ЗОЖ чи ВООЗ: чим БАДи відрізняються від лікарських засобів
І чому вони не лікують
Центр громадського здоров'я України оприлюднив результати дослідження, згідно з якими українці масово купують неефективні ліки. Так, чверть коштів українці витрачають на препарати, які не мають достатніх доказів безпеки та ефективності. Серед них: біологічно-активні добавки (БАДи), гомеопатичні засоби, рослинні препарати та деякі популярні лікарські засоби. Натомість, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) наголошує, що прийом БАДів не виключає потребу у здоровому харчуванні. Тож, здоровий образ життя (ЗОЖ) не можна забезпечити тільки прийомом вітамінів чи харчових добавок.
Чому ж БАДи набирають популярність і чим вони відрізняються від сертифікованих лікарських засобів, розповіла Mind кандидат біологічних наук, біохімік-аналітик, нутриціолог, консультант із здорового харчування, медичний науковий співробітник Венеціанського інституту молекулярної медицини та університету міста Падуя, Наталія Наумова.
БАДи стали популярними з початком ідеї загальної масової вітамінізації і з кожним роком стають все більш поширеними, переходячи з категорії препаратів для профілактики в категорію must have на вашому столі.
Успішна ділова жінка та мати двох дітей, збираючись вранці на роботу, обов'язково вип'є «жменю» БАДів: для кишківника, для шкіри, для активності, від стресу, від старіння, від переїдання. Інстаграмна дівчинка і б'юті-блогер неодмінно приймуть таку ж чи ще більшу жменю, приблизно з тим самим посилом: для краси та всього відразу.
Бізнесмен та пенсіонер, спортсмен (о, це окрема численна категорія споживачів БАДів!) та вагітна жінка – вони всі давно і регулярно приймають ті чи інші БАДи у більшій чи меншій кількості, які виписують собі самостійно, дотримуючись відгуків знайомих, реклами чи призначення лікаря.
Популярність БАДів у споживачів пояснити дуже просто. Це наш вічний пошук «чарівної пігулки», панацеї, яка вилікує від усього й одразу, яка не має побічних ефектів, яка при правильному підході здатна творити чудеса – від лікування хронічних чи гострих захворювань до зменшення ваги та підвищення фертильності.
Чим БАДи відрізняються від ліків?
І ось тут ми підходимо до ключових моментів: чи можна БАДи призначати собі самостійно, або їх повинен призначати лікар, і що має бути з професіоналізмом цього (з дозволу сказати) лікаря? І ще питання, а чи можна лікуватись БАДами? Чи можуть БАДи замінити ліки? Адже в Україні стало популярним у аптечних мережах виробляти БАДи та під виглядом лікарських препаратів пропонувати споживачам.
Сьогодні перелік БАДів, що імітують лікарські препарати, та виробляються аптечними мережами, становить вже близько 50 найменувань.
БАДи складаються з тих же хімічних та біохімічних речовин, що й лікарські препарати. Одна й та сама діюча речовина може продаватися й у вигляді БАД, і у вигляді лікарського препарату. На всякий випадок. Просто уточнити.
Ви ж розумієте різницю між покупкою тієї ж самої речовини (у кращому випадку в аптеці) у вигляді лікарської речовини та у вигляді БАД? Будь-якої речовини: вітамінів/мікроелементів (кальцій, магній, цинк)/лікарських трав (та хоча б і валеріани). Розумієте, так? У першому випадку препарат пройшов усі необхідні стадії досліджень та тестування на безпеку, у другому – не пройшов нічого з того, що необхідно за стандартами безпеки для рекомендації в якості «лікувального засобу». Нічого.
Виробник може використовувати неякісну сировину, може поміняти композицію, у прямому значенні слова додати в цей БАД щось, що не заявлено в інструкції та описі або, навпаки, не додати те, що заявлено або додати менше, ніж заявлено. Це не контролюється на належному рівні. Причому відсутність цього контролю є абсолютно законною!
Чим можуть бути небезпечні БАДи?
На жаль, в Україні і лікарські препарати не ідеально контролюються, що вже про БАДи казати.
Навіть славетна Вікіпедія пише: «стандартів виробництва БАДів не існує. Контроль їхньої якості полягає лише в оцінці їхньої безпеки як харчових продуктів».
Чому? Тому що БАД – це «біологічно активна добавка до їжі» (Докладніше: «біологічно активні речовини та їх композиції, призначені для безпосереднього приймання з їжею або введення до складу харчових продуктів»). Ось це «до їжі» чомусь забувається і в результаті сприймається як препарат «лікувальної дії».
До речі, на запит «реєстрація БАД» Google видає дуже багато цікавих пропозицій зробити все «легко і швидко», ось тільки, мовляв, зателефонуйте за таким номером. Ну от приблизно така сама кількість пропозицій, як і «написати диплом/дисертацію».
Звичайно, реєструвати препарат як ліки – це дуже довга, дорога та відповідальна процедура. Як мінімум, потрібно буде довести ефект, причому статистично і в клінічних дослідженнях. А з цим, зазвичай, проблеми навіть у фармкорпорацій-монстрів. Ви у Novartis чи Merck запитайте. Вони вам розкажуть на конкретних прикладах із точними цифрами про кількість витрачених років та мільярдів доларів. Для БАДів таких складнощів немає.
На сайтіFDA регулярно оновлюється інформація з приводу того, що виявляють у БАДах під час їх тестування (нагадаю, що йдеться про США і про те, що вони таки намагаються хоч якось контролювати цей процес). Інформація оновлюється регулярно, читається як цікава детективна історія.
Так ось у БАДах знаходять дуже різноманітні фармкомпоненти, ці списки з перерахуванням фармкомпонентів в БАДах дійсно вражають. Нагадаю. БАДи – це добавка до їжі. Увага – до їжі. Вони за законодавством не повинні чинити значний вплив на організм людини. Інакше вони мають реєструватися як лікарські препарати, а не як БАДи.
Звичайно ж простіше, дешевше і швидше зареєструвати препарат як БАД і стверджувати, що ефект дає ось ця натуральна екологічно чиста ягода або трава, а не ось та хімічно синтезована молекула, яка захована в ту ж таблетку.
Або ж стверджувати, що в цьому сиропі знаходиться певний відсоток такої речовини, а не в 10 разів менший, як насправді. Ці історії відомі та доступні для пошуку в Google. І в Україні, і в Європі, і в США таких історій достатньо – немає контролю.
Що ж обрати споживачеві?
З останніх прикладів: скандали з репотенторами, які додавали до БАДів для чоловіків та які не були заявлені у складі. Можна ж не уточнювати. Чоловік чудово відчує ефект цього БАДу, залишиться задоволений (і його партнерка, ймовірно, теж), обов'язково купить цей БАД наступного разу ще й порадить усім своїм знайомим. Працює. І БАД працює, і фірма, що його виробляє. Всі задоволені. І чоловік, і фірма.
А те, що БАД не куплений в аптеці, не зареєстрований як ліки, не має докладної інструкції із зазначенням протипоказань та побічних ефектів, які є у таких серйозних препаратів, та й взагалі у його складі зазначена умовно «валер'яна», а не силденафіл цитрат (іншими словами, віагра). Ну а те, що у чоловіка, хм, скажімо «несподівана реакція на валеріану», ну що ж, буває, індивідуальна реакція, побічний ефект, що тут скажеш. Задоволені все. Жодних претензій.
Отже, вам обирати, ризикувати чи ні: чи замовляти БАД, чи купувати лікарський препарат. Вибирати самостійно або все ж таки консультуватися з лікарем.
Індивідуальні ризики, індивідуальна відповідальність. Але претензій у разі серйозних проблем пред'явити, на жаль, не буде кому.