Останнім часом усе частіше магазини та заклади відмовляють своїм клієнтам/покупцям у розрахунку терміналом і приймають лише готівку. Такі обставини списують на термінали, які нібито тимчасово не працюють , але насправді проблема переходу багатьох підприємців «у тінь» набагато прозаїчніша: із 1 січня цього року ФОПи другої та четвертої груп зобов’язані кожну фінансову операцію проводити через касовий апарат (він же РРО – реєстратор розрахункових операцій).
Ну то й що, скажете ви, навіть дрібні підприємці вже давно встановили касові апарати, а чек можна було отримати за пакет чи кухоль кави. Що змінилося й чому все відігралося назад? А пов’язано це з останніми законодавчими змінами, які роблять РРО більш ефективним інструментом для боротьби з ухиленням від несплати податків. У чому саме вони полягають, як тепер використовувати РРО та яка відповідальність за порушення, пояснив Mind юрист ЮК ILF Сергій Фойт.
Законом №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 1 січня 2022 року було запроваджено нові правила використання РРО. Вони торкнуться закладів громадського харчування, інтернет-магазинів, готелів, продавців товарів та інших підприємців, які працюють із кінцевим споживачем.
Якщо раніше бізнес міг працювати без РРО, якщо він не перевищує встановлених законом лімітів умов та об’ємів розрахункових операцій, то тепер ці правила не діють. Відтепер, якщо підприємство проводить розрахункову операцію, воно зобов’язане використовувати РРО (ст. 3 закону №265/95-ВР далі – закон про РРО).
Під розрахунковою операцією мається на увазі приймання від покупця готівки, платіжної картки або чеку, жетону тощо за місцем реалізації товару або послуги, видача готівки за повернутий покупцем товар або ненадану послугу. А в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення розрахункового документа щодо безготівкової оплати товари або послуги банком покупця. До цієї категорії належать:
Важливо: РРО обов’язково використовують ФОП першої групи з доходом більш ніж 1 млн грн на рік.
Від використання касових апаратів звільняються підприємці, які:
Також РРО не застосовується у бізнесі B2B. Наприклад, коли ФОП працює з іншими ФОПами чи юридичними особами лише у безготівковій формі. Якщо ж бізнес B2С, а споживач купує товар чи послугу за готівку або через інтернет, то встановлювати касові апарати все ж таки доведеться.
Якщо підприємець провів розрахункову операцію через РРО, ПРРО або РК на неповну суму, не провів її через апарат із фіскальним режимом роботи, не видав паперовий або електронний фіскальний чек, провів розрахункову операцію без розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті підприємця, на нього будуть накладені фінансові санкції.
Якщо порушення трапилося вперше, доведеться заплатити 100% вартості проданих товарів/послуг. Якщо вдруге – 150%. Зверніть увагу: продаж товару без РРО й не видача фіскального чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, і наступний такий продаж визнаватиметься повторним порушенням.
Також на підприємця можуть бути накладені такі штрафи:
Якщо підприємець реалізує товари, що не були належно обліковані, та/або не надає під час перевірки документи про облік товарів, що знаходяться у місці продажу, на нього може бути накладений штраф у розмірі вартості цих товарів за цінами реалізації (має складати не менш як 170 грн). Поширюється на ФОП, які платять єдиний податок, але не сплачують ПДВ (крім тих, хто продає технічно складні побутові товари, лікарські засоби та медичні вироби, ювелірні вироби без або з дорогоцінним/напівдорогоцінним камінням).
Важливо: сплатити штраф необхідно протягом 10 календарних днів з дня його узгодження.
За перше порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, особи, які здійснюють розрахунок, повинні будуть заплатити 34–85 грн. Посадові особи – 85–107 грн. Якщо порушення трапляється повторно протягом року – 85–107 та 170–340 грн відповідно.
Якщо підприємство перевищило граничні суми розрахунків готівкою та/або перешкоджає розрахункам через електронні платіжні засоби (ст. 163-15 КпАП), то ФОП або посадовій особі доведеться заплатити штраф від 1700 до 3400 грн. За повторне порушення – від 8500 до 17 000.
Важливо: до відповідальності притягуватимуть, лише якщо порушення буде зафіксоване в результаті перевірки. На період карантину встановлений мораторій на проведення податківцями планових, позапланових і фактичних перевірок. Однак податкова має право проводити камеральні перевірки платників.
Наразі зареєстровано два законопроєкти, які мають спростити життя ФОПам:
Зараз на ринку дійсно не вистачає обладнання, а підприємцям необхідний час для його закупівлі, налаштування, переходу на нову систему. Тож поки що держава не штрафує за порушення закону про РРО. Нещодавно повідомили, що планується скасувати штрафи за січень та зменшити штрафи на 90% для тих, хто встановив РРО.
Зараз наслідками впровадження тотальної фіскалізації ФОП за допомогою РРО стали:
Причини як для України доволі банальні. Перша – це складне законодавство в частині дотримання порядку проведення операцій через РРО, особливо це стосується підакцизних товарів, а також великі штрафні санкції, які лякають підприємців.
Законодавство має бути простим, щоб його могли нормально виконати платники податків. На жаль, законодавчі норми про РРО є дуже складними, а роз’яснення та позиції Податкової не дають ясності в їхньому застосуванні, та іноді ці роз’яснення суперечливі, особливо щодо оплати через інтернет.
Від використання РРО, якби не хотілося, не втечеш – на них доведеться перейти всім. І тут ви або встановлюєте та використовуєте його, або шукаєте іншу модель роботи, за якої буде комфортно та законно вести бізнес без РРО.
Тотальна фіскалізація ФОП через РРО стала причиною переходу бізнесу «в тінь», закриття бізнесів, підвищення цін на товари та послуги, переходу на виключно готівкові розрахунки. Не виграє від цього ніхто: ні підприємець, ні споживач, ні держава.
Щоб це мало позитивні результати, необхідний перехідний період. Зробити його менш болісним допоможе зниження штрафів, часткова компенсація вартості РРО державою, спрощення процедури його використання. Сама ж система оподаткування малого й середнього бізнесу має бути більш прозорою та лояльною. Тільки так нові правила гри будуть прийняті і дійсно працюватимуть.