Триматись своїх: як вимушені переселенці за кордон мають сплачувати податки

І як допомогти Україні

Фото: depositphotos.com

Росія принесла на нашу землю війну, і мільйони українців, тікаючи від ракет, бомб та куль окупаційного війська, змушені покинути свої домівки. Шукаючи прихистку за кордоном, серед іншого, треба пам’ятати про дотримання тамтешніх законів, адже статус тимчасового захисту ЄС потенційно передбачає можливість працевлаштування українців. Крім того, частина наших співгромадян має можливість виконувати свої трудові обов’язки перед українським роботодавцем дистанційно. Тож рано чи пізно може постати цілком логічне питання: куди сплачувати податки з отриманого доходу. Про це розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Анна Жакот

Ці питання можуть бути нагальними й для певної частини українців, які виїхали за кордон ще до трагічних подій 24 лютого 2022 року та були зареєстровані як фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) для ведення власної господарської діяльності.

Тож розглянемо деякі податкові виклики, з якими можуть зіштовхнутися законослухняні працівники ІТ-індустрії, фрилансери, а також підприємці інших сфер економіки, діяльність яких частково або повністю може здійснюватися з будь-якого куточка світу з подальшим отриманням доходу.

Отже, податковим резидентом якої країни вважається українець у разі виїзду за кордон та отримання статусу особи, що потребує тимчасового захисту?

Оподаткування доходів фізичних осіб

Критерії, за якими визначається податкове резидентство, можна знайти у декількох джерелах: у національному законодавстві – Податковому кодексі України; у міжнародних угодах – Конвенціях про уникнення подвійного оподаткування, що мають вищу юридичну силу над національним законодавством.

Наразі Україна уклала 74 таких Конвенції з урядами інших країн. Із детальним переліком цих актів можна ознайомитись на сайті Державної податкової служби за посиланням. Значна частина текстів таких Конвенцій складена на основі модельної угоди, тож їхні умови практично ідентичні.

За статистикою, найбільша кількість українців виїхала до Польщі, Румунії, Молдови, Словаччини та Німеччини, тому, аналізуючи критерії визначення податкового резидентства, доцільно покликатися саме на Конвенції, укладені із цими країнами.

Важливе уточнення: при визначенні власного статусу необхідно керуватися угодою тієї держави, де ви перебуваєте та отримуєте дохід.

Власне, основним критерієм визначення податкового резидентства є саме місце проживання, постійне місце перебування, місце реєстрації або інший аналогічний критерій.

Але у випадку тимчасового виїзду за кордон може виникнути неабияка складність з однозначністю тлумачення терміну «місце проживання».

Чи можна вважати таким місцем звичне житло громадянина на території України (незалежно від того, власне воно чи орендоване)? Чи це локація тимчасового місця перебування (а часто і реєстрації) особи за кордоном?

У таких випадках доцільно застосовувати наступні критерії:

Щодо діяльності ФОП

Попри всілякі упередження, оподаткування доходів ФОП не зазнає будь-яких змін у разі перебування особи в іншій країні та ведення нею господарської діяльності з-за кордону.

Так, підприємець може працювати, укладати контакти (у тому числі з іноземними суб’єктами), отримувати прибуток з будь-якої точки світу із подальшим декларуванням та сплатою нарахованих податків.

Зазначимо, що Україна також впровадила законодавчі послаблення-пільги для спрощення ведення господарювання під час дії воєнного стану. Так, ФОПам першої та другої груп спрощеної системи оподаткування з 1 квітня 2022 року та до припинення або скасування воєнного стану надано право не сплачувати суму єдиного податку.

Окрім того, з 1 березня 2022 року і до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після цього ФОПам-спрощенцям дозволено не сплачувати єдиний внесок за себе.

Як платити податки на користь України?

Враховуючи важливість надходження дохідної частини у вигляді податків до бюджету нашої країни, що опинилася у вкрай складному становищі, акцентуємо на можливості збереження податкового резидентства в Україні в умовах вимушеного тимчасового проживання за її межами.

На жаль, на практиці можуть зустрічатися поодинокі випадки встановлення над особою податкового резидентства країни її перебування без її бажання, зокрема зі спливом 183 днів постійного перебування в такій країні (що законодавчо визначається певною часовою межею для встановлення податкового резидентства країни проживання).

У такому випадку є сенс звернутися до процедури взаємного узгодження. Така процедура може бути ініційована за заявою платника та має наслідком з’ясування податковими органами двох країн коректності визначення податкового резидентства. У цьому процесі дві сторони обмінюються думками та доходять до загального висновку щодо податкового статусу особи.

Наостанок відмітимо, що саме надходження податків від платників робить можливим подальшу стабільність здійснення соціальних виплат нашою державою, відтак у цьому процесі зацікавлений кожен мешканець нашої країни.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua