У зв’язку з введенням воєнного стану на території України, було прийнято низку законодавчих актів, що передбачають зміни в податковому законодавстві.
Зокрема, до припинення або закінчення дії воєнного стану були призупинені терміни подання платниками податків будь-якої звітності, крім податкової. Які ж звіти можна не подавати зараз, а які потрібно, що передбачає звітність по трансфертному ціноутворенню та що передбачили з цього приводу законодавці, розповіли Mind консультантка практики трансфертного ціноутворення Kreston Ukraine Тетяна Сусло та менеджер практики трансфертного ціноутворення компанії Євген Чернов.
Термін подання податкової звітності, у тому числі звіту по трансфертному ціноутворенню, не відтермінований та відповідає строкам, визначеним ст. 39 Податкового кодексу України.
Поряд з тим у Податковому кодексі України внесено зміни у п.п. 69.1 підрозділу XX «Перехідні положення», де зазначено, що у разі неможливості платника податків своєчасного виконання податкового обов’язку зі сплати податків та подання звітностей, такі платники податків звільняються від відповідальності, передбачуваної ПКУ.
Водночас такий податковий обов’язок має бути виконаний протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Наразі законодавством не визначені критерії розмежування між платниками податків, які мають можливість виконувати податковий обов’язок, та тими, хто немає можливість виконати такі зобов’язання.
Ясність у розмежування таких категорій платників податків має внести законопроєкт №7311, у випадку його ухвалення на певних територіях відлік строків може бути поновлений.
Крім того, нещодавно був ухвалений законопроєкт №7360, який передбачає в тому числі наступні зміни, які пропонуються до внесення у ПКУ:
Для тих платників податків, які в період воєнного стану мають можливість звітувати перед контролюючими органами, нагадаємо: для цілей трансфертного ціноутворення Звіт про контрольовані операції подається до 1 жовтня 2022 року по контрольованим операціям, що були здійсненні у 2021 році.
Платникам податків, які не мають можливості звітувати перед контролюючими органами у період дії воєнного стану, варто підготувати правову позицію для захисту своїх інтересів та відповідне юридичне підтвердження відсутності такої можливості.
Додаткових роз’яснень, у розрізі трансфертного ціноутворення, потребують платники податків, які скористались можливістю перейти на спрощену систему оподаткування (2% єдиний податок) на період дії воєнного стану.
Так, 15 березня 2022 року законом №2120-ІХ була затверджена нова податкова ставка для платників податків на період воєнного стану. Компанії (за деякими обмеженнями) отримали можливість перебувати на спецгрупі єдиного податку, сплачуючи лише 2% від обороту без сплати податку на прибуток та ПДВ.
При визначенні обсягу доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення одночасно мають виконуватись два вартісних критерії: обсяг річного доходу платника податків та обсяг операцій із нерезидентом.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, господарські операції визнаються контрольованими, якщо річний дохід суб’єкта господарювання від будь-якої діяльності за правилами бухгалтерського обліку перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за звітний період та обсяг таких операцій з відповідним контрагентом-нерезидентом має перевищувати 10 млн грн за відповідний податковий (звітний) рік.
Виходячи зі вищезазначеної норми, річний дохід обчислюється за весь звітний рік. Якщо у звітному періоді платник податків перейшов на сплату 2% єдиного податку, до річного доходу він також повинен врахувати обсяг доходу за період перебування на 2% єдиному податку.
Під час визначення обсягу контрольованої операції слід враховувати те, що здійсненні платником податків господарські операції у період його перебування на спрощеній системі оподаткування не впливають на об’єкт оподаткування податку на прибуток. Тобто такі операції не є контрольованими та не враховуються при визначенні вартісного критерію в 10 млн грн.
Заглядаючи наперед та враховуючі сучасні реалії ведення бізнесу в Україні, можна передбачити суттєве збільшення кількості збиткових неконтрольованих операцій, що будуть потребувати проведення відповідних коригувань і, як наслідок, донарахувань податкових зобов’язань платників податків.
Такі коригування можуть виникнути у разі, якщо умови таких контрольованих операцій будуть порівнюватись з операціями, що виконувались за звичайних умов ведення бізнесу.
Спираючись на норми параграфу А.7.3. розділу ІІІ Настанов ОЕСР, такі збиткові операції потребують додаткового аналізу, а витрати, що були понесені у зв’язку з надзвичайними (непередбачуваними) умовами, що склались, можуть бути вилучені з розрахунку фінансового результату таких операцій для досягнення відповідного рівня зіставності, що може призвести до зниження або нівелювання потенційних донарахувань.
Відтак радимо платникам податків заздалегідь подбати про документування всіх надзвичайних умов та обставин, що були причинами збитковості контрольованих операцій у 2022 році.