Російська військова агресія проти України триває повних три місяці. Немає людей, які щоденно не очікують повідомлень із фронту, і ці повідомлення безпосередньо впливають на їхню поведінку щодо розпорядження сімейними грошима. Як працював український грошовий ринок протягом травня, спеціально для Mind проаналізував Анатолій Дробязко, член Українського товариства фінансових аналітиків, завідувач відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління».
Уряду необхідно було приймати рішення в умовах невизначеності та великої кількості суперечливих чинників. У травні поряд із повідомленнями про закордонне постачання зброї й ефективності запровадження економічних санкцій до агресора, в експертному середовищі точилися запеклі дискусії щодо кроків, які запропонував НБУ у валютно-курсовій політиці.
Зрозуміло, що країна зіткнулася з колосальним дефіцитом бюджету. Триває дискусія щодо рівня облікової ставки НБУ в умовах прискорення інфляційних процесів і розриву традиційних логістичних ланцюгів. Національний банк проводить свої дослідження щодо очікувань бізнесу і населення у найближчій перспективі, які не є позитивними на літо 2022 року.
Але інституційно-фінансова інфраструктура України витримала удар лихоліття, забезпечила безперебійний грошовий обіг як у банківському, так і в бюджетному секторі. Попри всі негативні чинники, монетарній владі вдалося запобігти паніці на грошовому ринку, яка мала місце не лише у 2008 та 2014 роках, але і в 2004 та 1998 роках.
За травень фізичні особи забрали з банківської системи 6,6 млрд грн (-1,3%), у той час як з початку року залишки на рахунках коштів у гривні збільшилися на 52,3 млрд грн (+11,5%).
Структура коштів має погіршення: майже 20 млрд грн із строкових перейшли на поточні рахунки.
У валюті фізичні особи за травень забрали з банків $114,8 млн та 6,8 млн євро. З початку року відтік валютних коштів із банківської системи склав $888,9 млн (-11,2%) та 93,3 млн євро (-5,7%).
Враховуючи кількість біженців, що за цей період виїхали за кордон, та внутрішньо переміщених осіб, можна говорити про високу довіру громадян до банківської системи. Адже у наведених вище цифрах врахований додатковий негативний фактор ліквідації діяльності банків з російським державним капіталом на території України.
Що стосується кредитування фізосіб, то портфель зменшився на 2,8 млрд грн за травень і на 3,5 млрд грн (-1,6%) з початку року. Тобто, враховуючи військові дії та рішення щодо запровадження кредитних канікул, цей портфель має доволі пристойну динаміку.
За травень залишки на бізнес-рахунках збільшилися на 588 млн грн, $45 млн та 115 млн євро. Ці цифри свідчать, що бізнес у травні оживав, незважаючи на постійні ракетні удари по інфраструктурі країни та блокаду чорноморських портів.
У травні відбувся перелом у тенденції, тому що з початку року із банківської системи суб’єкти господарювання забрали 42,3 млрд грн, $173 млн та 189 млн євро.
Не в останню чергу травневе пожвавлення бізнесу відбулося завдяки запровадженню урядової підтримки кредитування. Кредитний портфель юридичних осіб за балансовими даними у травні збільшився на 17,6 млрд грн. При цьому у валюті підприємці зменшували валютні ризики – і погасили $226 млн та 44 млн євро.
Так, банки мають проблеми з обслуговуванням кредитної заборгованості: за чотири місяці 2022 року система показала 7,4 млрд грн збитків. Вони в основному формувалися за рахунок відрахування прибутку в резерви, але враховуючи 77,9 млрд грн прибутків, отриманих за 2021 рік, це не є катастрофічним результатом.
Якщо коротко підсумувати цифри оперативного аналізу, то слід відзначити три головних тренди: