Відновлення економіки після повномасштабної війни, розв'язаної росією в Україні, потребуватиме фінансування. Останнє може надходити від міжнародних фінансових організацій як допомога, а може здійснюватися як інвестиція в ті чи інші проєкти українського бізнесу. Однак такі проєкти наявні вже зараз, і їм уже зараз потрібна фінансова підтримка. Водночас національне законодавство обмежує надання такої підтримки під час воєнного стану. Отже, саме з метою забезпечення фінансування бізнесу в цей період група народних обранців зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» щодо підтримки виробників та залучення іноземних інвестицій під час воєнного стану» №7456. Документ передбачає забезпечення підтримки економіки держави в умовах воєнного стану з врахуванням основних експортних груп, що дозволить підтримати виробників і максимізувати валютні надходження в Україну, дає певні преференції іноземним інвесторам, які, незважаючи на всі ризики війни, вирішують інвестувати в Україні. На що спрямований цей законопроєкт і які його основні елементи, розповіла Mind адвокатка Stron Legal Services Катерина Струкова.
У чинному Законі України «Про інвестиційну діяльність» будь-які інвестиції в умовах надзвичайного або воєнного стану здійснюватися не можуть, а отже, ні розвитку, ні підтримки виробництва в такий період відбуватися не може.
Саме воєнний період є найскладнішим для економічного та бюджетного секторів, і саме в цей період потрібно максимально активізувати бюджетну та донорську підтримку експортних галузей економіки. Саме тому законопроєктом пропонується інвестиційною діяльністю вважати не тільки дії громадян, юридичних осіб, а й держави, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій щодо реалізації інвестицій.
Створюється певна «правова рамка» – особливий інвестиційний проєкт для державної підтримки приватного бізнесу в умовах воєнного стану.
Це означає можливість державної підтримки для збереження чинних виробництв. У разі якщо суб’єкт господарювання провадив діяльність та мав чинні контракти – він може евакуюватися (отримати безоплатне перевезення виробничих потужностей, земельну ділянку на пільгових умовах для розташування евакуйованого виробництва за межами території бойових дій тощо); швидко запустити нові критично важливі напрями господарської діяльності.
У разі бажання міжнародних партнерів приватного сектору запустити нове спільне підприємство (прикордонні перевантажувальні термінали, елеватори, дорожня інфраструктура), що допоможе в мобільності та експорті української продукції, держава надасть безоплатну ділянку для цього, забезпечить придбання устаткування, обладнання для виробництва.
Цей законопроєкт доповнює вже ухвалені на початку травня законопроєкти №7282 та №7289, які врегульовують питання виділення земельної ділянки державної або комунальної власності для різних потреб при релокації (евакуації).
Проєкт встановлює конкретні критерії до суб’єктів господарювання для можливості участі в спеціальному інвестуванні, а саме вони мають:
У разі дотримання визначених вимог суб’єкти можуть претендувати на такі види допомоги:
а) для всіх суб’єктів господарювання: безоплатне або пільгове надання в користування земельних ділянок або майнових комплексів у межах до 2 га або 5000 кв. м, необхідних для розміщення потужностей такого суб’єкта господарювання, строком до трьох років; шляхом безоплатного або пільгового перевезення устаткування, майна та інших матеріальних цінностей, необхідних для провадження діяльності суб’єкта;
б) для суб’єктів господарювання, які займаються переробною промисловістю: шляхом безоплатного надання в користування земельних ділянок або майнових комплексів державної або комунальної форми власності в межах, необхідних для розміщення потужностей такого суб’єкта господарювання, строком до п'яти років;
в) підключення ліній тепло-, газо-, водо- та електропостачання до об’єктів, де розміщуватимуться виробничі приміщення;
г) придбання устаткування, обладнання для виробництва продукції;
ґ) безоплатне перевезення устаткування, необхідного майна для провадження господарської діяльності суб’єкта;
д) безоплатне або пільгове забезпечення проживання працівників суб’єкта господарювання в разі переміщення виробництва за межі області, у якій було розташоване виробництво до початку введення воєнного стану.
Граничні розміри допомоги, яка виділяється на одного суб’єкта за рахунок бюджетних коштів, становить від 1500 до 3500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб залежно від обороту суб’єкта
Визначені попереднім пунктом обмеження не поширюються на реалізацію проєктів, які наразі є вкрай важливими для підтримки економіки та її автономності, а саме у сфері: альтернативних джерел енергії; продовольчої безпеки; будівництва об’єктів, призначених для експорту аграрної продукції; біопалива.
Механізм заохочення іноземних інвесторів створювати з українськими суб’єктами спільні підприємства виглядає так: у разі інвестування іноземними юридичними особами та громадянами іноземних держав – резидентами держави або членами іноземними фінансовими установами чи організаціями, які надали Україні фінансову допомогу в обсязі понад 1 млрд євро, або еквівалент, під час дії воєнного стану надається гарантована державна підтримка у вигляді безоплатного надання в користування земельної ділянки державної або комунальної форми власності площею до 10 га строком від 5 до 10 років або майнових комплексів (відокремлене майно) площею до 15 000 кв. м.
Сам законопроєкт створює лише правову рамку й не є гарантією здійснення запланованого. Для повноцінної реалізації таких планів потрібні кошти, яких у держави майже немає з огляду на війну, а також розуміння вітчизняного бізнесу, що він зможе або відновити евакуйований, або, можливо, започаткувати новий бізнес.
Багато хто з представників вітчизняного бізнесу відмічає, що релокація їхнього виробництва неможлива або недоцільна. Інвестори очікують інформацію з фронтів військових подій, тож самих лише законопроєктів недостатньо для заохочення інвесторів вкладати кошти.