Практика зберігати коштовності та готівку в банківських сейфах була доволі розповсюдженою в Україні. Найчастіше цим користувалися ті, хто не довіряє банківським депозитам і водночас побоюється зберігати готівку чи інші коштовні речі вдома через можливість квартирних крадіжок. Проте з початком війни частині користувачів банківських сейфів довелося розглядати питання безпеки власних коштів з іншого погляду. Так, внаслідок російської агресії проти України непоодинокі випадки, коли будівлі банківських установ зруйновані через обстріли чи потрапили під окупацію. Що може зробити власник у разі, якщо вміст його банківського сейфу постраждав від дій окупантів, які ще загрози для зберігання цінних речей з'явилися під час війни та як можна захистити своє майно, розповів Mind партнер ЮК Legal House, адвокат Денис Овчаров.
При зверненні до правоохоронних органів чи центральних офісів банку в разі пошкодження вмісту банківських сейфів – готівки, коштовностей чи інших важливих матеріальних речей, їхні власники вимушені при зверненні до правоохоронних органів чи центральних офісів банку, мають доводити вміст скриньок та якось підтверджувати матеріальні втрати.
Окремі ситуації створюють і самі правоохоронці під час обшуків у банківських сховищах з урахуванням умов воєнного стану, тобто без відповідної ухвали, понятих, відеофіксації та навіть інколи без присутності працівників банку при слідчих діях.
Саме така ситуація виникла з нашим клієнтом, яка виявила доволі значні недоліки та питання, у який спосіб захистити свої збереження та підтвердити вміст орендованого банківського сейфу.
Проте, перш ніж обговорювати недоліки при підтвердженні вмісту банківського сейфу, варто окреслити, які ж «режими» зберігання речей можуть бути взагалі.
Перед орендою сейфу варто дізнатися в банківській установі, що саме вони пропонують. Загалом чинне законодавство передбачає два варіанти оренди сейфу та зберігання в ньому матеріальних цінностей.
Варіант перший передбачає, що банк приймає від клієнта цінності, контролює їх поміщення в сейф та одержання їх із сейфа. Тобто вся процедура відбувається за участю працівника банку й у відповідний спосіб ним фіксується (складається опис, розписка тощо). Результатом стає наявність належних і допустимих письмових доказів зберігання в сейфі певної суми (можливе застосування й відеоконтролю). Цей варіант можна вважати найбільш надійним і рекомендованим. Хоча, зрозуміло, що далеко не всіх влаштовує контроль банку за тим, що саме ти поклав до сейфу.
Найчастіше обирається варіант другий – договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком. Тобто банківська установа надає лише сховище, за заповнення якого відповідає сам клієнт, речі кладуться до банківської скриньки без присутності будь-яких сторонніх осіб, без фіксації банком суми чи опису речей.
Саме другий варіант був обраний нашим клієнтом, і саме через це виявилися проблемні питання оренди банківських сейфів.
Як уже зазначали вище, правоохоронці під час слідчих дій також можуть провокувати ситуації, коли постає питання, чи безпечно взагалі орендувати банківські скриньки.
Яскравим прикладом є справа нашого клієнта, який орендував банківський сейф і тримав в ньому як грошові кошти, так і важливі для себе інші матеріальні цінності.
Звісно ж, був обраний другий варіант оренди, тобто банк не знав, що саме зберігалося в сейфі, у який момент туди потрапляло та в якій кількості.
Згодом, після того як росія розпочала війну проти нашої держави, правоохоронний орган, який опікується питаннями національної безпеки провів у цьому банку, а саме в банківському сховищі, обшук фактично за принципами здійснення обшуків у період воєнного часу.
Копію ухвали суду правоохоронці не залишили, мотивуючи це тим, що кримінальне провадження та обставини є фактично державною таємницею. Водночас обшук проводився без залучення понятих і відеофіксації процесу. Звісно, до процедури обшуку не залучалися працівники банку для належного відкриття та складання вмісту скриньок, не були допущені й адвокати банку.
Під час обшуку та примусового відкриття банківський скриньок силами самих правоохоронців останні також не проявили якоїсь послідовності чи мінімальної поваги до чужого майна, а тому відкриті ячейки разом із вмістом були звалені до однієї кучі, у зв’язку із чим розібратися, що, у якій кількості та в якій скринці було, фактично стало неможливим.
На додачу до всього, представники правоохоронного органу не залишили опису вилученого майна, а тому об’єктивно розібратися, що саме зникло, звідки та в якій кількості, банк був не в змозі.
Банківська установа вчинила в цій ситуації доволі типово й у рамках закону, що, однак, не допомогло розв'язати ситуацію, а загнало її в глухий кут.
Перш за все банк звернувся до орендарів банківських сейфів, повідомив про ситуацію та запропонував надати перелік того, що було в скриньці.
У подальшому банк звернувся до правоохоронного органу, що розслідує зловживання інших правоохоронців, і зареєстрував кримінальне провадження. У свою чергу слідство провело огляд приміщення, де проходив обшук, описало та вилучило речі з відкритих банківських скриньок.
Попри те, що орендарі відкритих банківських скриньок були визнані потерпілими, слідство не передало на зберігання речі їхніх сейфів, навіть незважаючи на те, що потерпілі надали дані про вміст скриньок. Слідство також вчинило доволі типово, вилучені речі визнало речовими доказами та отримало ухвалу слідчого суду про їхній арешт.
Наразі ситуація склалася так, що фактично жоден із потерпілих не може об’єктивно підтвердити, що саме зберігалося в його банківському сейфі. Не може цього зробити і сам банк, оскільки не має інформації, що та в якій кількості вилучили правоохоронці, що проводили обшук. Навіть отримавши опис вилучених речей, не можна до кінця бути впевненим в правдивості зазначеної інформації, оскільки він буде таким, що складений постфактум.
Ба більше, під час обшуку жоден із представників банку присутній не був, щоб переконатися в правдивості переліку вилучених речей.
Не можна однозначно сказати, що ця ситуація є типовою для банківського сектору та тих, хто орендує індивідуальні банківські ячейки, оскільки тут неабияку роль зіграли підстави проведення обшуку: впроваджений режим воєнного стану та зміни в законодавстві в частині проведення правоохоронцями обшуків під час воєнного стану в державі.
Однак це однозначно висвітлює недоліки та незахищеність банківської системи паралельно з одвічним питанням – підтвердження орендарями банківських сейфів їхнього вмісту.
Звісно, в індивідуальном зберіганні цінностей є свої плюси, найбільший з яких – це конфіденційність, але є і негативні сторони, до яких треба бути готовими. Тому варто:
Загалом використання банківських сейфів має більше переваг, ніж недоліків. І серед двох варіантів зберігання цінностей є свої прибічники.
У будь-якому разі особі, яка вирішила скористатися банківським сейфом, треба відповісти на основне запитання: що обрати – повну таємницю зберігання чи безпеку?