Виклики війни змусили уряд розпочати перегляд функціоналу державної служби. Назріває нова реформа, під час якої планують скоротити міністерства, центральні органи виконавчої влади, суттєво урізати кількість чиновників, змінити систему нарахування зарплати. У Кабміні уточнюють: переглядатимуть функціонал для уникнення тих функцій, які в умовах воєнного стану неактуальні і підсилюватимуть ті державні сектори, які зараз відіграють першорядну роль (підрозділи, що працюють над євроінтеграційними процесами, сектор оборони). З кількістю держслужбовців і розподілом їхніх обов’язків напряму пов’язують й економічне становище України. Однак на шляху оптимізації держапарату постають серйозні виклики, які слід врахувати, аби не ввести в ступор весь процес управління державою під час війни та в період повоєнного відновлення. Що являє собою запропонована реформа, які в неї «тонкі місця» та на що слід зважати, реалізовуючи ці плани, спеціально для Mind пояснює Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності.
Станом на травень 2022 року в апараті держслужби нараховувалося 204 000 посад, працювали близько 168 000 людей, понад 32 000 посад були вакантні. Держслужбовців найвищої категорії «А» налічувалося 260. Держслужбовців категорії «Б» (керівники відділів, департаментів у різних установах) – майже 50 000, держслужбовців категорії «В» (спеціалісти, головні спеціалісти тощо) – близько 155 000.
Потрібно враховувати, що наведені вище дані – приблизні. Через війну повну статистику, яка б якісно відобразила стан держслужби, надати складно.
Про реформу поки що багато говорять, але офіційних урядових документів не представлено. Є лише проєкт напрацювань, який можна передивитись у відкритому доступі. Щодо скорочень, то їх наступного року не оминути. Про це свідчить проєкт Держбюджету на 2023 рік, затверджений урядом і поданий у парламент. У ньому йдеться про зменшення видатків на утримання органів державної влади на 11,6 млрд грн порівняно з 2022 роком. У планах зменшення штату чиновників, урізання зарплат і премій. Виняток – силовики (50% бюджету піде на обороноспроможність).
За наявною попередньою концепцією в уряді планують зменшити кількість міністерств з 20 до 12 (зменшаться шляхом об’єднання), які відповідатимуть за п’ять ключових напрямів:
Державотворення. Сюди увійдуть Міністерство розвитку громад, інфраструктури, територій та реінтеграції, Міністерство трансформації публічної служби, Міністерство справедливості, розвитку демократичних інституцій та інклюзивності та Міністерство фінансів.
За економічне зростання та інновації відповідатимуть Міністерство інновацій та економічного розвитку, Міністерство енергетики, сталого розвитку та природних ресурсів.
У напрямку розвитку людського капіталу і добробуту працюватимуть Міністерство розвитку людського капіталу, Міністерство добробуту та розвитку продуктивних сил, Міністерство здоров’я та безбар’єрності.
За безпеку держави відповідатимуть Міністерство громадської безпеки та Міністерство оборони.
За глобальні можливості – Міністерство закордонних справ та євроінтеграції.
За попередніми розрахунками, штат центральних апаратів міністерств внаслідок оптимізації вдасться скоротити з 9200 працівників до 2700. Штат територіальних органів скоротиться з більш ніж 15 000 до приблизно 8000 Скоротять працівників Пенсійного фонду, Податкової служби, Держстату. Перевірки здійснюватиме Єдина державна інспекція.
Урізання зарплат держслужбовцям уже почалося. За даними НАДС, фонди зарплат зменшилися на 10–15%. Проведене агентством у травні 2022 року опитування серед працівників державного сектору показало:
Як зазначають в уряді, загальна кількість українських держслужбовців скоротилася на близько 8000 працівників. Попереду – ще декілька десятків тисяч скорочень вакансій і чиновників.
Оклад держслужбовця в структурі винагороди після реформування становитиме близько 70%. Решта – бонуси за роботу та ефективність. На розмір зарплати впливатимуть знання, навички, ступінь впливу роботи на кінцевий результат, рівень відповідальності спеціаліста.
Реформування держслужби, скорочення штату чиновників мало б відбутися ще до війни, але держава постійно відтерміновувала цей процес. До того ж оптимізацію чиновницького апарату обіцяє кожна нова влада, та перебудову постійно відкладають. Але сьогоднішні реалії вимагають від керівництва держави рішучих кроків.
Реформування держслужби поки офіційно не оголошене, проте в деяких відомствах уже скорочують вакансії, урізають премії, надбавки. Мета – забезпечити сервісну державу й заощадити витрати на держсектор. Але, зважуючись на такий крок, потрібно розуміти, що від роботи держслужби залежатиме й повоєнна відбудова. Тому до запропонованої концепції реформування держсектору лишається багато запитань.
Для держави важливо зберегти професійне ядро та врахувати:
Виклики цифровізації. З одного боку, цифровізація – це оперативність, нова якість, зменшення впливу людського фактору та корупційної складової. Але є і мінуси. В Україні далеко не все може вирішити застосунок «Дія», який до того ж іноді створює проблеми користувачам (нагадаємо про шахрайства з підробленою «Дією» та торгівлю COVID-сертифікатами).
Серед інших викликів – проблема безпеки та порушення конфіденційності, поглиблення соціальної відчуженості, неможливість контролювати штучний інтелект.
Співвідношення «кількість / якість». Враховуючи відсутність розрахунків, які б показували реальну кількість потрібних країні держслужбовців, різке непродумане скорочення може призвести до віддалення держпослуг, втрати їх якості, черг, а отже – до нових корупційних зловживань.
Доцільність сучасних практик управління персоналом приватного сектору, які планують запроваджувати в державній службі.
Насправді незрозуміло, як це спрацює: процеси управління бізнесом відрізняється від підходів, які застосовують для вирішення стратегічних завдань державних органів, підприємств, установ та організацій. Подібний експеримент – це ризик, який може коштувати державі дуже дорого.
До того ж 21 вересня ВР ухвалила в цілому проект №3663 про злиття Пенсійного фонду та Фонду соцстрахування, який у прямому сенсі ставить під загрозу систему соціального страхування України, адже:
Цей закон набуває чинності за три місяці після ухвалення, але уряду при цьому дається пів року на внесення змін у нормативно-правові акти, що ще більше ускладнює механізм нарахування виплат населенню.
Насамкінець, запропоновані зміни передбачають скорочення штату держслужбовців, а працюючим чиновникам обіцяють встановити ринкові зарплати. Безумовно, зарплати в держсекторі мають бути конкурентними, але їх рівень мають визначати продуктивність і результат. Для цього важливо впроваджувати контроль, аби ми не поверталися до помилок минулого, коли навіть після підвищення зарплат чиновники продовжували працювати так, як і раніше.
Сьогодні можна почути різні позиції та ідеї щодо оптимізації держслужби. Але потрібно усвідомити, що масштабне скорочення й перегляд зарплат не гарантують успішної державної реформи.
Запобігання та протидія корупції в державних органах й органах місцевого самоврядування, а також невідворотна відповідальність за корупцію – це і є запорука фундаментальних реформ та змін. Якщо цього не відбудеться, то навіть зі скороченими міністерствами й оптимізованим штатом ми ризикуємо повернутися до профанства у владі.
Важливо й інше. Видатки, закладені в бюджет на наступний рік на держслужбу, скорочені, але є допомога партнерів. У червні 2022 року було укладено угоду між МБРР та Україною про передання 1,5 млрд євро на підтримку державного управління. Кошти мають піти на зарплати держслужбовцям і вчителям. Перший транш у розмірі 476 млн євро вже отриманий у червні.
Тому, як бачимо, можливості для виходу з кризи та повоєнного відновлення є. Потрібно робити належні прорахунки, виходити за межі власних інтересів і від програмних заяв переходити до дій.