Працьовитість на експорт: як діловим українцям знайти себе у Грузії
І в яких сферах є найбільше можливостей
Війна в Україні забирає життя українських військових і мирного населення. А крім того, завдає удару по економіці та добробуту громадян. Інфляція вже перевищила 20%, і ціни ще зростатимуть (за прогнозами НБУ, цього року інфляція становитиме 31,1%). Так чи інакше, все, що відбувається, зачіпає людей з різним рівнем доходу та бізнес різного масштабу.
Багатьом доводиться щось змінювати у своєму способі життя, переносити підприємства на безпечніші території, вкладати гроші в щось нове або навіть інвестувати в компанії за кордоном. Тим, хто розглядає для себе саме останній варіант, є сенс придивитися до Грузії. Тут для українців відкриваються чималі можливості. Хтось почне свою справу з нуля, хтось знайде грузинських бізнес-партнерів. Усе це дозволить реалізувати проекти та забезпечити нові робочі місця для тих, хто вимушено залишив Україну. У яких саме сферах є найбільше вільних та перспективних ніш, спеціально для Mind розповідає інвестиційна менеджерка Циснамі Васадзе.
Чому саме Грузія?
Коли ми говоримо про ведення бізнесу в Грузії, то маємо на увазі не лише її ринок, а й можливість виходу на ринки інших держав. Сама країна – невелика, у ній проживає близько 3,7 млн осіб. Але вона уклала угоди про вільну торгівлю з Китаєм, Туреччиною, Таджикистаном, Азербайджаном, Вірменією та іншими державами. Грузинські товари мають безмитний доступ на ринки Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.
З погляду простоти ведення бізнесу та оподаткування Грузія дуже приваблива. Тут стягують лише шість основних податків: прибутковий податок із населення (20%); податок на додану вартість (18%); податок на прибуток/корпоративний прибутковий податок (15%); податок на майно (1%); податок на імпорт та акцизний збір (у двох останніх випадках розмір залежить від конкретної категорії товару).
Крім того, податкові преференції можна отримати в одній із вільних індустріальних зон. Тут дозволяється виробляти різні товари, крім хіба що зброї чи тютюнових виробів, можна надавати послуги. Експортні операції та торгівля всередині ВІЗ не оподатковується ПДВ, а експортний виторг не оподатковується корпоративним податком на прибуток; немає податку на майно та податку на імпорт з інших країн; прибутковий податок для фізичних осіб сплачують самі працівники.
За останні роки Грузія досягла значних успіхів у викоріненні корупції, спростила умови ведення бізнесу, надавши рівні можливості як грузинським, так іноземним інвесторам.
Бюрократичні процедури зведено до мінімуму. Можна бути іноземцем без посвідки на проживання і навіть не жити в Грузії – і при цьому зареєструвати компанію зі статутним капіталом в один символічний ларі. Усе це дозволено законодавством. Реєстрація забере буквально кілька днів: після заяви до Національного агентства публічного реєстру юрособу поставлять на податковий облік.
Як свідчать дані Національної служби статистики Грузії «Сакстат», у 2021 році іноземні інвестиції надходили переважно в енергетику, транспорт, зв'язок та фінансову сферу. Обсяг ПІІ в економіку республіки за минулий рік досягнув рівня $1,2 млрд, зростання прямих інвестицій порівняно з 2020 роком склало 110%. При цьому 62%, тобто $769,9 млн, – це реінвестиції.
Однак досягти успіху можна не лише в цих сферах. Розглянемо докладніше, де саме найкраще шукати нові можливості.
Аграрна сфера
Для українців насамперед буде привабливим рідний для них АПК. У Грузії є чимало вільних площ, які чекають на тямущих землеробів. Це, зокрема, і занедбані території, які цілком можна освоювати. Тут в українців удосталь і досвіду, і бажання обробляти землю. Хоча орієнтуватися доведеться насамперед на експорт.
У Грузії вирощують кукурудзу, горіхи (мигдаль, фундук), ягоди, цитрусові, оливки тощо. І саме вирощування ягід може зацікавити українських фермерів, які вже займалися цим і налагодили постачання органічної продукції до Євросоюзу. Цей бізнес дозволяє навіть за невеликих площ отримати хороший прибуток з проданої продукції.
Зазначу, що кілька років тому в Грузії був сплеск активності в цій галузі у зв'язку зі спеціальною держпрограмою підтримки сільського господарства. Але вирощувати малину, лохину або ожину тоді взялися й ті, хто досвіду в цьому не мав, що спричинило безліч помилок. Хтось схибив із вибором сорту рослин, хтось не розрахував усіх необхідних інвестицій, наприклад, у складські приміщення. Тож частина людей просто покинула цей бізнес. Але ринок, як і раніше, відкритий для тих, хто володіє досвідом і відповідним чуттям.
До речі, згідно зі звітом Світового банку про розвиток та проблеми сільського господарства в Грузії, цей сектор зростає зараз недостатньо високими темпами – нижчими за потенціал. Успішні ланцюжки поставок на експорт створили лише передові агропідприємства. «Інші аграрії слабо інтегровані у ринки основної сільськогосподарської продукції», – йдеться у документі.
Тож саме час привносити на це «поле» потужні напрацювання, які є в українців.
Нерухомість
На тих, хто має досвід «перетворення на цукерочку» індустріальних зон, у Грузії чекають занедбані заводи та фабрики. В Україні девелопери давно вже розвиваються в цьому напрямку, будуючи на непрацюючих промислових територіях житлові квартали за принципом «місто в місті». Такий досвід цілком може стати у пригоді й тут.
Можливе також будівництво інших об'єктів або керування активами. Той, хто має змогу придбати подібні об'єкти зараз, вже за кілька років зможе добре заробити просто на їхньому продажу.
Грузія приваблива для туристів: 2019 року, до пандемії, її відвідали рекордні 9,4 млн осіб (зростання на 7,8% у річному обчисленні). Отже, потрібні нові готелі. І йдеться не лише про такі «розкручені» міста, як Тбілісі чи Батумі. Рекомендую ознайомитися, наприклад, із програмою інвестиційної привабливості Кутаїсі.
Та й інші міста теж чекають на своїх інвесторів. Наприклад, у регіонах відчувається нестача торговельно-розважальних центрів. Тим більше, що віддаленіші ділянки країни приваблюють людей дешевшою орендою, меншими витратами на життя. І це все – у поєднанні з чудовими краєвидами, гарною екологією тощо.
Є попит і на житлову нерухомість: останніми місяцями він лише зростає, зараз спостерігається справжній бум. При цьому збільшується вартість земельних ділянок, які повністю готові до будівельних робіт. І тенденція продовжиться – за прогнозами, за рік ціна такої землі зросте на 20%.
У Тбілісі спостерігається збільшення числа фахівців ІТ-сфери. Насамперед за рахунок тих, хто переносить сюди бізнес або ж відкриває у столиці Грузії свої підрозділи. Так, грузинські офіси вже відкрили кілька великих міжнародних компаній, тут працюють і підрядники глобальних корпорацій: Epam, Exadel, Rakuten та інші.
Тому в передмісті столиці сьогодні потрібні коворкінги або навіть кластерні проєкти за принципом «місто в місті», розраховані на певну категорію мешканців. Таку концепцію можна було побачити в українських забудовників. Ідея в тому, що, будучи тим же айтішником, ти живеш у кварталі, де мешкають твої колеги. Це відкриває можливості для нових знайомств, партнерства тощо.
Відкриттю представництв міжнародних компаній сприяє й законодавство. Зокрема, у Грузії працювати без отримання спеціального дозволу мають право громадяни більшості країн світу. При цьому вони можуть перебувати у Грузії без віз протягом року. Тож в офісах міжнародних компаній можна зустріти як місцевих спеціалістів, так і приїжджих.
Хендмейд і б'юті-індустрія
Є можливості й для тих, хто не може собі дозволити великі інвестиції. Насамперед це люди, які евакуювалися з гарячих точок разом із сім'ями. Грузія близька Україні ще й тим, що сама нещодавно пережила війну. А прийнявши за півроку близько 60 000 українських біженців, надала багатьом гуманітарний статус, який дозволяє нарівні з громадянами Грузії працювати і вести бізнес.
Таким людям (особливо жінкам, які вивозили у безпечне місце своїх дітей) я порадила б заробляти в Грузії, пропонуючи крафтові товари ручної роботи. Попит на хендмейд зараз перевищує пропозицію. Причому як з боку туристів, так і з боку місцевого населення.
Є також можливості реалізувати себе у б'юті-індустрії. Знов-таки, попит величезний. Перспективний напрямок – відкриття нових салонів краси, перукарень, де надаватимуться послуги високої якості. Україна в цьому плані на кілька кроків попереду Грузії, і висококласні фахівці мають усі шанси досягти успіху.
Українці вже проявили себе в Грузії (як, власне, і в інших державах, які їх прийняли) з кращого боку. Вони намагаються якнайшвидше взятися до роботи. Це видно на різних рівнях. Хтось, проживаючи в готелі, там стає кухарем або покоївкою, а хтось, втративши бізнес на батьківщині, вже вивчає можливості для нового старту в грузинських реаліях. Працюють багато, поєднуючи це з вивченням чужої для себе мови та вирішенням безлічі побутових питань. Здається, що українцям просто немає рівних у працьовитості. У цьому можна переконатися, спілкуючись із тими, хто евакуювався до Грузії після 24 лютого. І такі позитивні приклади дуже надихають.