Протягом трьох років, відтоді як Кодекс України з процедур банкрутства набув чинності, 978 українців скористалися його нормами і подали на банкрутство за процедурою передбаченою для фізичних осіб. Як же працює цей «інструмент» і скільки з наведених позивачів отримали підтвердження цього статусу від суду, розповів Mind адвокат Адвокатського об’єднання Legal Strategy Віталій Сокуренко.
На сьогодні в Україні діє Кодекс України з процедур банкрутства. Головним його нововведенням є процедура банкрутства та відновлення платоспроможності фізичної особи. До набрання чинності кодексом відновити свою платоспроможність або бути визнаним банкрутом могли тільки юридичні особи. Фізичні особи ризикували залишитися в борговій ямі наодинці з кредиторами, колекторами та відсотками, що невпинно зростають.
Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи. Визнати банкрутом можна будь-яку фізичну особу, яка відповідає умовам цієї процедури.
Процедура банкрутства фізичної особи передбачає:
Слід зазначити, що ініціювати банкрутство може лише сам боржник, якщо сума боргу перевищує 195 000 грн станом на серпень 2022 року. Також є ще одна умова – боржника не було притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, які пов’язані з його неплатоспроможністю.
У кодексі зазначено перелік боргів, які не можна списати через процедуру банкрутства, а саме:
Однак суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Це робитиме арбітражний керуючий.
Перше – це може бути спроба домовитися з кредиторами (реструктуризація). Наслідками можуть бути: відстрочення платежу, продовження строків оплати, списання (прощення) частини боргу, прощення фінансових санкцій, пені тощо. Також може відбутися долучення до процедури певних гарантів, оплати боргів третіми особами.
Друге – це може бути рішення суду про банкрутство чи закриття справи. Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя.
Не може бути включеним до «ліквідаційної маси»:
Наслідки після банкрутства фізичної особи можуть мати різні обмеження та тривати декілька років.
По-перше, людина, визнана банкрутом, 5 років не може починати нову процедуру банкрутства (виняток – повне погашення боргів по попередній процедурі).
По-друге, 3 роки людина не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією. Наслідки цього можуть бути різними (негативна кредитна історія та відмови банків при видачі кредитів, також заборона здійснювати незалежну професійну діяльність у ролі адвоката, приватного нотаріуса, працювати в системі фінансового моніторингу тощо).
По-третє, протягом 5 років фізична особа має повідомляти про те, що вона була визнана банкрутом, новим потенційним кредиторам, поручителям, а також при заставі майна (це потрібно робити в письмовій формі).
Вперше судове рішення щодо банкрутства фізичної особи було ухвалене в березні 2020 року, а саме: постанова Господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 у справі № 908/3329/19. У цій справі суд задовольнив позов фізичної особи, визнав її банкрутом і застосував процедуру погашення боргів фізичної особи.
Взагалі на сьогодні є близько 20 судових рішень, щодо визнання фізичної особи банкрутом.
На жаль сьогодні в Україні війна, і держава намагається адаптувати й внести зміни до законодавства відповідно до реалій сьогодення.
Як заявляють посадовці Міністерства юстиції, наразі законодавством не передбачено прямої норми з входу в процедуру банкрутства для тих, хто втратив бізнес чи житло у зв’язку з війною.
Для збереження сталості економічних відносин в Україні і повноцінного використання можливостей кодексу в умовах воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення або скасування розроблено проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», який зареєстровано 7 червня 2022 року за №7442. Метою і завданням цього законопроєкту є спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію РФ, до судових процедур банкрутства і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану.
Як заявив директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов: «Законопроєктом передбачено, що справу про банкрутство може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. При цьому боржник має укласти угоду з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених такою угодою».
«Також законопроєктом передбачено компенсаторні й додаткові механізми, які дозволять більш ефективно застосовувати судові процедури банкрутства. Зокрема, щодо часу розгляду справи та розміру отриманих кредиторами коштів. Наприклад, вводиться інструмент отримання арбітражним керуючим необхідної інформації – запит арбітражного керуючого, забезпечується накладення арешту для забезпечення вимог кредиторів», – про це зазначила заступник Міністра юстиції України Валерія Коломієць.