Робота в Німеччині: які податки сплачуватимуть українські підприємці та наймані працівники

Наразі в Німеччині зареєстровано 1 002 763 біженця з України. Таку цифру озвучила федеральний міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер. Близько третини з них або вже працюють, або зареєструвалися для пошуку роботи. Які податки платитимуть наші співгромадяни зі своїх доходів в Німеччині, спеціально для Mind розповіла Ірина Микита, старший юрист банківського сектору Stron.

Що платять наймані працівники?

Податок із заробітної плати – це прибутковий податок, та інші внески, які роботодавець утримує з вашої зарплати. Це стосуватиметься переважної більшості емігрантів у Німеччині та означає, що ваша ставка прибуткового податку вже розроблена та сплачена за вас. Якщо це єдине джерело вашого доходу, ви не зобов’язані подавати податкову декларацію.

У Німеччині популярні податкові калькулятори, які дозволяють розрахувати місячний та річний податок. Слід враховувати, що на суму податку впливає те, в якій федеральній землі проживає декларант, чи є у декларанта діти, яке медичне страхування має декларант – державне чи приватне. А також податковий клас (податкова категорія), яка застосовується до декларанта.

Ознайомитись з податковими класами можна нижче.

Податковий клас I поширюється на неодружених або розлучених осіб, а також на одружених осіб, дружина яких проживає за кордоном, а також на подружжя, зареєстроване в цивільному партнерстві. Подружні пари, які постійно проживають окремо, а також овдовілі особи також підпадають під податковий клас I.

Податковий клас II враховує допомогу одиноким батькам. Це стосується осіб, які не перебувають у шлюбі та в сім’ї яких є принаймні одна дитина (дитина має бути зареєстрована у відповідної особи за основним чи допоміжним місцем проживання, а також особа має мати допомогу на дітей або отримувати виплати на дитину). Ще одна вимога для класифікації відповідно до класу оподаткування II полягає в тому, що одинокий батько не проживає в шлюбі або в зареєстрованому цивільному партнерстві.

Податковий клас III охоплює подружжя, в яких дохід має хтось один чи обоє, причому один з подружжя віднесений до податкового класу V. Обоє з подружжя в шлюбі повинні проживати в Німеччині і не повинні постійно проживати окремо. До податку на прибуток 2013 для овдовілих осіб застосовується наступне: якщо чоловік/дружина померла після кінця 2011 року, вдова чи вдівець все ще можуть бути віднесені до податкового класу III, якщо подружня пара проживала разом у Німеччині до цього моменту.

Клас оподаткування IV із факторингом належить до тієї ж групи осіб, що й клас оподаткування IV, за винятком того, що в альтернативі факторингу переваги поділу класу оподаткування вже розглядаються протягом року.

Кожен з подружжя не має бути віднесеним до класу оподаткування IV, один має бути віднесений до класу оподаткування V, а інший – до класу оподаткування III.

Податковий клас VI застосовується до осіб, які мають більш ніж одну посаду. Роботодавець, який виплачує найнижчу заробітну плату, повинен утримувати податок на прибуток відповідно до податкового класу VI.

Наразі невідомо, чи буде це застосовуватись до громадян України, які вимушено перебувають на території Федеративної Республіки Німеччина. 

Як утримуються податки із зарплати в Німеччині?

Податок, що утримується, стягується з зарплати щомісяця. Обговорюючи зарплату та умови трудового договору на новій роботі, важливо знати про це відрахування. Існує велика різниця між вашою валовою зарплатою та вашою чистою зарплатою після сплати податків.

Податковий збір включає податок із вашої зарплати (Lohnsteuer), національне страхування, податки на «виплати в натуральній формі», доплату солідарності та церковний податок.

Ці виплати зазвичай розподіляються між вами та вашим роботодавцем 50/50. Ваша частка внесків буде утримана із зарплати та перерахована відповідним організаціям. Загальний внесок на соціальне страхування зазвичай становить близько 20–22% зарплати працівника до встановленого максимального ліміту.

Усі питання, що стосуються податків на прибутки, детально прописані у Einkommensteuergesetz – це Закон ФРН «Про податок на прибуток». Наразі українці в Німеччині проходять спрощений шлях при отриманні дозволів на тимчасове проживання. Але слід очікувати загального роз’яснення ЄС, що буде з податками на прибуток.

Які податки платять підприємці в Німеччині?

Власники бізнесу та самозайняті працівники в Німеччині повинні зареєструватися в місцевій податковій службі та отримати офіційний податковий номер. Підприємці пройдуть реєстрацію в торговій конторі. Торговий офіс передає  дані до податкової служби, яка потім видає податковий номер.

Багато самозайнятих працівників звільняються від сплати державних внесків на соціальне страхування в Німеччині. Однак, оскільки медичне страхування в Німеччині передбачено законом, ви повинні вжити альтернативних заходів. Але наразі ФРН сплачує соціальні внески за медичне страхування вимушено переміщених осіб з України.

Деяким самозайнятим особам також потрібно платити внески до пенсійного фонду Німеччини. Такі працівники можуть претендувати на деякі послуги та предмети, необхідні для їхньої роботи, як витрати, що не оподатковуються. Сюди входять канцтовари, офісне приміщення, офісне обладнання, поїздки, пов’язані з роботою, витрати на догляд за дітьми, медичне обслуговування, пенсії та інші страхові внески.

Як у Німеччині визначаються самозайняті особи?

Будь-яка особа, яка займається оплачуваною роботою, незалежною від роботодавця, тобто не має фіксованого трудового договору щодо місця розташування, зарплати та робочого часу, вважається самозайнятою. Сюди ж входять і фрилансери. Фрилансери позначають вид зайнятості – тобто фрилансерська робота, на відміну від відносин найманого працівника. Термін «фрилансер» відноситься до виду діяльності.

Однак правильно призначити необхідний податок не завжди легко. Якщо ваш випадок незрозумілий, то при реєстрації вашої самозайнятості податкова служба вирішить, відноситься ваша діяльність до вільної чи комерційної діяльності. Вам потрібно буде зберегти свої квитанції та іншу відповідну документацію, щоб підтвердити реальність витрат.