Саміти Україна – ЄС є досить звичайною традицією для зустрічі європейських та українських чиновників. Вони відбуваються майже щорічно з 1997 року. Традиційно саміти є майданчиком для обговорення питань розвитку України та її відносин з Євросоюзом. Також серед тем завжди були енергетика, реформи та російська агресія проти України. Вже цього тижня, 3 лютого 2023 року, черговий саміт планують провести безпосередньо в Україні. Це досить неочікувано, враховуючи безпекову ситуацію в Україні та приїзд багатьох високопоставлених європейських чиновників. Цьогорічний саміт буде унікальним, бо вперше представники України відвідають його як делегати від країни – кандидатки на вступ до ЄС. Чого очікувати від цьогорічного саміту Україна – ЄС, розповів Mind аналітик з Північної Європи аналітичного центру Adastra Богдан Коваленко.
Цей саміт стане своєрідним порушенням традицій. Протягом 26 років зустрічей на найвищому рівні сторони домовилися організовувати їх по черзі: тобто якщо 23-й саміт у 2021 році проходив у Києві, то наступну зустріч мали би провести в Європі. Натомість цього разу Україна вирішила вдруге поспіль зустрітися з очільниками Євросоюзу вдома.
Крім того, що місце саміту обрали, порушивши традицію, про це, а також про дату зустрічі, повідомили фактично за місяць до неї. Це достатньо великий проміжок часу, за який росіяни можуть підготуватися до ракетної атаки та запланувати її на відповідний день. Ба більше, іноземні політики досі відвідували Україну без публічного розголосу саме щоб уникнути потенційних загроз. Тож навіщо тепер піддавати учасників саміту такому ризику?
Жест з оголошенням дати й місця зустрічі носить радше символічний характер. Так європейці показали, що не бояться ракетних атак країни-агресорки та готові вільно оголошувати про власні наміри. І це стосується не лише візитів до України: Європа показує, що готова протистояти росіянам. Тож цьогорічний саміт Україна – ЄС став не лише унікальним, але й символічним з огляду на відносини Брюсселя та Києва з москвою. Однак ключовим моментом стануть саме можливі результати зустрічі українців та європейців.
Після схвалення заявки України на вступ до ЄС у червні 2021 року найважливішим завданням для Києва стало виконання рекомендацій Єврокомісії. Серед них, зокрема, боротьба з корупцією й політичним впливом олігархів, завершення судової реформи та гармонізація українського законодавства щодо медіа з європейським.
Офіційну оцінку виконання цих рекомендацій, за словами європейських лідерів, зможуть провести восени 2023 року. За її результатами будуть судити, чи готовий Київ до переговорів про вступ до європейської спільноти.
Утім українські політики неодноразово заявляли про бажання прискорити цей процес й отримати висновки з Брюсселя вже навесні, тож це буде пріоритетним завданням української делегації. На це також вказують заяви Дмитра Кулеби, який 13 січня сказав, що попередні переговори про вступ України до ЄС стануть однією з ключових тем саміту.
Другим завданням Києва на саміті стане розв’язання питання додаткової фінансової допомоги від ЄС. Так, Брюссель погодив позики для України загальним обсягом у 18 млрд євро протягом 2023 року. Їх спрямують на те, щоб врятувати Київ від економічного колапсу. Проте цих коштів не вистачить для підтримання стабільності держави, що зазнає постійних втрат внаслідок російської агресії та вимушена віддавати понад 40% бюджету на фінансування оборони.
Транші Євросоюзу зможуть покрити лише трохи більше половини цьогорічного дефіциту економіки нашої країни, а от ще 600 млрд грн Києву потрібно знайти. Імовірно, велику частину цієї суми доведеться шукати саме в країнах – членах європейської спільноти або безпосередньо у Брюсселі. І переговори з очільниками ЄС під час саміту – хороша нагода переконати надати додаткову допомогу або посприяти тому, щоб кошти виділили, наприклад, Париж чи Берлін.
Третьою темою саміту може стати надання озброєнь для Києва. Військова допомога – це питання переважно двосторонніх відносин України з членами Союзу. Проте розмови на цю тему з європейськими політиками будь-якого рівня є корисними для розширення списку видів зброї для України. Зокрема, дискусії на цю тему можуть остаточно зламати психологічний бар’єр лідерів континенту щодо надання важкого озброєння. Так, після саміту в Україну не будуть одразу спрямовані потоки нових зразків західного озброєння, проте зустріч може наблизити цей момент.
Тож трьома основними темами цьогорічного саміту стануть вступ України до ЄС та фінансова і військова допомога Брюсселя. І швидше за все, європейські політики спробують задовольнити прохання Києва. Про таку необхідність заявляли як голови європейських інституцій, так і представники держав – членів ЄС. Серед них – Швеція, яка зараз головує в Раді Євросоюзу та має особливий вплив на курс щодо підтримки України у війні проти росіян.
За результатами саміту, нехай і поступово, але підтримка з боку ЄС зростатиме, а Україні допомагатимуть долати труднощі. Це відбуватиметься якщо не за допомогою безпосередніх рішень євроінституцій, то принаймні за їхнього сприяння. Саме очільники ЄС додатково переконуватимуть країни-члени в необхідності всілякої допомоги Києву на шляху євроінтеграції і підтримки економіки та армії – найважливіших підвалин нашої держави.