Терористи наосліп: що втратила рф із підривом літака А-50 в «Мачулищах»
І яку роль він відігравав у повітряних атаках росії території України
Днями у ЗМІ з'явилася інформація про підрив російського літака далекого радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) А-50 на білоруському воєнному аеродромі «Мачулищі». Достеменно невідомо, хто і як здійснив цей підрив, і наразі білоруська влада ніяк не прокоментувала інцидент. Водночас саме цей літак піднімався у повітря разом із російськими винищувачами, які або здійснювали тренувальні польоти, або цілеспрямовано випускали ракети по території України. Яку роль А-50 відіграє у повітряних атаках країни-терориста і які можливості втратила росія, якщо згодом буде підтверджено підрив цієї машини, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Навіщо забезпечувати радіолокацію в повітрі
З появою ядерної бомби з можливістю її застосування з літака як перед СРСР, так і перед США постало питання про раннє виявлення літаків ймовірного супротивника – носіїв такої смертоносної зброї.
Зрозуміло, що був варіант створення суцільного радіолокаційного поля за рахунок будівництва великої кількості наземних радарів. Однак це була друга половина 1950-х років та їх можливості були вкрай обмежені. Тільки згодом – протягом кількох десятків років з'явилися загоризонтні РЛС. Проте тоді військові звернули увагу, що радар тієї самої потужності, але піднятий над землею, дозволяє виявляти цілі на більшій дальності, оскільки в нього значно скорочується зона невидимості, зумовлена природною кривизною землі.
Встановлення РЛС на літак дозволяло отримати мобільний пост радіолокації, який може бути розташований в будь-якому місці очікуваного або передбачуваного прольоту літаків противника.
Як результат, і США і СРСР почали розробку і виробництво літаків нового класу, які отримали назву літаків далекого радіолокаційного виявлення. Від самого початку визначилися і з концепцією – встановлення всього радіообладнання (насамперед радара) на базу або цивільного лайнера (на Заході), або військово-транспортного літака (у СРСР).
Саме реалізацією такої концепції і є літак А-50. Створений Таганрозьким авіаційним науково-технічним комплексом ім. Г. М. Берієва на базі середнього військово-транспортного літака Іл-76МД, він перебуває на озброєнні ВПС СРСР з 1985 року. Звичайно, він дістався у спадок саме росіянам.
Що вмів А-50?
Літак забезпечує:
- дальнє радіолокаційне виявлення повітряних та морських цілей,
- визначення державної належності цілей,
- взаємодію (обмін інформацією) з автоматизованими системами управління Збройних сил,
- передання інформації на командні пункти сухопутних військ,
- наведення практично всіх типів винищувачів та перехоплювачів на цілі,
- управління ударною авіацією.
Фактично це повітряний пост радіолокації і пункт наведення всіх вогневих засобів – від літаків до тактичних ракет. Як правило, А-50 діє у взаємодії з іншими літаками.
Взагалі апарат має досить потужні характеристики:
- дальність виявлення пуску балістичних нестратегічних ракет становить 800 км,
- бомбардувальників – до 650 км,
- винищувачів – 300 км,
- крилатих ракет – 215 км.
Крім того, екіпаж А-50 може мати досить серйозні можливості щодо визначення наземних цілей: той же пуск установки оперативно-тактичних ракет типу «Точка-У» він може засікти з 300 км, а колону танків – з 250 км.
Характерним зовні помітним елементом, який відрізняє цей літак від транспортних літаків, є обтічник радара, що обертається, діаметром 10,2 метра і висотою 2 метри.
Скільки лишилось таких літаків на озброєнні рф?
Незважаючи на те, що до розпаду радянського союзу було випущено приблизно 30 літаків, станом на 2022 рік на озброєнні повітряно-космічних сил рф перебувають лише 9 літаків – 3 А-50 та 6 модернізованих за останні роки А-50У (за іншими, більш «оптимістичними» даними їх 20, але ця інформація не має підтвердження).
Де росія вже встигла наслідити за допомогою А-50?
А-50 досить активно задіяні у всіх військових авантюрах кремля останніх років. Так, з початком війни з Ічкерією в 1994 році як мінімум три літаки було задіяно для контролю повітряного простору над бунтівною республікою. З кінця 2015 року А-50 використовується росією у військовій операції у Сирії.
У ході російсько-української війни літаки цього типу також задіяні для управління російськими силами. Спочатку це були бойові дії у Донецькій та Луганській областях у 2014–2021 роках, а з 24 лютого 2022 року – і під час широкомасштабного вторгнення.
Саме наявність таких літаків є однією із серйозних переваг російської авіації.
Так, А-50 здійснюють наведення перехоплювачів МіГ-31, які далекобійними ракетами з дальністю пуску в 180–200 км здійснюють перехоплення наших літаків та вертольотів у найближчому тилу. На жаль, частина втрат наших Повітряних сил – це робота зв'язки А-50 + МіГ-31.
З посиленням протистояння росії із Заходом одним із пріоритетних місць базування як мінімум одного А-50 стала Білорусь. Так, перший випадок появи А-50 тут відмічено на тлі анексії Криму – у березні 2014 року. Фактично, після цього такі літаки стали постійними гостями на білоруських аеродромах.
У 2022–2023 роках, як правило, А-50 працюють разом з МіГ-31 з різних білоруських аеродромів – перш за все це Мачулищі.