Війна стала лакмусовим папірцем для українського бізнесу, проявивши його слабкі сторони та підсвітивши переваги. Увесь минулий рік підприємці вчилися стійкості, резистентності до змін, проявляли максимальну гнучкість і винахідливість, змінювали бізнес-моделі. І хоча внутрішній ринок є нестабільним, а бізнес повною мірою не адаптувався до воєнних реалій, українські компанії вже готуються до наступного кроку, що передбачає активне відновлення діяльності після нашої перемоги.
Сьогодні спостерігаємо, як акули бізнесу, а також МСБ у real time створюють і випробовують нові стратегії для масштабування та розвитку. Що вже зараз роблять українські компанії, аби бути успішними на ринку не тільки внутрішньому, а й міжнародному, спеціально для Mind розповідає Віктор Андрухів, співзасновник проєктів Fibermix і Savex Minerals.
Українські бізнесмени досить швидко відреагували на потреби воєнного часу. Багато підприємств перепрофілювали виробництва на забезпечення потреб ЗСУ. Розповсюджена практика, коли компанії легкої промисловості замість побутових речей шиють одяг, термобілизну та взуття військового призначення.
А металургійні підприємства відливають бліндажі. Або ж компанія, що здійснює пасажирські перевезення, входить до туристичного бізнесу та надає послуги з транспортного обслуговування.
Підприємці розширюють діапазон виробництв і відкривають нові сфери діяльності й у такий спосіб намагаються застрахувати себе від втрат у нестабільні часи.
Щоб втриматися на ринку й завоювати прихильність клієнта, підприємці використовують різноманітні креативи та персоналізують підхід до потенційного споживача.
У випадку Fibermix як інструмент спрацювала мовна персоналізація сайту. На своєму офіційному вебресурсі використали опцію мультилінгвізму, тож мешканці країн євроспільноти отримують інформацію про наш продукт своєю рідною мовою. Це значно прискорило комунікацію щодо презентації, ознайомлення з нашою продукцією, її технічними характеристиками та наблизило до потенційних замовлень, продажів.
Завдяки персоналізації сайту зокрема, компанія у 2022 році відкрила для експорту дві нові країни ЄС, і нині постачає продукцію до 14 країн світу.
Сьогодні бізнес розглядає диджитал-технології як стимулятор росту. Й активно використовує новітні ІТ-рішення: штучний інтелект, чат-боти, засоби зв'язку з клієнтами.
У 2022 році через вимушену міграцію українців збільшилася популярність інтернет-торгівлі. Тож присутність компанії в онлайні стала обов’язковою. Електронна комерція дозволяє підприємцям уникнути певних ризиків. До прикладу, не потрібно відкривати додаткові офлайн-точки для продажу, ризикуючи локацією та людьми. Достатньо представити асортимент на онлайн-платформах і приймати замовлення в інтернеті.
В умовах, коли все швидко змінюється, особливого значення набуває нетворкінг і комунікації face to face. Українські підприємці з перших днів війни підтримують один одного: корисними контактами, порадами. Коли руйнувалися логістичні ланцюги й не вистачало сировини, угоди про партнерства подекуди укладали навіть колишні конкуренти. Внаслідок такої колаборації бізнесмени захищають свої бізнеси, підсилюють один одного.
Рятівною можливістю для бізнесу стали також гранти. Сьогодні в Україні працює багато програм – як від міжнародних, так і від державних донорів. І бізнес може отримати кошти на запуск, масштабування та розвиток від $1000 й до $270 000.
Інструмент грантів поки не надто запитаний серед середнього та великого бізнесу – підприємці намагаються використовувати здебільшого власні кошти та залучати інвестиції. Але для МСБ донорська фінансова допомога може стати у пригоді. За даними незалежного дослідження Synergy Universe, 33% українських підприємців хоча б раз отримували грант.
Одним із найважливіших інструментів українського підприємництва під час війни стала економічна глобалізація. Саме робота із закордонними партнерами та експорт втримали велику кількість компаній на плаву.
Так, у розпал повномасштабної агресії, майже 70% замовлень Fibermix були саме із-за кордону. Стратегію експансії ринку ЄС та США нині реалізовують чимало українських компаній. Так українські підприємці вже зараз створюють і розвивають бізнес, який не тільки залишиться на внутрішньому ринку, а й інтегрується за кордоном.
Сертифікація, отримання дозвільних документів є обов’язковою умовою для виходу компанії на ринок ЄС. Так само, як і еталонна якість продукції або послуги та надійність у виконанні замовлень.
Європейці дуже вибірково ставляться до обрання партнерів. Тож закріпитися в міжнародному бізнес-середовищі зможуть лише ті компанії, що відповідають стандартам і мають гарну репутацію в країні походження. Для українського бізнесу це нагода не тільки експансувати ринок, а й перейняти бізнес-традиції. Що матиме також вплив на культуру ведення бізнесу всередині держави.
Український бізнес демонструє світу надзвичайну стійкість і прагнення розвиватися попри виклики війни. Хоча й, що часом стає дуже важко, маємо продовжувати працювати та тримати економічний фронт. Працьовитість і відкритість до нового допомагають підприємцям не втрачати віру в себе та продовжувати бізнес-справу. І вже сьогодні будувати амбітні плани на відновлення після війни.