Наслідки підриву російськими терористами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року Україна фіксує вже шосту добу. І саме стільки часу – майже тиждень – українці на затоплених територіях намагаються вижити. Це вже понад 77 населених пунктів у Миколаївській і Херсонській областях. Найважча ситуація – на тимчасово окупованих ворогом територіях Херсонської області. Усі ці люди потребують допомоги, і Україна та інші небайдужі країни знову згуртувалася навколо нового виклику. Зараз постраждалі, які врятувалися чи яких врятували, будуть шукати прихистку в інших регіонах України. Ці люди втратили все, і громади, які прийматимуть постраждалих, мають підготуватися за всіма напрямаами. Які потреби постраждалих потрібно закрити найближчим часом, які згодом, яких спеціалістів шукати і як допомогти людям налагодити життя, власним досвідом такої діяльності поділилася з Mind директорка благодійного фонду «МХП-Громаді» Тетяна Волочай.
Благодійний фонд «МХП-Громаді» понад 8 років співпрацює з українськими громадами та допомагає їм розвиватися, а переселенцям – інтегруватися в громади, постраждалим – відбудувати та відновити своє житло й бізнес.
Уночі проти 6 червня російські окупаційні війська підірвали дамбу Каховської ГЕС, яка вміщувала близько 18 млн кубометрів води. Під загрозою затоплення перебувають майже 80 населених пунктів. Велика частина з них наразі – в окупації.
Українська влада в той самий день організувала евакуацію людей і тварин. Їх вивозять у незатоплені місця Херсона та Миколаєва, а далі вони можуть поїхати в інші області України.
Цього року ситуація з прихистками складніша, адже ресурсів у громад набагато менше. Проте волонтери вже в перші години почали збирати допомогу, а з усіх куточків України поїхали авто для допомоги з евакуацією. Тепер свою підтримку варто продемонструвати громадам, які прийматимуть постраждалих. Навіть у поспіху потрібно намагатися дотримуватися плану, щоб не упустити важливі речі.
Тож завдяки експертизі фонду «МХП-Громаді» ми підготували чекліст, аби громади мали покрокову інструкцію та могли підготуватися до прийому постраждалих українців. У ньому ми врахували всі основні пункти роботи – поселення і харчування внутрішньо-переміщених осіб, надання їм необхідної гуманітарної і психологічної допомоги, координування волонтерів та інтеграція людей, які втратили свої домівки.
Читайте також: Відновлення Каховської ГЕС: що можна збудувати на місці зруйнованої станції
Спершу треба визначити, скільки людей може прийняти громада. Варто перевірити та підрахувати кількість вільних приміщень, де можна розмістити людей. Для тимчасового прихистку можуть підійти школи, дитсадки, гуртожитки, кемпінги.
На перший час потрібне місце, де можна поспати, відпочити, поїсти, провести необхідні процедури, зокрема й гігієнічні. Однак такі варіанти не є житлом на постійній основі. Тому слід подумати, куди можна переселити людей далі. Для цього можна пошукати домівки у вашому регіоні.
Це може бути, наприклад, доступне до оренди житло. Контакти власників треба записати й залишатися з ними на зв’язку. Також звертаємо увагу, що такі дані потрібно перевіряти час від часу, адже умови можуть змінюватися. Наприклад, оселя вже здана іншим людям, або змінився господар.
Читайте також: Каховська ГЕС: юридична відповідальність для винних та компенсація для постраждалих за наслідками руйнування греблі
Як тільки приїдуть люди, варто підготувати гарячі страви й запропонувати теплі напої.
Потрібно подбати про запаси їжі та води на найближче майбутнє. А далі слід сформувати системний підхід, який дозволить допомагати ВПО довший час.
Найкращий варіант – дати їм можливість самим частково забезпечувати себе. Наприклад, допомогти з курчатами, з яких виростуть кури і нестимуть яйця. Або надати насіння і клаптик землі, де вони зможуть вирощувати картоплю, огірки, капусту тощо.
Люди, які пережили сильний стрес, втратили свої домівки та близьких, потребують не лише фізичної підтримки, а й моральної та психологічної. Їх не можна залишати наодинці зі своїм горем.
Слід завчасно подбати про спеціалістів, яких можна залучити до допомоги. Це можуть бути психологи (зокрема й шкільні), лікарі інших спеціальностей і волонтери, які пройшли спеціальну підготовку та мають належні знання.
Якщо таких фахівців немає або їх дуже мало, то слід пошукати номери спеціалістів, які працюють віддалено, і поділитися з постраждалими списком контактів. Зараз існує низка урядових та неурядових гарячих ліній, де можна поговорити з психологом.
Багато громад уже могли мати запаси гуманітарної допомоги: від одежі до гігієнічних засобів. Слід провести їхню ревізію, щоб визначитися, чого не вистачає. Окрему увагу варто приділити термінам придатності.
Для зручності рекомендуємо мати таблицю, де записуватимете кому, що та скільки потрібно. Це буде необхідно і для замовлення допомоги, адже частина громад співпрацюють із благодійними організаціями та фондами, від яких отримують допомогу.
Важливо не нехтувати організаційним питанням волонтерів. На сьогодні зібрати людей, які готові прийти на допомогу, нескладно. Адже наші реалії показують щирість і самовідданість нашого народу.
Задля ефективної співпраці та координації спочатку потрібно визначити, хто керуватиме та відповідатиме за різноманітні напрямки роботи. Далі розподіляємо напрямки відповідальності: поселення, харчування, психологічна й гуманітарна допомоги, інтеграція. Це потрібно для того, щоб волонтери не дублювали роботу один одного та працювали злагоджено.
Не менш важливим пунктом є створення списку з контактами відповідальних. Також варто подбати про розміщення оголошень із контактами волонтерів, щоб постраждалі могли без проблем знайти те, що їм потрібно.
Ті, хто вирішив залишитися й оселитися у вашій громаді, потребують допомоги з інтеграцією в середовище. Треба розуміти, що ці люди могли втратити все, що мали: домівки, нажите майно, гроші, професійні здобутки, роботу. Тому варто подбати про те, щоб вони могли швидко та без перешкод побудувати своє нове життя: від роботи або перекваліфікації до влаштування дітей у садочок чи школу.
Що можна зробити? Поінформувати та зробити пам’ятку про вільні вакансії, школи, дитсадки й інші учбові заклади.
Наше опитування внутрішньо-переміщених осіб, яке фонд провів спільно з «Горизонт змін», показало, що ВПО швидше соціалізуються та знаходять роботу, якщо в них є можливість улаштувати дитину у школу чи садок. Саме такого підходу потребує більше половини ВПО. Тож у цій справі важливо налагодити правильну систему.
Ми живемо поруч із країною-терористом, яка принесла нам багато горя. Однак разом із цим ми навчилися гуртуватися та допомагати один одному. Це нас і відрізняє. За час повномасштабного вторгнення наші громади вже мають багато досвіду та знань у роботі з ВПО. Але ми продовжуємо вдосконалюватися, щоб краще підтримувати один одного й допомагати системно. Адже наша сила – у людях. У нашому єдиному народі.