Верховна Рада України прийняла закон щодо націоналізації системно важливих банків, акціонери яких потрапили в санкційні списки. Автори закону вважають, що документ допоможе вдосконалити правове регулювання банківського сектору. Якщо до акціонерів застосовано санкції, то в разі потреби, вони не матимуть можливість вчасно докапіталізувати банк.
Коли НБУ зобов’язаний ухвалити рішення про визнання банку неплатоспроможним та які інструменти матиме для розв'язання проблеми, Mind розповіла адвокат VB PARTNER Олена Гаврилова.
Якщо до банку чи його акціонера застосовані санкції, НБУ зобов’язаний ухвалити рішення про визнання банку неплатоспроможним і передати управління ним ФГВФО.
Раніше планувалося, що через санкції НБУ визнаватиме неплатоспроможним будь-який банк. Однак після активних обговорень, парламент усе ж обмежився лише системно важливими.
Тому потенційно закон стосується 15 банків, які, за висновком НБУ, у 2023 році є системно важливими.
На сьогодні лише проти власників Sense Bank запроваджено санкції. Після набрання законом чинності цей банк, можливо, першим випробує на собі процедуру виведення з ринку.
Однак Sense Bank може бути не єдиним. НАЗК зараз додало до списку міжнародних спонсорів тероризму два системно важливих міжнародних банки – OTP Bank і Raiffeisen Bank.
Якщо до власників цих банків будуть застосовані санкції, до них автоматично запуститься процедура.
Закон передбачає два механізми:
ФГВФО незалежно від способу реалізації вводить тимчасову адміністрацію і встановлює контроль над банком. Повноваження всіх керівників банку припиняються.
У разі ухвалення рішення про націоналізацію акції банку купує держава в особі Міністерства фінансів України за 1 грн.
Далі ФГВФО надає Мінфіну перелік кандидатів на посаду керівників банку. Кандидати погоджуються з НБУ. Оновлений склад Наглядової Ради банку, Правління розпочинає роботу після завершення тимчасової адміністрації.
Важливо зазначити, що такі зміни застосовуються виключно під час дії воєнного стану.
На другий день вторгнення рф відкликано банківську ліцензію у АТ «МР Банк» (колишній Сбербанк). Причина зрозуміла – банк був повністю підконтрольний державі-агресору.
У подальшому НБУ ухвалив рішення про визнання неплатоспроможними ще чотирьох банків. Це:
Проте його ліквідація не пов’язана з війною. Ще до повномасштабного вторгнення його визнали проблемним. Після цього банк так і не зміг усунути порушення.
Ситуація схожа з попереднім прикладом. НБУ спочатку визнав банк проблемним. Однак платоспроможність продовжувала погіршуватись, а тому регулятор прийняв рішення визнати банк неплатоспроможним.
Банк не зміг сплатити відсотки та повернути НБУ кредит рефінансування.
Регулятор звинувачував його в систематичному порушенні правил фінмоніторингу, зокрема у сфері грального бізнесу.
Зараз усі ці установи перебувають на стадії ліквідації.
Незважаючи на такі випадки, НБУ в огляді І кварталу 2023 року повідомив, що ринок успішно проходить кризу, зберігає високу ліквідність і генерує прибутки.