У кожній розвинутій країні є приклади співпраці бізнесу та освітньої сфери. Але традиційно векторів співпраці два – створення процесу наймання студентів із місця навчання або/та підтримка освітніх закладів у рамках корпоративної соціальної відповідальності. У будь-якому разі в центрі цієї системи, звичайно, перебуває студент. Фактично університет і компанія об'єднують зусилля для того, щоб його якомога якісніше навчити і плавно працевлаштувати. Проте в Україні цей підхід поглиблюється – компанії все більше уваги звертають на викладачів, допомагають їм обмінюватися досвідом із практиками, знайомлять із передовими тенденціями. Як саме робити співпрацю з вишами ефективною в інших країнах, які переваги пропонує український підхід та як він імплементується за кордоном, розповіла Mind Global University Partnership Manager, SoftServe Ольга Курна.
SoftServe має 90 партнерських університетів: 65 – в Україні та ще 25 – у Польщі, Болгарії, Румунії, Мексиці, Колумбії та Чилі.
Оскільки ми охоплюємо виші за кордоном, ми змогли протестувати, чи працює українська модель співпраці в інших країнах.
Кожен має свою зону відповідальності. Університет відповідає за фундаментальну підготовку по спеціальності та за формування світогляду. Компанія ж дає можливість якомога раніше познайомитися з індустрією, обрати свій профіль, спробувати сили на практиці ще під час навчання.
У багатьох країнах така співпраця компаній з університетами не є розповсюдженою. Тому імплементація українського досвіду є інновацією на ринках інших країн. Головне – зрозуміти нюанси та болі кожного ринку. В Україні університети мають помітний кадровий голод, тому є зацікавленими в залучені експертизи з боку індустрії.
У тій самій Польщі така проблема не є актуальною, відповідно університети більш зацікавлені в співпраці з компаніями на рівні R&D та наукових досліджень. Але головна ідея не змінюється – для побудови екосистеми компанії з університетами мають знайти win-win-рішення і бути готовими «грати в довгу».
1. Комплексний підхід. У рамках кооперації із закладами вищої освіти ми працюємо з усіма цільовими аудиторіями – студентами, викладачами та адміністрацією навчальних закладів. У компанії розроблені програми і пропозиції відповідно до потреб кожної з них.
Студентам найбільш актуально отримати максимально практичні знання і легко розпочати свою кар'єру. Важливо пропонувати повний комплекс заходів – від профорієнтаційних сесій ще на етапі старших класів, консультацій професійних рекрутерів щодо кар'єрного шляху в університеті до проєктного навчання як на базі університетів, так і компаній.
І хоча, на перший погляд, уся співпраця крутиться навколо студентів, дуже важливими агентами змін є викладачі. Саме викладачі здатні впливати на якість освіти. Саме вони можуть робити навчальні програми живими й сучасними або лишати їх без змін десятками років. Тому компанія надає всебічну підтримку в професійному розвитку. Так, уже бачимо перші результати в країнах Латинської Америки.
І хоча, на перший погляд, між Колумбією і Україною не так багато культурних подібностей, у спілкуванні з освітянами стає зрозуміло, що викладач – всюди викладач. І в них є величезний запит на обмін досвідом із розробниками. І не тільки щодо реальних кейсів, а також щодо використання нових технологій, трендів на ринку, розуміння того, куди рухається індустрія.
На жаль, більшість викладачів університетів не мають практичного досвіду реалізації бізнес-проєктів. Тому ми надаємо не лише можливість теоретично ознайомитися з новітніми технологіями і їх практичним застосуванням, а й пройти підвищення кваліфікації на базі реальних проєктів компанії.
Для адміністрації закладів вищої освіти завжди є актуальними питання матеріально-технічного забезпечення, відповідності професійним стандартам і вдосконалення навчального процесу. Тому варто пропонувати як вдосконалення навчального простору, так і всебічну підтримку в процесах акредитації та оновлення навчальних програм.
2. Якість освіти як пріоритет. Очевидно, що економіка країни та бізнес можуть розвиватися тільки за умови якісного ринку праці, якій забезпечується в першу чергу університетами. Якість освіти неможливо забезпечити номінально. Само по собі надання рекомендацій до навчальних програм, як роблять більшість компаній, якісно не змінює ситуації. Разом із тим побудова довготривалої співпраці з викладачами, кафедрами, факультетами надає реальний сенс змінам у програмах. Це робиться через навчання викладацького складу, відкритість і щиру готовність завжди надавати експерту підтримку.
3. Довготривалі партнерства. Багато років між системою вищої освіти й бізнесом точиться дилема: університети хочуть, щоб студент довчився і потім працевлаштувався, ринок праці й економічна система підштовхують студента розпочати свою кар'єру якомога раніше. І освіта, і бізнес мають рацію.
З іншого боку, навчання в університеті не завжди є необхідними для старту професійної кар'єри. Щодо цього припущення можна сперечатися вічно. Або можна побудувати комфортну для всіх сторін систему. Насамперед для студента. У цьому випадку зосереджуймося на освітніх моделях з елементами дуальної системи навчання. Так студент може не тільки частину свого навчального навантаження офіційно виконувати на роботі, а й профілювати своє навчання відповідно до професійного напряму.
Разом з тим для побудови довготривалої і ґрунтовної співпраці необхідно враховувати локальну специфіку та бути відкритими для діалогу.
Наприклад, якщо країна має великий економічний розрив між верствами населення – університети стають найкращим соціальним ліфтом. Як у Колумбії чи частково в Україні.
Часто студентам економічно важко завершити навчання. У таких випадках різко зростає потреба працювати під час навчання, а працювати за майбутньою спеціальністю – цілковитий успіх.
Важливо пам’ятати, що такі речі, як дешеві гуртожитки та стипендії – геть не розповсюджене явище в освіті. Зазвичай стипендією називається часткове чи повне відшкодування оплати за навчання в університеті, а студенти мають забезпечити себе житлом самостійно. Відповідно можливість пройти інтернатуру й залишитися в компанії стає прекрасною можливістю.
Повертаючись до імплементації українського досвіду в інших країнах, варто зазначити, що кожна країна має свою специфіку освітньої системи, культурні та юридичні особливості. Проте основа для побудови партнерських відносин завжди стала:
Треба розуміти, чим ми можемо бути корисні цьому конкретному університету, місту, країні, як ми можемо якісно вплинути на ситуацію загалом. Тому що бізнес – це не відірвана від реальності сутність, це – частина суспільного організму. І між найманням і корпоративною соціальною відповідальністю є ще один важливий елемент – побудова екосистеми, здатної розвивати суспільство в довготривалій перспективі.