Звітність і контроль: як функціонує Рахункова палата в Україні та Польщі
І чим іноземний досвід корисний Україні
Управління фінансовими ресурсами є ключовою складовою діяльності будь-якої країни. Для забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і прозорості фінансової діяльності існують різноманітні механізми контролю. Один із таких – Рахункова палата, орган внутрішнього фінансового контролю, який здійснює незалежний аудит і перевірку використання бюджетних коштів. Так, днями Рахункова палата України повідомила, що внутрішні надходження до бюджету у січні − червні 2023 року (893 млрд грн) повністю забезпечили потреби у здійсненні видатків на національну безпеку й оборону.
Проте протягом зазначеного періоду не розпочато фінансування за п'ятьма бюджетними програмами на 7 млрд грн і зменшені видатки на шість бюджетних програм на 5 млрд грн. Отже, місцеві бюджети отримали на 12% менше запланованого.
Такі розрахунки лише частина того, що перевіряє та аналізує Рахункова палата. Інституція відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного використання державних коштів, контролюючи фінансову діяльність уряду та державних органів, сприяє прозорості, підзвітності та боротьбі з корупцією. Проте Україні може стати в пригоді досвід і інших країн у цьому процесі. Марія Мигаль комунікаційна менеджерка Інституту аналітики та адвокації, порівняла для Mind діяльність Рахункової палати в Україні та сусідній Польщі з огляду на їхні досвід, структуру, повноваження, досягнення та перспективи.
Рахункова палата України була створена 1996 року. Вона отримала важливе завдання – контролювати витрати бюджетних коштів та ефективність їх використання. Протягом років інституція стала активним учасником аудиторського процесу, надаючи обґрунтовані висновки і рекомендації з питань фінансової дисципліни.
Рахункова палата Польщі (Najwyższa Izba Kontroli, NIK), яку називають «мозковим центром країни», існує з 1919 року та має великий досвід контролю за витратами державних коштів. Вона також активно залучається до аудитів, сприяючи забезпеченню прозорості й підзвітності в управлінні фінансами.
Структура та повноваження
В Україні Рахункова палата є колегіальним органом, структура якого визначається законом «Про Рахункову палату». Вона складається з 13 членів – голови, його заступника та інших членів Рахункової палати. Інституція виконує аудиторські перевірки, надає рекомендації щодо поліпшення управління коштами, а також здійснює моніторинг фінансової діяльності.
У Польщі Рахункова палата також є органом зовнішнього фінансового контролю, що забезпечує незалежний аудит витрат бюджетних коштів. Вона діє на підставі Конституції Республіки Польща, Закону про NIK, Статуту та Регламенту голови палати. Вона складається з членів, яких обирає Сейм (парламент) за пропозицією партій і груп громадян.
Голова керує діяльністю Рахункової палати Польщі за допомогою віцепрезидентів і генерального менеджера, яким він призначає коло завдань для виконання. Рахункова палата також здійснює аналіз бюджетних програм, діяльності державних підприємств і недержавних організацій.
Рахункова палата Польщі відзначається широким спектром діяльності, зокрема здійснює аудит державних органів, аналіз державної політики, бореться з корупцією. У порівнянні із цим Рахункова палата України фокусується переважно на аудиторських перевірках і висновках щодо використання державних коштів.
Виклики діяльності
Рахункова палата України активно працює над забезпеченням прозорості використання бюджетних коштів і зменшенням корупційних ризиків. Проте викликом залишається забезпечення належної реалізації рекомендацій та поліпшення відповідності публічних органів законодавству.
У Польщі Рахункова палата також має свої досягнення в сфері контролю за використанням бюджетних коштів. Вона виступає у ролі незалежного органу, який допомагає підвищити ефективність державного управління та запобігти недоречному використанню коштів. Однак викликом для Рахункової палати Польщі є забезпечення більш активної взаємодії з органами влади та ефективної реалізації наданих рекомендацій.
Рахункові палати України та Польщі відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової дисципліни, ефективного використання бюджетних коштів і прозорості в управлінні державними фінансами. Обидві інституції стикаються з викликами в забезпеченні належної реалізації своїх рекомендацій та поліпшенням взаємодії з органами влади.
Читайте також: Витрати держбюджету-2023 вдвічі перевищують прибутки. Де уряд планує брати гроші?
Підходи та функції
Рахункова палата України функціонує як незалежний орган, відповідальний перед Верховною Радою. Вона проводить аудиторські перевірки, аналізує бюджетну діяльність та забезпечує ефективність використання публічних коштів.
Рахункова палата Польщі виконує подібні функції, проте вона активно займається дослідженнями й аналізом державної політики у сфері фінансів. Це допомагає державі розробляти більш ефективні стратегії управління фінансами.
Незалежність статусу Рахункової палати Польщі гарантована Конституцією. Вона містить шість статей, які визначають основні засади діяльності органу. Незалежність простежується в кожному аспекті практичної роботи й у такий спосіб мінімізує конфлікт інтересів, унеможливлює тиск тих, кого перевіряє або може перевірити РП на результати аудиту.
У Польщі Рахункова палата є більш автономним органом, зі значною незалежністю у виборі аудиторських об'єктів і реалізації аудиторських завдань. Українська Рахункова палата, хоча також незалежна, має обмежені можливості у виборі об'єктів, оскільки багато рішень вимагають погодження з Верховною Радою.
Читайте також: Сергій Марченко: «Військовий бюджет складає три чверті всього бюджету України»
Перспективи
Діяльність Рахункових палат в Україні та Польщі відображає різний контекст, історію та підходи до фінансового контролю та аудиту.
Проте вони мають спільний вектор розвитку – поліпшення управління фінансами й забезпечення прозорості державних витрат. Зокрема, обидві країни мають поглиблювати співпрацю між Рахунковою палатою та іншими органами державного контролю для забезпечення більш ефективних ревізій та аудитів.
Реформи у сфері діяльності Рахункових палат важливі для підвищення довіри до держави, залучення інвестицій і забезпечення сталого економічного розвитку. Польща може передати свій багатий досвід та навички Україні, сприяючи її процесу реформування.
Фінансування
В Україні Рахункова палата спирається переважно на державне фінансування, що може впливати на її незалежність. Вона самостійно визначає обсяг фінансування своєї діяльності, подає його до Міністерства фінансів України для включення до проєкту Державного бюджету.
У Польщі Рахункова палата має більшу фінансову незалежність і можливість впливати на свої пріоритети завдяки різноманітним джерелам фінансування. Проєкт бюджету, ухвалений Радою NIK, подається до Сейму, а потім розглядається Комісією державного аудиту та Комітетом публічних фінансів
Обмін досвідом – користь Україні
Рахункові Палати в Україні та Польщі відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової дисципліни, антикорупційних заходів і публічної відповідальності. Поліпшення роботи інституції є ключовим чинником для створення ефективних фінансових систем, які забезпечують підзвітне використання державних коштів та підвищують довіру громадян до державних структур.
Діяльність Рахункових палат в Україні та Польщі відображає різницю в досвіді, історії та організаційних підходах. Польський досвід може надавати цінні вказівки й навички Україні, сприяючи її процесу вдосконалення фінансового контролю та аудиту.
Загалом порівняння діяльності Рахункових Палат в Україні та Польщі відкриває можливості для обміну досвідом, навчання на помилках та здійснення необхідних реформ з метою поліпшення фінансового контролю та забезпечення довіри до державних фінансів.