Відновити перевірки: імпорт неенергоефективних котлів потрібно контролювати

Мораторій на перевірки підприємців продовжує діяти. Проте законодавці вже зовсім близькі до того, аби його скасувати. Так, у Верховній Раді вже зареєстровано відповідний законопроєкт щодо відновлення перевірок бізнесу. Водночас, поки він діє, експерти зазначають, що в певних галузях господарства це шкодить економіці країни. Йдеться про відновлення ринкового нагляду для окремих категорій енергообладнання – електричних і газових котлів. Попри те що в Україні працюють виробництва цього обладнання, інші підприємці завозять в Україну на продаж імпортні товари із цього переліку. Чим це шкодить економіці країни і чому потрібно відновити для цієї категорії обладнання ринковий нагляд, пояснила Mind керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.

Не секрет, що бізнес в Україні не надто любить перевірки, а запровадження будь-якого мораторію на припинення заходів державного нагляду (контролю) підприємці вітають. І на це є причини, зокрема негативний попередній досвід комунікації компаній з органами, що проводять перевірки.

Адже в Україні, на жаль, непоодинокими були випадки, коли за якісь незначні або надумані порушення, наприклад незначну деформацію маркування продукту, товари знімали з полиць. Або, наприклад, інспектор щось недодивився і виніс неправомірне рішення. У результаті компанії часто були змушені оскаржувати такі рішення в судах, що призводило до суттєвих фінансових і часових втрат.

Водночас у розвинених країнах ринковий нагляд – важливий інструмент для гарантування справедливого, безпечного та стабільного функціонування ринків, що сприяє економічному розвитку країни. Ринковий нагляд є важливим, зокрема, з огляду на такі важливі аспекти.

• Захист споживачів і безпека продукції. Однією з основних функцій ринкового нагляду є захист інтересів та прав споживачів. Він забезпечує відповідність товарів і послуг, які доступні на ринку, встановленим стандартам якості. Ринковий нагляд важливий також для гарагтування безпеки продукції. Він дозволяє вчасно виявляти й вилучати з ринку небезпечні або дефектні товари.
• Боротьба з недобросовісною конкуренцією. Ринковий нагляд допомагає виявляти й запобігати недобросовісним практикам на ринку, таким, як підробка, обман споживачів, монополістичні практики тощо. Це забезпечує чесну конкуренцію і захищає інтереси підприємств і споживачів.
• Підтримка конкурентоспроможності та економічного розвитку. Ринковий нагляд сприяє створенню конкурентного середовища, оскільки він забезпечує рівні умови для всіх гравців на ринку. Це стимулює підприємства до інновацій та вдосконалення продуктів і послуг, а також сприяє привабливості інвестицій і розвитку нових галузей.
• Податкові надходження. Контроль за діяльністю підприємств допомагає уникнути ухилення від оподаткування та збільшує податкові надходження до бюджету, які зараз дуже потрібні нашій державі.

Коли ринковий нагляд не працює

Така ситуація може бути на руку недобросовісним підприємцям, що у свою чергу негативно впливає на ринок.

Найкраще це можна проілюструвати на прикладі з імпортом в Україну заборонених неенергоефективних котлів, введення в обіг яких заборонено Технічним регламентом з екодизайну для обігрівачів приміщень. Так, починаючи з 29 серпня 2022 року, постачання більш дешевих, але низькоефективних котлів мало бути припинено.

• Збільшене споживання енергоресурсів населенням в умовах їх дефіциту та потенційних блекаутів. Цього й наступних опалювальних сезонів Україна має максимально ефективно використовувати свої енергетичні ресурси. Водночас, за інформацією компаній – членів Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, ринок газових побутових котлів України, імпортованих з-за кордону, 2023 року оцінюється приблизно у 110 000 одиниць, а 50% котлів, що ввозяться в Україну, є забороненими та неенергоефективними. Річна перевитрата газу одним неефективним котлом у порівнянні з енергоефективним становить орієнтовно 580 куб. м за рік. Тобто неефективні котли, імпортовані лише 2023 року, протягом строку служби (не менше 10 років) спричинять перевитрату газу в 319 млн куб. м (55 000 х 580 куб. м х 10 років). На моє переконання, таке неефективне споживання енергоресурсів в умовах їх дефіциту та потенційних блекаутів суперечить національним інтересам України та стратегічному курсу держави на посилення її енергетичної незалежності.
• Більші платіжки за комунальні послуги для населенням. Збільшене споживання енергоресурсів не лише шкодить національним інтересам держави, а й призводить до посилення фінансового навантаження на населення, а також може спричинити необхідність додаткового субсидіювання з боку держави. Водночас економія газу завдяки використанню енергоефективних котлів дозволила б споживачам досить швидко компенсувати різницю в ціні між енергоефективними та неенергоефективними котлами (~100 євро) та економити 4640 грн на рік навіть при поточній субсидованій із боку держави вартості газу для населення в 8 грн за 1 куб. м.
• Втрати державного бюджету. Різниця вартості між енергоефективним і неенергоефективним котлом (~100 євро, або 4000 грн) зменшить загальну базу оподаткування щонайменше на 220 млн грн тільки за 2023 рік. При цьому, зважаючи на те, що введення в обіг таких котлів є зараз забороненим, існують ризики, що продаж і ввезення таких котлів здебільшого здійснювалося без сплати податків і зборів, що призводить до ще більших втрат бюджету.
• Ускладнює інтеграцію до ЄС. Невиконання вже погоджених і запроваджених вимог Технічного регламенту, що є складовою частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС може негативно відобразитися на перспективах підписання Угоди АСАА з ЄС про так званий промисловий «безвіз» і на процесі європейської інтеграції нашої держави загалом.
• Реконструкція систем димовідведення. Необхідність у подальшій реконструкції систем димовідведення та опалення в короткостроковій перспективі через те, що неенергоефективні котли мають суттєві технічні відмінності у проєктуванні та експлуатації в порівнянні з енергоефективними котлами, що вимагатиме суттєвих інвестицій з боку споживачів і в деяких випадках субсидіювання з боку держави.
• Негативний вплив на законослухняний бізнес. Втрата суттєвої частини ринку законослухняними компаніями, які з 29 серпня 2022 року припинили імпорт дешевших заборонених котлів. У свою чергу це призводить до зменшення бази оподаткування та втрати робочих місць, що створюються цими компаніями.

Повернення ринкового нагляду сприятиме економії газу й електроенергії

Виходом із цієї ситуації може стати термінове внесення змін до постанови Уряду №303, яка не лише передбачає мораторій на перевірки державного ринкового нагляду під час дії воєнного стану, а й встановлює окремі виключення, та, наприклад, дозволяє здійснення заходів державного ринкового нагляду щодо побутових ламп.

Допомогти із цим може внесення змін до Закону України №1818-IX «Про енергетичну ефективність» з метою приєднання України до бази даних EPREL, яка містить інформацію про всі дозволені в ЄС енергоспоживчі товари.

Відсутність тієї чи іншої моделі котла в базі EPREL свідчить про те, що це обладнання заборонене не лише в ЄС, а й в Україні, адже Україна вже гармонізувала відповідні вимоги з нормами законодавства ЄС. Отже, відсутність котла в базі дозволить перевіряльникам і простим споживачам швидко відрізнити енергоефективний котел від забороненого неенергоефективного. Наскільки відомо, такі зміни плануються до прийняття, але відповідний законопрєкт поки що не зареєстрований у парламенті.

Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала в комунікаціях із різними державними органами на важливості якнайшвидшого внесення змін і до постанови уряду №303 від 13 березня 2022 року і до закону «Про енергетичну ефективність».

Але часові перспективи ухвалення таких змін залишаються дуже туманними, а тим часом неенергоефективні котли продовжують ввозити в України, держава продовжує споживати більше газу, а громадяни сплачувати за це.