Днями ЄС ухвалив 12-й пакет санкцій проти російської федерації з метою послабити фінансову спроможність вести війну проти України. Цього разу санкції стосуватимуться російських алмазів і діамантів. Також деякі обмеження отримала й російська нафтогазова галузь. Наскільки ефективними виявиться новий пакет санкцій і чому потрібно тиснути на нафтогазову галузь більше, розповіла Mind засновниця та директорка Razom We Stand Світлана Романко.
У пакет увійшли заборона імпорту алмазів і деяких інших матеріалів. Проте, на жаль, основа фінансової могутності росії – нафтогазовий сектор – охоплений пакетом абсолютно недостатньо.
Останні новини щодо посилення моніторингу морських перевезень російської нафти в Європейському Союзі є важливим кроком у рамках боротьби зі схемами обходу санкцій. Країни – члени ЄС вирішили вжити більш жорстких заходів для виявлення суден, які транспортують нафту з порушенням санкційних обмежень.
Це рішення передбачає посилення механізму моніторингу й обміну даними про танкери, що дозволить виявляти судна, які здійснюють маніпуляції даними про власні маршрути та походження нафти й нафтопродуктів.
Особлива увага приділяється виявленню практик перевантаження з судна на судно для приховування походження нафти.
Важливим також є введення правил повідомлення про продаж танкерів третім країнам. Це робить процес продажу й експорту танкерів більш прозорим, що ускладнює їхнє використання для обходу санкцій на російську нафту та нафтопродукти.
Ці нові правила моніторингу є кроком вперед у реалізації санкційної політики ЄС щодо росії завдяки ухваленню 12-го пакету санкцій.
Такі заходи є важливими для забезпечення ефективності санкцій та уникнення обхідних практик, що допоможе підтримати тиск на росію в контексті конфлікту в Україні.
Одна з причин малодієвості попередніх санкцій щодо нафти – налагоджені шляхи продажу нафти з рф до третіх країн, у тому числі за допомогою так званого тіньового флоту.
росія змогла, через повільність впровадження санкцій, сформувати систему з танкерів, компаній-прокладок, страхових фірм, що фізично, фінансово та логістично забезпечують експорт нафти в країни, які не приєдналися до санкцій (Китай, Індія та ін.).
Важливо, що більшу частину морських перевезень забезпечували саме країни ЄС – Греція, Мальта й Кіпр.
Рішення про введення правил повідомлення про продаж танкерів третім країнам є позитивним кроком у забезпеченні більшої прозорості й установлення контролю над цим процесом. Це дозволить ускладнити можливість використання вживаних танкерів для ухилення від санкцій та обмеження ціни на російську нафту, прийнятого на рівні G7.
Однак, не дивлячись на таке позитивне рішення, варто зазначити, що це є лише частковим кроком у боротьбі зі схемами обходу санкцій. Цього абсолютно замало.
Адже спочатку планувалася повна заборона продажу старих танкерів російським компаніям та їхнє використання у рф, а також організаціям, які можуть використовувати їх для обходу обмежень цін на нафту та нафтопродукти з боку G7. Проте цей пункт був відкинутий через опозицію деяких країн Європи, які бояться негативних наслідків для своїх судноплавних компаній. Цей компроміс не може вважатися достатнім для ефективної боротьби з обходом санкцій, оскільки він збільшує ризик того, що обмеження зможуть обходити через інші шляхи та засоби.
Отже, хоча нові правила збільшують рівень прозорості, вони не вирішують головних проблем, пов'язаних із можливістю обходу санкцій. Для повноцінної ефективності боротьби з цим явищем потрібні більш жорсткі та чіткі заходи, які не залишають простору для обхідних схем і дозволяють більш ефективно контролювати транспортування нафти й нафтопродуктів.
Після різкого обмеження імпорту трубопровідного газу з рф до ЄС, саме імпорт зрідженого природного газу (ЗПГ) став найбільшим джерелом фінансових надходжень з ЄС до росії. Його обсяг за останні два роки суттєво зріс. Тож дуже важливою залишається заборона імпорту російського ЗПГ. Таке рішення може бути ухвалено з перехідним періодом на 12 місяців.
ЄС серйозно ставиться до ситуації із залежністю окремих країн-членів від імпорту російського ЗПГ й готовий вживати заходів для обмеження фінансових можливостей рф, які допомагають їй продовжувати агресивну війну в Україні. Проте для стримування російських агресивних дій необхідно максимально швидко скоротити попит на газ замістити все ще необхідні обсяги ЗПГ постачаннями з інших джерел.
ЗПГ – не унікальний ресурс. У світі достатньо альтернатив постачанням з росії: США, Алжир, Нігерія, Катар тощо. Тож негайна заборона на імпорт ЗПГ з рф жодного дефіциту не спричинить, холод у домівках європейців не викликає та навіть на ціни суттєво не вплине.
Отже, хоча нові заходи в рамках 12-го пакету санкцій ЄС дещо посилюють тиск на фінансові ресурси росії, вони можуть бути недостатніми для значного зменшення її здатності фінансувати агресивні дії. Враховуючи складність ситуації, потрібно розглядати додаткові стратегії та заходи, які б допомагали більш ефективно обмежувати нафтогазові доходи рф і зміцнювати міжнародний тиск на неї.
12-й пакет санкцій ЄС залишає багато питань без відповідей у сфері санкційної політики щодо російських нафти й газу. Необхідно подальше обмірковування та прийняття заходів, спрямованих на зменшення доходів Кремля від експорту викопного палива.
Проблема також ускладнюється відсутністю надійних гарантій виконання наявних санкцій проти російських нафтового й газового секторів економіки. Євросоюзу необхідно діяти більш рішуче, щоб припинити розширення російського експорту енергоносіїв і скоротити критичні фінансові потоки, які Кремль спрямовує на фінансування війни в Україні.