Ось уже два роки триває війна, яку розв'язала росія на території України. Хоч як складно нам боротися з цією навалою, та ми захищаємо своє: нашу незалежність, національну ідентичність, наші домівки та життя. Чого прагнуть варвари – відомо лише їм, але ми їх поборемо. Чому ж росія вже програла цю війну? Своїми роздумами поділився із Mind політолог і військовослужбовець Юрій Атанов.
росія остаточно програла війну з Україною ще 24 лютого 2022 року. Жодних варіантів перемогти в загарбників немає. І тут не йдеться про капітуляцію України й триколори в Києві – ми говоримо про те, щоб путін бодай зберіг обличчя перед власним народом.
Свого часу я навчався на політолога в Києво-Могилянській академії, де, опановуючи майбутню професію, чимало читав літератури: і ту, яку радили, і ту, яку знаходив сам. Так ось – існує ціла наука, що вивчає імперії в рамках загального комплексу історичних дисциплін. Це логічно, тому що в умовах імперіалізму людство прожило 90% своєї історії, а демократичні національні держави (як і нації) – це винахід дуже нещодавній за всіма мірками.
Імперіологи пояснюють, на чому власне імперії трималися. Приміром, Римська включала все Середземномор'я, де розташовані десятки нинішніх держав, а Британська – це 25% світу взагалі. І римляни 300 років не знали жодного сепаратизму. 300 років така гігантська держава залишалась без змін. Яким чином? Інтернету тоді не було, поїздів та автомобілів теж, не кажучи вже про авіацію. Легіон міг здолати від сили 20–25 км на день. Будь-яке повстання у віддаленій провінції – це великі проблеми на місяці, а то й на роки. Імперія могла швидко впасти, але ні – протрималась.
З Британською імперією не набагато краще – тижнями плисти світ за очі на кораблях із вугільними котлами, маючи обмежені запаси води. Африка, тропіки, хвороби… Таке собі задоволення.
Відповідь дуже проста: імперії ніколи не трималися силою. Це тільки в кіно імперія – це щось на кшталт «Зоряних війн»: страшне, агресивне та жорстоке, що знищує планети, усіх бомбардує та розстрілює. А насправді будь-яка імперія досягала процвітання та утримувала численні території завдяки тому, що знаходила, чим (окрім сили) утримати підвладні території та що їм запропонувати для розвитку й збагачення.
Римська імперія пропонувала LEX – римський писаний закон, і PAX ROMANA – римський світ, безмитну та відкриту торгівлю по всьому Середземномор'ю. Від Британії до Палестини, від Іспанії до Криму та Єгипту. Ну а аристократам із підкорених племен швидко давали римське громадянство та приймали до Сенату. Дуже заманливо.
Звичайно, подекуди траплялися криваві завоювання, але римляни добре розуміли: за допомогою меча можна вчиняти будь-що, але на мечах не можна сидіти. Тому вони робили просту пропозицію будь-якому звойованому племені: або далі сидите як дикуни в лісах, або користуєтеся благами передової у тодішньому світі римської цивілізації: вивчаєте латинь, багатієте, створюєте кам'яні споруди та систему опалення замість халуп із глини та палиць.
А якщо на ваш добробут зазіхатимуть сусіди, які ще мешкають у лісах, то на допомогу вам прийде римський легіон, який цих сусідів конкретно «відшліфує», а вас захистить. І це також було важливим чинником: у складі імперії всі племена між собою вже не воювали.
Саме так чинила й Османська імперія. Вільна торгівля, захист, розвиток науки. А якщо ще й іслам приймеш, чи сина до яничарів віддаси – то взагалі тобі пошана та посада. Або щедра державна допомога у вигляді будинку чи рибальського човна. А якщо цей син ще й здібним виявиться, і його з яничарів переведуть у чиновники – все, життя в шоколаді. Можна й не паритися. Згадайте лишень псевдоісторичний серіал «Величне сторіччя», де все це показано досить вдало, попри усілякі художні домисли.
Аналогічною була ситуація із «західними» імперіями. До Британської більшість африканських племен відверто просилася. Для вождів і старійшин це була можливість інтегруватися у світ західних благ, а племена отримували можливість торгувати купою ресурсів по всьому світу, захист від недоброзичливих сусідів, законність та нову інфраструктуру, яку імперія будувала власним коштом. Йдеться про залізниці, фабрики із сучасними верстатами, телеграф тощо.
Будь-яка імперія ефективна та життєдайна виключно доти, доки вона може щось слушне, актуальне та прибуткове запропонувати завойованим чи підкореним територіям. Власне, виключно за таких умов вони й підкоряються.
І тут лежить причина стратегічного програшу росії: їй просто нічого принести «звільненим», тобто завойованим та окупованим територіям.
Якщо стара російська імперія XVIII–XIX століть мала що запропонувати українцям (інтеграцію в російське дворянство, ліквідацію загрози з боку Туреччини та Кримського ханства); народам Азії (розвиток інфраструктури та захист від міжусобиць) тощо, то нинішня росія здатна принести лише руїну. Усі завойовані території занепадають, деградують і перетворюються на пустелю.
Розкішний Донецьк після 2014 року став кримінальним гетто з комуналкою, що розвалилася, і тотальною бідністю; сільське господарство на Херсонщині та Запоріжжі, яке раніше било всі рекорди й породжувало мільйонерів, тепер на нулі. Техніка «віджата», канальної системи поливу немає, фермери не обробляють землю. Навіть жодного села рф не може завоювати так, щоб не зруйнувати його вщент.
Українці з огидою дивляться, як «визволителі» вивозять унітази та пралки з окупованих територій, дивуються таким благам цивілізації, як інтернет чи мультиварка. І дещо з більшою радістю спостерігають, як цієї зими тисячі будинків у росії залишились без опалення через стару інфраструктуру, або як чергового учасника «сво» ховають на фоні дерев’яного барака, доки самі росіяни скиглять через високі ціни, санкції та внутрішній терор.
рф нічого запропонувати окупованим територіям, окрім прогнилого їдкого патріотизму з уст чергового істеричного пропагандиста, яким уже, схоже, наситились навіть самі росіяни.
Газ та нафта? Але ми цілком обходимося своїм, а якщо не вистачить – світовий ринок досить великий. Російських корупціонерів – чергових ротенбергів та абрамовичів? Так в України своїх вистачає.
А тому – ця партія програна для росії. Ми не потребуємо її «імперії», яка й собі не може дати ради. Але путін не розкаже про це Такеру Карлсону…