Уникнення подвійного оподаткування з Японією: що натомість отримає український бізнес
І які галузі української економіки можуть зацікавити бізнес східної країни
Японія готова інвестувати в розвиток українського бізнесу та повоєнну відбудову Днями країна анонсувала інвестиції в розмірі $20 млн в американський фонд Horizon Capital, які будуть спрямовані на підтримку глобального росту інноваційних технологічних компаній, які мають українське походження, а також розширення їхніх науково-дослідних платформ. Також уряди України та Японії 19 лютого 2024 року підписали Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Як зазначають у Мінфіні цей документ має відкрити нові можливості міжнародної торгівлі та сприятиме розвитку інвестицій. Що передбачає конвенція і як вона вплине на бізнес, розповіли Mind партнер ETERNA LAW Артем Кузьменко та молодша юристка компанії Ельміра Шевченко.
Для довідки: фахівці R&D-центру YouControl з’ясували для Mind, що станом на лютий 2024 року в Україні зареєстровано 289 компаній, у яких серед учасників / кінцевих бенефіціарних власників є громадяни Японії або японські юрособи. Не перебувають у стані припинення 256 компаній, статутний капітал яких становить майже 4,2 млрд грн. Найпопулярнішими видами діяльності за статутним капіталом є:
- агентства нерухомості – 1,3 млрд грн статутного капіталу;
- торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами – 943 млн грн;
- купівля та продаж власного нерухомого майна – 365 млн грн;
- оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва – 301 млн грн;
- трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти – 298 млн грн.
За кількістю юросіб японських підприємств в Україні лідирують:
- агентства нерухомості – 24 юрособи;
- комп'ютерне програмування – 23;
- купівля та продаж власного нерухомого майна – 17;
- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна – 13;
- консультування з питань комерційної діяльності та керування – 11.
Раніше уникнення подвійного оподаткування між нашою країною та Японією регулювалося Конвенцією від 1986 року. Ця угода діяла ще з часів існування уряду СРСР, містила застарілі терміни та потребувала модернізації та врахування сучасних процесів.
Зміни в оподаткуванні дивідендів
Попри те, що текст повної угоди наразі є недоступним, дослідження підписаних конвенцій і внесених змін між Україною та іншими іноземними державами свідчить про схожість сум оподаткування. Так, реліз нинішньої угоди визначає, зокрема, 5%-ву ставку дивідендів і критерій володіння 25% частки капіталу компанії іншої держави.
Останнє передбачає, що японським нерезидентам, які мають в українському підприємстві більш ніж 25% у статутному капіталі, українська компанія утримуватиме податок при виплаті дивідендів за ставкою 5%. З одного боку, це спонукатиме японських інвесторів до інвестицій в Україні, а з іншого – заохочуватиме вітчизняних підприємців до роботи з японськими партнерами.
Читайте також: Приватні інвестиції в повоєнну відбудову України: як світ готовий допомогти
Які ставки податків передбачені для процентів
Крім того, Конвенцією передбачено 10% та 5% на оподаткування процентів. Ці ставки застосовуватимуться, якщо бенефіціарним власником є банк, страхова компанія або торговець цінними паперами чи визнаний пенсійний фонд, або коли проценти сплачуються щодо боргових вимог, які виникають унаслідок продажу обладнання чи товарів або надання послуг у кредит.
З огляду на зазначене, якщо в Україні виникатимуть проценти за кредитним договором з Японією, українська компанія має право на утримання податку з обмеженою ставкою 10% від загальної суми процентів. Особлива ставка 5% застосовуватиметься, якщо бенефіціарним власником буде банк чи інший суб'єкт, перелічений вище. Це має стимулювати залучення прямих інвестицій фінансового капіталу Японії в Україну.
Оподаткування роялті
Конвенція встановлює 5%-ву ставку на виплату роялті.
Якщо порівняти Конвенцію від 1986 року та новітню угоду, простежується зменшення ставки роялті з 10% до 5%. Нагадаємо, що виплата роялті передбачена за користування правами на наукову працю, патент, торгову марку, ноу-хау, правами на літературні твори або твори мистецтва, кінематографічні фільми або плівки тощо.
Якщо власником торгової марки є компанія у Японії, то українська компанія при виплаті роялті буде зобов'язана утримувати податок на репатріацію за ставкою 5%, що має позитивно вплинути на залучення інтелектуального потенціалу японських партнерів.
Можливості для українського бізнесу
Можна лише припустити, що новопідписаний договір з Японією відповідатиме загальній практиці укладення Україною таких угод і протоколів до них щодо регулювання питань усунення державами подвійного оподаткування, обміну податковою інформацією та проведення процедури взаємного узгодження. Структура всіх подібних конвенцій стандартизована, однак, безперечно, враховуватимуться особливості економічних взаємовідносин і прямі домовленості між країнами.
Отже, нове міжнародне оподаткування не лише оптимізує фіскальне навантаження для вже наявних міжнародних холдингів і фінансових структур, а й слугуватиме створенню сприятливого майбутнього бізнес-клімату японсько-української співпраці.
Зменшення ставки оподаткування роялті, встановлення пільгових ставок оподаткування дивідендів і процентів за наявності виключних обставин стимулюватиме японських бізнесменів до збільшення прямих контактів з українськими підприємцями для реалізації інвестиційних програм та до розширення торгових операцій в Україні. Уже зараз японські інвестори зацікавлені інвестувати в галузі сільського господарства, енергетики, «зеленої» металургії, кібербезпеки та будівництва.
Проте, поки Конвенція та Протокол не ратифіковані державами у зв'язку з потребою завершення країнами всіх внутрішньодержавних процедур, продовжує застосовуватися двостороння угода від 1986 року.