Компенсація шкоди потерпілому є головною метою кожного кримінального провадження. Для цього слідчі, прокурори й АРМА виявляють і розшукують активи злочинців, на які може бути накладено арешт. Далі суд їх арештовує та передає в управління АРМА для збереження. Пізніше за рахунок цих активів відшкодовуються збитки потерпілому.
Однак інколи державна система дає збій, і здається, що все йде проти скривдженого. Про один із таких випадків розповів Mind адвокат Андрій Потьомкін.
У квітні 2006 року один із найбільших банків світу, французький BNP Paribas, після аналізу ризиків і тривалих переговорів купив у Олександра Ярославського 51% АТ «УкрСиббанк», який за три місяці до цього (у січні) уклав доленосну для згаданого бізнесмена угоду з корпорацією «АІС» про стратегічне партнерство у сфері банківського обслуговування.
Напевно Ярославський прагнув посилити інтерес французів до свого банку й думав, що пускає до нього благонадійного позичальника, який на той час контролював приблизно 10% українського автомобільного ринку. Натомість впустив аферистів.
2007 року група компаній «АІС» взяла в АТ «УкрСиббанк» кредитів більш ніж на $50 млн, передавши всі свої активи в іпотеку (заставу), що, умовно кажучи, зробило їх власністю банку. Бенефіціари групи «АІС» Дмитро Святаш (екснардеп від «Партії регіонів») і його партнер Василь Поляков виступили поручителями (солідарними боржниками) за цими позиками.
Пізніше слідство встановило, що 2008 року компанії «АІС» почали виводити кредитні гроші на рахунки пов’язаних осіб, а поручителі відчужувати активи, що призвело до фінансової неспроможності позичальників повертати кредитні кошти та до неможливості примусового стягнення Банком заборгованості за рахунок іпотечних (заставних) активів.
У 2010 році французи викупили 99,99% АТ «УкрСиббанк». На той час BNP Paribas спільно з групою DCH Ярославського вже третій рік займалися стягненням проблемної заборгованості групи «АІС». У 2011-му через злісне неповернення боргів банк ініціював банкрутні справи проти корпорації «АІС».
Максимально спрощуючи, Ярославський дав у борг Святашу й Полякову $50 млн, але не з власної кишені, а з рахунків АТ «УкрСиббанк», який «однією ногою» уже продав французам.
Після здобуття «Партією регіонів» першого місця на чергових і дострокових парламентських виборах 2006–2007 років, її депутати почали показувати своє справжнє обличчя. Не стали винятком і власники групи «АІС».
У 2013 році почалося кримінальне переслідування корпорації «АІС» та її власників за шахрайське заволодіння грошовими коштами банку, якому ні кінця ні краю нема. У зв’язку з чим 2017 року на підставі договорів факторингу Українська металургійна компанія з групи DCH Ярославського стала правонаступником вимог АТ «УкрСиббанк» до групи «АІС» у розмірі 2 млрд 288 млн 538 тис. грн.
З цього моменту група DCH фактично стала потерпілим і цивільним позивачем у КП з вимогами до корпорації «АІС» щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у розмірі $58 млн.
Інакше кажучи, Ярославський викупив у французів борги Святаша й Полякова.
2018 року, за часів міністра Авакова, у групи DCH відкрилося друге дихання, Нацполіція домоглася арешту всіх активів групи «АІС» та їх передачі в управління АРМА в рамках КП №12013110000001043 від 17.10.2013. Восени того ж року управителем цих активів стало ТОВ «ЖК «Воздвиженка» з групи DCH Ярославського.
Отже, потерпілий і цивільний позивач у КП фактично став управителем арештованих у ньому активів, за рахунок яких у майбутньому йому має бути відшкодовано шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.
Ба більше, Українська металургійна компанія з групи DCH, як правонаступник вимог АТ «УкрСиббанк» до групи «АІС», відновила через іншого учасника групи DCH, ТОВ «ЖК «Воздвиженка», контроль над іпотечними (заставними) активами.
Тобто через 10 років боротьби Ярославський суттєво змінив на свою користь статус-кво у протистоянні зі Святашем і Поляковим.
У 2019 році ТОВ «ЖК «Воздвиженка», управляючи 195 об’єктами комерційної нерухомості у 16 областях України, уклало 238 договорів оренди активів і забезпечило понад 40 відновлювальних ремонтів арештованого майна, а також сплатило державі майже 53 млн грн (23 млн грн надходження до Держбюджету та 30 млн грн сплачених податків).
У квітні 2020 року Дніпровський райсуд Києва у справі №757/28806/18-к ухвалив вирок, яким застосував спеціальну конфіскацію до активів групи «АІС» і постановив відшкодувати Українській металургійній компанії 2 млрд 288 млн 538 тис. грн збитків, за рахунок коштів отриманих АРМА від реалізації конфіскованих активів.
У травні 2020 року Київський апеляційний суд відмовив 21-му апелянту в перегляді вироку Дніпровського райсуду м. Києва.
Далі постала проблема. Статті 23, 24 Спеціального закону передбачають, що АРМА самостійно виконує судові рішення про спеціальну конфіскацію активів, що перебувають у його управлінні, шляхом їх реалізації, а отримані грошові кошти перераховує до Державного бюджету.
Сказане зовсім не влаштовувало потерпілого й цивільного позивача у КП Українську металургійну компанію з групи DCH Ярославського. Тому, очевидно, у силу певних особливих обставин у серпні 2020 року Кабінет Міністрів доповнив Порядок реалізації арештованих активів на електронних торгах новим пунктом 27, яким дозволив АРМА перераховувати потерпілому й цивільному позивачу кошти, отримані від реалізації активів, до яких застосовано спеціальну конфіскацію, у визначеному судовим рішенням розмірі для відшкодування їх збитків від злочину.
Реєстр арештованих активів досі містить записи про те, що АРМА передавало активи групи «АІС» для реалізації. Проте цим планам групи DCH та її власника не судилося здійснитися.
Верховний Суд постановою від 16.10.2020 визнав незаконною відмову Київського апеляційного суду переглядати вирок Дніпровський райсуд м. Києва та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Приблизно в цей же час у ЄРДР почали з’являтися додаткові кримінальні провадження, судовий контроль у яких здійснюють інші райсуди Києва, розслідування в яких переплелися між собою та з магістральним КП від 2013 року, що значно затягнуло й ускладнило подальше кримінальне переслідування групи «АІС».
2021 року боротьба групи DCH за повернення кредитів продовжилася, як і управління ТОВ «ЖК «Воздвиженка», яке останні три роки входило до п'яти найбільш дохідних управителів АРМА, які формують левову частку надходжень до Державного бюджету.
Так, у 2021 році компанія Ярославського заробила для держави на менеджменті активів корпорації «АІС» 25 млн грн, у 2022-му – 21,4 млн грн, у 2023-му – 27,83 млн грн.
Однак у квітні 2024 р. АРМА звинуватило ТОВ «ЖК «Воздвиженка» в неефективному менеджменті активів групи «АІС», неправомірному переказі коштів на особисті рахунки та оголосило про свій намір змінити управителя до 12 червня.
Тобто вже зовсім скоро статус-кво у протистоянні Ярославського зі Святашем і Поляковим може вкотре суттєво змінитися на користь останніх.
Отже, підбиваймо підсумки:
Після п'яти років співпраці в АРМА: