Митні війни: Національна стратегія доходів містить корупціогенні ризики

Документ діятиме до 2030 року, але вже за пів року його застосування виявлено низку проблем, які потребують термінового розв'язання

Фото: pixabay

Найбільший контейнерний оператор світу MSC відмовився здійснити перший суднозаход до порту Одеса через деструктивні дії української митниці. Компанія скаржиться на безпідставні перевірки та затягування розмитнення контейнерів із сільгосппродукцією, що здорожує її вартість. Це один із прикладів, що підтверджує наявність проблем для бізнесу у взаємодії з українською митницею. Останнє підтверджують також опитування бізнесу й дані НАЗК. З іншого боку, у затвердженій Кабміном торік Національній стратегії доходів, розробленій Мінфіном, передбачена низка антикорупційних заходів, зокрема на митниці. Проте експерти наголошують, що документ не став ефективним у цій боротьбі. Які недоліки стратегії виявлено за пів року її застосування і які дієві інструменти для боротьби з корупцією у митних органах потрібні, розповів Mind к.ю.н, доцент, фахівець із питань правової політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Єфрем Лащук.

Читайте також: «Батіг і пряник» вилами по воді: що не так із Національною стратегією доходів України. Розбір і контраргументи від Mind

Нещодавнє опитування бізнесу показало, що митниця традиційно посідає перші місця серед найбільш корумпованих державних органів. За підсумками репрезентативного опитування МСБ, проведеного у травні Інститутом економічних досліджень, митниця отримала 2,99 бала за шкалою від 1 до 5 серед тих, хто стикався з її роботою, тобто якість цього органу на доволі низькому рівні. За даними НАЗК, митний контроль і оформлення митних документів, а також діяльність податкових органів залишаються одними з найбільш корумпованих сфер діяльності в Україні.

Митні війни: Національна стратегія доходів містить корупціогенні ризики
Дослідження USAID: Стан корупції в Україні – 2023: сприйняття, досвід, ставлення

Корупціогенний ризик – це ймовірність виникнення причин та умов, сукупна дія яких породжує корупцію. У кримінології вже давно розроблено дієвий рецепт ефективної протидії корупції – без визначення та нейтралізації (усунення) її причин й умов протидія корупції неможлива.

Причини та умови для появи корупції

Стратегічний фінансовий документ країни запроваджує недостатньо дієві антикорупційні заходи

Національна стратегія доходів, що була розроблена Міністерством фінансів і схвалена урядом у 2023 році, передбачає низку антикорупційних заходів, як-от:

І все, на цьому антикорупційна програма податкової та митниці вичерпується. Жодну із зазначених вище детермінантів корупції стратегія від Мінфіну не збирається усувати.

Національна стратегія доходів створює корупціогенні ризики

Експропріація коштів із рахунків платників податків

Національна стратегія доходів передбачає протягом 2024 року удосконалити процедуру стягнення коштів із банківських рахунків боржників шляхом налагодження інформаційної взаємодії ДПС із Держказначейством та банками щодо направлення електронних платіжних інструкцій (інкасових доручень) на примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платника у банках. Ба більше, держава планує надати можливість погашення (стягнення) податкового боргу за рішенням керівника органу ДПС без рішення суду, а також посилення адміністративних повноважень податкових органів щодо погашення податкового боргу, арешту рахунків (майна) без рішення суду.

Отже, матимемо ймовірність того, що боржники вимушені будуть іти «домовлятися» з керівництвом ДПС або банку, щоб ті не чіпали кошти на рахунку. Дублювання при цьому податковою повноважень суду – це взагалі пряме порушення основоположних прав людини, а також принципів демократичного суспільства.

Розкриття банківської таємниці та доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках

Планується також надати можливість розкриття для органів ДПС банківської таємниці про наявність і рух коштів на рахунках боржника. Ця інформація є достатньо чутливою для платників податків із погляду безпеки їхнього бізнесу, у тому числі захисту комерційної таємниці та персональних даних взагалі. Тому втручання державних органів у цю сферу може зруйнувати довіру громадян до вітчизняної банківської системи.

Як Мінфін пояснює потребу в такому втручанні? Згідно з документом, це, виявляється, надасть можливість підсилити аналітичну складову в роботі податкової та запровадити нові сервіси для сумлінних платників податків. Навряд чи таке пояснення можна вважати адекватним тому суттєвому звуженню прав громадян, яке збираються запровадити фіскальні органи.

Перетворення митної служби у правоохоронний орган

Митним органам і підрозділам їх внутрішньої безпеки буде надано право здійснювати оперативно-розшукову діяльність (ОРД) та проводити досудове розслідування у справах про контрабанду товарів, а також із метою викриття випадків залучення посадових осіб Держмитслужби до протиправної діяльності.

Однак в Україні вже є органи, які мають право здійснювати ОРД і проводити розслідування зазначених кримінальних правопорушень. І такими органами є СБУ (у справах про контрабанду наркотиків) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) – щодо всіх інших видів контрабанди. Щодо надання права на проведення ОРД підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби, то це компетенція інших органів – НАБУ та ДБР.

Що буде, якщо Держмитслужба й БЕБ будуть мати ті самі повноваження з тих самих питань? Звісно ж, буде конкуренція за «жирних» контрабандистів, неузгодженість дій, підстави та скандали, а загалом – втрата ефективності роботи обох органів.

Національна стратегія доходів потребує пильної уваги громадськості та бізнесу

Отже, Національна стратегія доходів на 2024–2030 роки містить у собі корупціогенні ризики, найсуттєвіші з яких полягають у:

Попри те що ці питання є надзвичайно чуттєвими для українського суспільства, вони так і не стали предметом обговорення з громадськістю, бізнесом та аналітиками.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS