Переробна промисловість – фундамент будь-якої розвиненої економіки. Вона перетворює сировину на готові продукти, створюючи додану вартість і забезпечуючи населення потрібними товарами. Переробна промисловість зменшує залежність від імпорту, створює інновації та стимулює розвиток інших секторів. Розвиток глибокої переробки безпосередньо впливає на ключові економічні показники держави: ВВП, зайнятість, експорт, інвестиції, податкові надходження до бюджету.
Через повномасштабну агресію рф обсяг продукції переробної промисловості скоротився до $50 млрд за 2023 рік, що на $30 млрд менше, ніж показник довоєнного 2021 року. Експорт переробленої продукції торік впав на 57% у порівнянні з 2021-м – до $13,1 млрд. Як розвивати глибоку переробку в Україні під час війни й на яку допомогу від держави можна розраховувати, спеціально для Mind пояснює експерт із залучення грантового та кредитного фінансування Андрій Крупка.
Згідно зі стратегією розвитку української економіки, частку переробленої продукції в українському ВВП потрібно збільшити з 8,25% до 20%, що є стандартом Організації економічного співробітництва та розвитку. А в країнах ЄС Чехії та Словаччині цей показник становить навіть понад 20%. Щоб стимулювати розвиток виробництва шляхом будівництва й модернізації переробних підприємств та осучаснення їх технологій, держава запровадила низку ініціатив:
1. Механізм підтримки проєктів зі значними інвестиціями вартістю від 12 млн євро, де інвестори можуть отримати до 30% від суми інвестиційного проєкту, зокрема: податкові та митні пільги, компенсації витрат вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж. Для цього потрібно: 1) подати заявку до Мінекономіки разом із документами на оцінку інвестпроєкту; 2) пройти оцінку проєкту й отримати висновок від Мінекономіки про доцільність реалізації; 3) укласти спеціальний інвестдоговір.
2. Покращення доступу виробничих підприємств до сучасної інфраструктури на базі індустріальних парків з отриманням податкових преференцій для їх резидентів:
Проте більшість зареєстрованих індустріальних парків в Україні не розвивались через відсутність ресурсів на облаштування інфраструктури та підключення до інженерно-транспортних мереж. На виконання Стратегії розвитку індустріальних парків на 2023-2030 роки через Державну програму підтримки індустріальний парк може отримати співфінансування вартості облаштування інженерно-транспортної інфраструктури та часткове відшкодування витрат на підключення й приєднання до інженерно-транспортних мереж на суму до 150 млн грн. Державне стимулювання здійснюється через Мінекономіки. Для цього потрібно:
3. Зміну фокуса програми підтримки підприємців «Доступні кредити 5-7-9%» у бік фінансування капітальних вкладень. Зокрема збільшено ліміти інвестиційного кредитування для підприємств переробної промисловості. Тепер на розвиток виробничих потужностей можна отримати кредити до 150 млн грн.
4. Програму компенсації 25% вартості придбаної сільськогосподарської техніки для аграріїв, головним виконавцем якої є Мінекономіки. Щоб отримати компенсацію, потрібно:
Підприємці також можуть отримати грантове фінансування до 8 млн грн завдяки бюджетній програмі «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу», головним виконавцем якої є Мінекономіки. Програма дає змогу розпочати новий бізнес у галузі переробки за умови наявності відповідних компетенцій і сформованої команди. Протягом періоду дії вона декілька разів зазнала змін та адаптувалася до нових умов і викликів.
На цей час функціонує у двох варіантах:
Ключова умова надання гранту – створення додаткових робочих місць, адже проблема працевлаштування набула особливої ваги після початку повномасштабної агресії рф.
Після двох повних років від початку реалізації (липня 2022 року) програми було:
Як отримати послугу:
Судячи зі зменшення активності бізнесу в поданні заявок, зацікавленість до програми стала падати. Зокрема, це пов’язано з проблемами з електроенергією, ускладненою логістикою та кадровим голодом.
Одним з основних варіантів є зміна дизайну програми. Тобто замість збільшення кількості нових працівників збільшити фонд заробітної плати й залучити до програми більш технологічні бізнеси з максимально автоматизованими процесами та висококваліфікованими високооплачуваними фахівцями.
Також поліпшення потребує ступінь підготовки підприємствами проєктів, що подаються на грант. Від початку дії програми з 3889 поданих заявок погоджено лише 769 – рівень погодження становить лише 20%, за даними Міністерства економіки.
І якщо третина відмов спричинена невідповідністю профілю подавачів (негативна кредитна історія, судові позови, наявність арештів майна тощо), то інші 2/3 – виключно через недостатню поінформованість щодо основних параметрів програми та низький рівень підготовки проєкту загалом і бізнес-планів зокрема. Поліпшення культури роботи з фінансовими документами – ще одне із завдань до вирішення.
Окремо варто зупинитися на можливості органів місцевого самоврядування (територіальних громад) здійснювати часткову компенсацію внеску власних коштів отримувача грантів для переробних підприємств.
Її розмір становить:
Чи не єдиним публічним прикладом вдалої імплементації цієї можливості є Львівська міська рада та її підтримка переробних підприємств, що функціонують на території Львівської громади, через грантовий ваучер із максимальною компенсацією до 2 млн грн.
Підтримка місцевого бізнесу підприємців – взаємовигідна справа. Тому менеджменту переробних підприємств, місцевим бізнес-асоціаціям спільно з керівництвом громад і депутатським корпусом потрібно шукати порозуміння. Якщо бізнес не розвиватиметься у громадах, тоді не будуть створюватися нові робочі місця, сплачуватися податки та відрахування в місцеві бюджети.