На тлі сьогоднішніх політичних новин стає зрозуміло: нинішня відносна валютна стабільність в Україні – не більш ніж тимчасова ілюзія, підкріплена лише зовнішньою фінансовою підтримкою. Але потрібно чесно визнати, що рано чи пізно країні неминуче доведеться самотужки долати надзвичайно серйозні економічні виклики. Буде це після закінчення війни чи раніше – зараз прогнозувати складно. Але готуватися варто просто зараз. Зокрема необхідно буде забезпечити позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу на рівні не менше $10–15 млрд на рік: вирішувати питання обслуговування зовнішнього боргу приблизно на рівні $5–10 млрд на рік; підтримувати курс гривні через валютні інтервенції НБУ ($3–5 млрд на рік) та поновлювати резерви НБУ – ще $3–4 млрд на рік для підтримання резервів в обсязі трьох місяців імпорту.
Як уже зараз підготуватися до подолання цих викликів і що перш за все слід узяти до уваги, спеціально для Mind проаналізував ексголова НБУ Кирило Шевченко.
Якщо вже зараз максимально прагматично оцінити всі ризики, негайно розпочати перегляд економічної стратегії та вжити рішучих дій зі стабілізації валютного ринку, ми можемо створити міцне підґрунтя для виходу на самостійну підтримку економічної стабільності.
Невідворотне скорочення валютних резервів. За дев’ять місяців 2024 року Національний банк України вже витратив $23,4 млрд на валютні інтервенції, що на 22% більше, ніж за аналогічний період попереднього року ($19,3 млрд). Лише в жовтні середній обсяг щоденних валютних інтервенцій сягнув $150 млн, тоді як у квітні – травні цей показник становив близько $100 млн на день.
Після припинення зовнішньої фінансової підтримки дефіцит валютних резервів може стати критичним, що призведе до стрімкої девальвації гривні та спричинить інфляційний шок.
Гігантський зовнішньоторговельний дефіцит. За даними МВФ, структурний дефіцит платіжного балансу України становить близько $40 млрд на рік, більшу частину якого формує торговельний дефіцит. За дев’ять місяців 2024 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами досяг $22,2 млрд, що на 2% більше, ніж торік.
Якщо не запровадити потужних стимулів для нарощування експорту та насичення внутрішнього ринку українськими товарами, хронічний дефіцит валюти й далі зростатиме, створюючи сильний девальваційний тиск.
Наростання валютної паніки серед населення. Валютні очікування населення стали неконтрольованими через нестабільний курс гривні. За перші дев’ять місяців 2024 року нетто-купівля іноземної валюти населенням зросла в 3,5 раза проти минулого року – з -$2,4 млрд до -$8,2 млрд. Сумарно обсяг готівкової валюти на руках у населення збільшився на $10,3 млрд (+40%) у порівнянні з попереднім роком.
Якщо не вжити заходів для зміцнення довіри до гривні, неконтрольований попит на іноземну валюту серед населення продовжить зростати, створюючи значний тиск на валютний ринок і резерви НБУ.
Критичний обсяг витрат на обслуговування зовнішніх боргів. Виплати доходів за інвестиціями та погашення боргових зобов’язань (за винятком зобов’язань уряду) продовжують створювати значний валютний тиск. За дев’ять місяців 2024 року на виплати за інвестиціями пішло $5,8 млрд, що на 7,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року ($5,4 млрд). Нетто-погашення боргових зобов’язань становило $0,5 млрд, що на 185,7% більше, ніж у попередньому році ($0,2 млрд за перші дев’ять місяців 2023 року).
Без суттєвого збільшення надходжень від експорту такі витрати створюють непосильний тиск на валютні резерви, залишаючи Україну в украй вразливому становищі.
Необхідно вжити низку рішучих заходів.
Агресивний розвиток експортного потенціалу. Для забезпечення необхідного валютного припливу Україна повинна інвестувати в експортоорієнтовані галузі, як-от агросектор, металургія та IT.
Відсутність таких інвестицій неминуче посилить валютну кризу в разі припинення зовнішньої допомоги. Тому необхідно вже зараз розробити покрокову державну стратегію залучення інвестицій в експортоорієнтовані галузі та систему їх захисту
Зменшення залежності від імпорту. Скорочення витрат на імпорт енергоресурсів та інших критичних товарів є стратегічною необхідністю.
Якщо не зменшити імпортозалежність, не розвивати власний потенціал як відновлюваної, так і невідновлюваної енергетики, торговий дефіцит продовжуватиме поглиблюватися.
Реформа валютної політики для відновлення довіри до гривні. НБУ повинен переглянути валютну політику в частині посилення контролю над валютним ринком і впровадити механізми підвищення довіри до гривні.
Інакше валютний ринок ризикує знову зіткнутися з панікою й масовим відпливом капіталу.
Залучення іноземних інвестицій. Це має стати чи не головним чинником розвитку економічного потенціалу.
Після завершення війни Україні потрібна буде значна підтримка для відновлення економіки, і багато хто вважає, що ця підтримка надійде як потік іноземних інвестицій. Однак прагматичні реалії бізнес-середовища вказують на суттєві бар’єри, які можуть стримати автоматичний наплив капіталу.
Перш за все необхідно подолати ключові структурні проблеми, пов’язані з недотриманням верховенства права, демократичними інститутами та захистом інвестицій.
Центральним аспектом у цій сфері має стати завершення судової реформи. Низькі показники України в рейтингах правової системи, як-от індекс верховенства права від World Justice Project, демонструють системну проблему з корупцією та правовою невизначеністю. Для іноземних інвесторів це означає підвищені ризики для виконання контрактів і відстоювання своїх прав у судах, що значно знижує привабливість країни.
Наступною перепоною для інвестицій можуть стати концентрація влади та зростання державного контролю, про які, зокрема, свідчать дослідження Freedom House. Ці фактори можуть відлякати іноземних інвесторів, оскільки це створює ризик непередбачуваних політичних рішень, які можуть перешкоджати веденню бізнесу або навіть загрожувати безпеці інвестицій.
Якщо поглянути на проблеми залучення інвестицій під цим кутом зору, стає очевидним, що розраховувати на автоматичний приплив іноземного капіталу після війни – марно. Україні необхідно здійснити значні реформи у правовій системі, зміцнити демократичні інститути та забезпечити надійний захист інвестицій.
Припинення іноземної допомоги сьогодні ще не видається питанням найближчої перспективи, проте ми бачимо, як політична ситуація у світі стрімко змінюється, і відмова від негайних економічних реформ та надія на автоматичне відновлення після війни є вкрай ризикованою стратегією.