22 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1332 про деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі – постанова №1332), яка визначає нові правила для бронювання військовозобов’язаних працівників. Це рішення викликало значний інтерес як серед бізнесу, так і серед державних органів. Спеціально для Mind старший партнер, керівник судової практики АО «Овчаров та Партнери» Олексій Гнатенко проаналізував зміни умов бронювання й оцінив вплив цих змін на економіку та бізнес-середовище України.
Ухвалення постанови №1332 стало відповіддю на потребу вдосконалення механізмів бронювання працівників на тлі воєнного стану. Основна проблема попередніх процедур полягала в їхній надмірній складності та нерівномірності підходів до визначення критично важливих підприємств.
Нові правила встановлюють чіткі й прозорі критерії, які дозволяють балансувати між економічними потребами країни та її обороноздатністю. Особливо важливим є визначення пріоритету для підприємств, які забезпечують стратегічну інфраструктуру, енергетику та постачання основних товарів.
На думку урядовців, ключовою зміною є введення ліміту на кількість заброньованих працівників – не більше 50% військовозобов’язаних співробітників на підприємстві. Це, як вони вважають, має унеможливити зловживання механізмом бронювання, який раніше використовувався для повного «виведення» працівників із мобілізаційного процесу. Але не без винятку, згідно з яким кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 відсотків за окремим рішенням Міністра оборони.
Нові правила запроваджують дві обов’язкові умови для визнання підприємства критично важливим:
Ці критерії виконують одразу кілька функцій. По-перше, вони сприяють легалізації заробітних плат, адже підприємства, що виплачують «тіньові» зарплати, не зможуть отримати статус критично важливих. По-друге, забезпечується фінансова спроможність таких підприємств для ефективного виконання своїх функцій.
Варто зазначити, що вимога щодо високого рівня зарплати може стати бар’єром для малого бізнесу, який виконує важливі соціальні або економічні завдання. Наприклад, фермерські господарства чи підприємства зі сфери охорони здоров’я зазвичай мають нижчий рівень оплати праці, але їхня роль у воєнний час може бути не менш важливою.
Критерій, що військовозобов’язані працівники, які одержують зарплату меншу за 20 000 грн, не підлягають бронюванню, спрямований на те, щоб зосередити бронювання на ключових працівниках, які є економічно ефективними для підприємств.
Разом із тим такий підхід може бути спірним із погляду соціальної справедливості. Низька зарплата не завжди означає низьку продуктивність чи важливість працівника для бізнесу. У результаті підприємства можуть стикнутися з кадровими втратами, які складно буде компенсувати.
Вперше до критеріїв включено вимогу про відсутність заборгованості зі сплати податків до місцевих і державного бюджетів. Це рішення має стимулювати підприємства до дисципліни у фінансових зобов’язаннях, адже навіть короткострокова заборгованість позбавляє їх можливості бути визнаними критично важливими.
Також виникають питання щодо дрібних підприємств, які могли мати тимчасові фінансові труднощі. У такому разі, можливо, варто було б передбачити механізм «податкового компромісу», який дозволив би враховувати інші фактори, окрім фінансових показників.
Однією з найпомітніших змін є використання порталу «Дія» для подачі заяв на бронювання. Це спрощує процес, мінімізує бюрократичні зволікання та робить його доступним навіть для малого та середнього бізнесу.
Через «Дію» підприємства можуть отримувати інформацію про працівників, які вже заброньовані, та подавати заявки на нових кандидатів. Додатково система автоматично перевіряє відповідність даних працівників встановленим критеріям, що знижує ризики корупції.
Однак існує ризик технічних збоїв, особливо в умовах підвищеного навантаження на платформу. У такому разі підприємства зможуть подавати списки через державні органи, але це повертає процес до більш традиційної, повільнішої моделі взаємодії.
Ще однією важливою зміною є можливість скасування бронювання за ініціативою керівника підприємства. Це дозволяє оперативно реагувати на зміну економічних або оборонних потреб. Наприклад, якщо підприємство скорочує свою діяльність, воно може анулювати бронювання працівників, які вже не є критично важливими.
Водночас Постанова встановлює обмеження: скасовувати бронювання можна не частіше, ніж раз на місяць. Це зменшує ризики зловживань, але може створити додаткові труднощі в умовах швидко змінюваної ситуації.
Прийняття Постанови №1332 є частиною більш масштабної реформи управління трудовими ресурсами в умовах війни. Ці зміни спрямовані на створення більш прозорого та керованого механізму бронювання, який дозволяє одночасно підтримувати економіку та забезпечувати обороноздатність.
Проте ключовим викликом залишається балансування інтересів бізнесу та держави. З одного боку, нові правила стимулюють підвищення заробітних плат і сплату податків, з іншого – посилюють тиск на малий та середній бізнес.
Постанова №1332 створює нові стандарти взаємодії між бізнесом і державою в умовах війни. Автоматизація процедур через платформу «Дія», посилення критеріїв для критично важливих підприємств і обмеження кількості заброньованих працівників – це кроки до прозорості та ефективності.
Однак для забезпечення справедливості та гнучкості потрібні додаткові механізми адаптації для малого бізнесу. Успіх нововведень залежатиме від їхньої реалізації на практиці, зокрема від технічної підтримки системи та здатності бізнесу відповідати новим вимогам.