Німеччина є другим після США найбільшим постачальником військово-фінансової допомоги для України, тому ім’я наступного канцлера ФРН є для нашої держави одним із найважливіших екзистенційних питань. Про лідера німецьких електоральних симпатій і потенційно наступного канцлера у 2025 році Фрідріха Мерца, про підводні камені його позиції щодо України та про «спадщину» Шольца розповів для Mind політолог Валерій Майданюк.
Восени цього року керівна німецька урядова коаліція розвалилася через тривалі розбіжності щодо витрат та економічних реформ. «Світлофорна» коаліція (котру назвали за головними кольорами партій – червоний (соціал-демократи), зелений (і так зрозуміло) та жовтий (вільні демократи), стала жертвою жорсткості власних ідеологічних позицій і суперечностей між турботою про економіку, без якої добробут народу неможливий, та турботою про народ – чого не досягнути без здорової економіки.
Ліберальні «Вільні демократи» прагнули економії коштів, згортання кліматичної політики задля стимулювання економічного зростання та знижували податки. Тоді як есдеки хотіли зберегти широкі соціальні витрати. Після винесення вотуму недовіри уряду соціал-демократа Олафа Шольца 16 грудня, нові вибори до Бундестагу заплановані на 23 лютого.
Соціологічні опитування фіксують явну перевагу німецьких християнських демократів – блоку ХДС/ХСС, який, станом на сьогодні, підтримують 30–33% виборців. Фрідріх Мерц, новий глава ХДС/ХСС, вважається в Німеччині вже майже канцлером, і це не просто слова.
Видання Politico зазначає, що нещодавній і несподіваний візит канцлера Шольца до України міг бути зумовлений прагненням випередити запланований візит Мерца до Києва. Де факто чинний канцлер коригує свої закордонні візити відповідно до намірів одного з опозиційних політиків. І ці спроби – явно не на користь Шольца.
Проведене на початку вересня опитування показало, що три керівні партії – есдеки, зелені та ліберали з «Вільної демократичної партії» разом набрали б 30%. Тоді як один лише консервативний блок ХДС/ХСС готові підтримати 33% виборців.
Фрідріх Мерц – політик, котрий перебуває на другій хвилі свого політичного успіху. В минулому Мерц був одним із найвпливовіших діячів і декілька разів змагався за посаду канцлера, але програвав перегони за партійне лідерство.
69-річний Фрідріх Мерц є одним із найдосвідченіших політиків у ХДС/ХСС, а шлях своєї політичної кар’єри проходив в умовах перебігу холодної війни та існування Берлінської стіни. Це багато означає для розуміння – що таке росія і як до неї варто ставитися. До 1976 року проходив строкову військову службу – також вагомий пункт для лідера в умовах нинішніх донесень німецької розвідки про можливість воєнного конфлікту Європи з росію в найближчі кілька років.
За освітою Фрідріх Мерц – юрист. Вивчав право в Боннському університеті. Працював суддею, займався адвокатською практикою. З 1989 до 1994 року був депутатом Європейського парламенту. У 2000 році, коли канцлером ФРН був «друг путіна» – есдек Герхард Шредер – Мерц очолював опозиційну фракцію ХДС/ХСС і критикував уряд.
З цих років почалася його конкуренція з колишньою комсомолкою зі Східної Німеччини Ангелою Меркель. Суперечності між ними мали чітко виражений ідеологічний характер. Меркель тяжіла до лівого спектру, а Мерц стояв на правоцентристських консервативних позиціях.
Відносини Мерца з Ангелою Меркель були напруженими, канцлерка навіть виступала за усунення його з посади заступника голови фракції та блокувала запропоновану Мерцем податкову реформу. Натомість Мерц критикував запропоновану Меркель реформу охорони здоров'я та на противагу канцлерці виступав за загальноєвропейську бюджетну політику й загальний ринок праці.
Не здобувши партійного лідерства, Мерц у 2009 році пішов із політики та повернувся на посаду корпоративного юриста, будучи радником і членом правління кількох великих компаній. Коли 2018 року Меркель оголосила про намір залишити посаду лідерки партії, 62-річний Мерц знову спробував позмагатися за лідерство, але програв.
Показово, що Мерц був найпопулярнішим політиком серед пересічних членів партії, але очільника партії обирали делегати партійного з'їзду. І лише після нищівної поразки на виборах 2021 року керівництво ХДС вирішило передати обрання лідера не тільки партійному істеблішменту, а всім партійним членам. Як наслідок – Мерц здобув 62% голосів.
У минулі роки Мерц активно критикував будівництво «Північного потоку-2». У травні 2022 року відвідав Київ і зруйновані під час російського вторгнення містечка Київщини. У своїх політичних поглядах Мерц висловлює загалом проукраїнську позицію, закликає до тиску на росію та до справедливого миру. Однак ці заклики не завжди корелюються зі справедливістю щодо таких порушників міжнародного права, як росія. А деякі заяви Мерца нагадують заклики до компромісу з агресором.
Восени цього року Мерц заявляв, що в Заходу немає мети перемогти росію в конфлікті з Україною, але Україна повинна відновити суверенітет над своєю територією та забезпечити свою безпеку. Також політик різко критикував Захід за запізнілу допомогу Україні, внаслідок чого баланс сил сьогодні «має досить жахливий і дуже протверезний вигляд».
В опозиції Мерц критикував уряд Шольца за нерішучість у допомозі Україні та закликав надати ракети Taurus, хоча спосіб надання цих ракет дуже нагадує байденівський контроль ескалації. У телеінтерв'ю Мерц наголосив, що дав би українцям ракети «не просто так», а лише в «ракетній коаліції» з Британією та Францією. І поставив би путіну вимогу припинити удари по українській інфраструктурі, інакше першим кроком буде скасування обмежень на дальність українських ударів по рф, а другим кроком – постачання ракет Taurus. «І тоді нехай путін вирішує, як далеко він хоче зайти в ескалації ув цій війні», – зазначив Мерц.
В оборонній політиці Мерц є прихильником негайного збільшення витрат на армію, наголошує на потребі для Європи бути готовою до захисту від російської загрози за умов ізоляціонізму Дональда Трампа. Замість 2% ВВП на військові витрати, до яких Німеччина ледве наблизилася, Мерц пропонує 3%.
Під час візиту до Києва Мерц акцентував, що парламентська фракція ХДС/ХСС у бундестазі твердо стоїть на боці України. І запевнив, що Німеччина зробить усе, щоб підтримати Україну, адже тільки сильна Україна може змусити путіна сісти за стіл переговорів. На зустрічі із Зеленським 9 грудня Мерц пропонував зібрати групу найбільших європейських держав у складі Німеччини, Франції, Польщі та Британія, щоб виробити спільний погляд на мир у переговорах із росією.
Після свого обрання канцлером Мерц обіцяє оголосити 24-годинний строк для росії, щоб та припинила війну. Якщо ця вимога не буде задоволена, він підтримає постачання в Україну ракет великої дальності Taurus, що дозволить завдавати глибших ударів по території росії.
На тлі несміливого Шольца, котрий роками відсував уявні «червоні лінії» щодо постачання Україні летальної зброї, потім – танків, потім – далекобійних ракет, заяви Мерца є значно рішучішими, хоч і не позбавленими властивого для європейського політикуму прагнення до компромісу.
Але варто враховувати, що Мерц, навіть попри дані соцопитувань, – ще не канцлер. За два місяці можливим є зростання рейтингу інших партій, особливо враховуючи наболілі внутрішні проблеми у ФРН, радикалізацію суспільних настроїв та високі геополітичні ставки, на які впливає німецький канцлер. А вибори в Румунії, де на перше місце вийшов нікому не відомий кандидат завдяки кимось зрежисованій кампанії у Tik Tok, засвідчують, що варто враховувати й непередбачувані електоральні сценарії.
Хоча загалом Фрідріх Мерц вважається прихильником посилення допомоги Україні, є підстави вважати, що можлива перемога Мерца наступного року зробить міжнародну позицію Німеччини щодо російської агресії значно рішучішою.