Минулого місяця новообраний президент США Дональд Трамп оголосив про створення Департаменту з питань ефективності уряду (Department of Government Efficiency, D.O.G.E.). Його очолили мільярдери Ілон Маск і Вівек Рамасвамі. Перший активно підтримував Трампа на президентських виборах і задонатив на його передвиборчу кампанію $250 млн. Другий також планував балотуватись у президенти США від республіканців, але поступився Трампу. Також Рамасвамі запам'ятався своїми радикальними антиукраїнськими заявами.
Основне завдання D.O.G.E. – скоротити витрати бюджету США. За словами Маска, можна зекономити майже трильйон доларів. Та чи вдасться Департаменту ефективності втілити задумане в життя й чи є в нього взагалі на це повноваження, Mind розповів Сергій Капранов, co-founder стартапу Spirio by SKELAR.
У департаменту немає жодного конкретного плану дій і жодної чіткої мети. Відомо лише, що D.O.G.E. працюватиме до 4 липня 2026 року, про це заявив сам Трамп. За 1,5 року, судячи з усього, Департамент має розв'язати всі проблеми, однак президент США лише окреслив контури ініціативи й не розкрив, хто там працюватиме та як це взагалі фінансуватиметься. Наприклад, раніше на акаунті D.O.G.E. в соцмережі «Х» з'явилося повідомлення про те, що група приймає резюме від «революціонерів із супервисоким IQ, готових працювати 80+ годин на тиждень над негламурним скороченням витрат». В окремому дописі Маск зазначив, що «компенсація за роботу дорівнює нулю».
Незрозуміло також, як саме двоє підприємців планують скорочувати витрати американського уряду. Маск заявляв, що США може зекономити понад $2 трлн шляхом урізання різних програм, звільнень держслужбовців й анулювання федеральних нормативних актів. Однак обсяг усіх витрат федерального уряду становить $6,7 трлн. Дві третини цих витрат є обов’язковими через програми, які йдуть на соціальне забезпечення та медичну допомогу, тоді як інша частина витрат спрямована на національну оборону.
У статті для WSJ підприємці натякнули, що гроші можна було б зекономити на фінансуванні суспільного мовлення ($535 млн), урізанні міжнародних грантів ($1,5 млрд) і скороченні підтримки некомерційних організацій, наприклад Американської федерації планування сім’ї ($300 млн). Також раніше Маск заявляв, що кількість державних агенцій у США можна зменшити з 400 до 99 (що має призвести до великого скорочення держпрацівників, виплати їм компенсацій за звільнення – і тут уже питання, чи допоможе це взагалі скоротити витрати бюджету?).
Якщо відповідати коротко – ніяких. Бюджет США – це велика й дуже бюрократична структура, і двоє людей (хай навіть один із них є найбагатшою людиною світу), не можуть просто прийти та все поміняти під себе.
D.O.G.E. Маска й Рамасвамі не є урядовим департаментом і не має конституційних повноважень на скорочення тих чи інших витрат. Дональд Трамп описав роль Маска й Рамасвамі як консультантів, які «давати поради й вказівки уряду ззовні». Самі ж підприємці називають себе «волонтерами», які даватимуть рекомендації адміністрації Трампа.
Всі скорочення тих чи інших витрат має погодити Палата представників у Конгресі. І хоча цього року Республіканська партія здобула більшість у Палаті представників, ще не факт, що всі одностайно голосуватимуть за примхи й забаганки Маска та Рамасвамі. Особливо в тій частині, що стосується зменшення фінансування соціального забезпечення або ж військових, адже це може сильно вдарити по рейтингах.
Плюс, як відомо, у самій Республіканській партії є два крила: радикальне й помірне, які не завжди знаходять спільну мову. Наочним прикладом є нещодавній кейс із кандидатурою Метта Гейтца в генпрокурори США. Його запропонував Дональд Трамп. Проте республіканці виступили проти через те, що той перебуває під слідством за секс із неповнолітньою. Згодом сам Гейтц відмовився від боротьби за цю посаду.
Знову ж такі, якщо говорити коротко, то так. Раніше вже були в американській історії такі спроби, причому як від республіканців, так і від демократів.
Наприклад, 1982 року президент Рональд Рейган створив приватний секторний огляд щодо контролю витрат (Private Sector Survey on Cost Control – PSSCC), більш відомий як «Комісія Грейса» (від імені Джозефа Пітера Грейса – молодшого, який очолив комісію). Тоді 150 бізнесменів із різних сфер долучилися до цієї комісії, а їхні поради зрештою перетворились у 2500 пропозицій реформ. Втім більшість із них так ніколи й не була реалізована.
Пізніше, уже у 1990-х роках, Білл Клінтон ініціював Національний огляд ефективності з метою створити уряд, який би працював краще й коштував менше. До робочої групи входили державні службовці, які розуміли проблеми бюрократії та хотіли дійсно щось змінити. Результатом стали скорочення 300 000 робочих місць у державному секторі й інтеграція нових технологій у державні структури, що призвело до підвищення ефективності.
Експерти вважають, що урядовий бюджет у США дійсно потребує перегляду і професійна ревізія йому б не завадила, аби прибрати дійсно непотрібні витрати. Втім 1,5 року для таких масштабних реформ – це дуже обмежений строк.
У цій історії з D.O.G.E. дуже непокоїть конфлікт інтересів Ілона Маска з американським урядом. Вплив Маска на федеральний уряд надзвичайний і надзвичайно прибутковий. Де гарантії, що він не тиснутиме на представників Конгресу, аби ті замість фінансування гуманітарної допомоги по світу видавали більше субсидій його бізнесам, наприклад?
Тільки дві компанії Ілона Маска (Tesla та SpaceX) за останні десять років отримали від уряду США державні контракти на суму $15,4 млрд. Та сама SpaceX фактично диктує NASA графік запуску ракет. Міністерство оборони США за допомогою ракет Маска виводить на орбіту свої супутники.
Юридичні експерти, які вивчали питання залучення керівників приватного бізнесу як радників уряду, заявили, що поточна взаємодія пана Маска з урядом є настільки масштабною, що його участь як ключового радника президента створює величезні конфлікти інтересів.
Уже зараз федеральні регулюючі органи проводять 20 розслідувань або перевірок проти компаній Маска. Наприклад, Національна адміністрація з безпеки дорожнього руху почала п'ять розслідувань щодо Tesla через скарги водіїв й аварії, які були скоєні, коли їхнє авто перебувало в режимі «автономного водіння». Департамент транспорту оштрафував Neuralink за порушення правил щодо переміщення небезпечних матеріалів, а Міністерство юстиції подало до суду на SpaceX, стверджуючи, що компанія відмовлялася брати на роботу біженців і людей, які отримали притулок, через їхній соціальний статус.
Тепер, коли Маск став співкерівником Департаменту з ефективності, всі ці розслідування можуть припинитися. Перші «дзвіночки» були ще до перемоги Трампа на виборах. У вересні цього року мільярдер поставив під сумнів правило, яке вимагало від SpaceX отримувати дозвіл на скидання великої кількості потенційно забрудненої води зі свого стартового майданчика в Техасі. Він заявив, що скорочення таких обмежень допомогло б швидше дістатися Марса.
Маск також у травні натякав на одну з урядових реформ, яку він хотів би бачити: скасування контракту NASA на програму Starliner із компанією Boeing, його основним конкурентом у космічній галузі. Тепер ці забаганки можуть стати реальністю.
Крім того, важко повірити в успіх організації, де управління здійснюють одразу два СЕО. Це дуже нетипова та складна управлінська конструкція.
І ще один момент. В Ілона Маска й у Вівека Рамасвамі велика кількість компаній в управлінні. І це важливі компанії: космос, авто, інтернет, біотех – усе це складні індустрії, на яких треба бути зосередженим. Нещодавно один зі стартапів Маска, xAI, залучив $6 млрд. Сам Маск став першою людиною в історії, чиї статки перевищили $400 млрд. Чи сподобається інвесторам, що він тепер зміщує свій фокус уваги зі свого бізнесу на допомогу державі? Та і чи вистачить цього фокусу самому Маску? На мою думку, щось точно має піти не туди. І в якийсь момент йому все ж доведеться обирати: бізнес або держава. І тут, я думаю, усі ми розуміємо, що саме обере Маск.