Глобальна фармацевтична галузь стоїть перед викликом: як забезпечити стабільність постачання ліків, коли 60% активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) для країн ЄС надходять з Азії? Понад 25% цих постачань – з Китаю, ще 23% – з Індії. Залежність від азійських ринків створює ризики, які пандемія COVID-19 зробила особливо очевидними. Збої в постачанні, затримки, зростання цін – це реалії, які змушують Європу шукати нові рішення. Як розв'язати проблему й що в цій ситуації готова запропонувати Україна, спеціально для Mind розповіла Марина Слободніченко, заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції.
Україна має понад 130 фармацевтичних заводів, з яких шість уже увійшли до Critical Medicines Alliance – клубу фармацевтичних виробників, які беруть на себе глобальну відповідальність за постачання життєво важливих ліків. Учасники альянсу – це компанії, які формують нові стандарти якості. Вони допомагають розв'язувати найболючіші проблеми: від дефіциту препаратів до збоїв у ланцюгах постачання. Наші фармзаводи можуть забезпечити Європу 40 з 249 генеричних ліків зі списку критичних для ЄС.
Наші заводи – це не гаражне виробництво, а технології, інновації та висока якість. Лідери галузі продовжують інвестувати в обладнання з Німеччини, Італії, Швейцарії. Бачили, як Amazon використовує автоматизовані склади, де роботи сортують і переносять коробки? Amazon впровадив автоматизовану сортувальну лінію у 2012 році. А «Дарниця» зробила це ще у 2008-му, випередивши глобального гіганта на чотири роки. У 2021-му наші фармкомпанії вже використовували штучний інтелект для планування бюджету.
Ще один приклад – GmP (Good Manufacturing Practice) – це своєрідний знак якості у світі фармацевтики. Стандарт гарантує, що кожна таблетка чи ампула, яка сходить із виробничої лінії, відповідає найвищим вимогам безпеки, чистоти й ефективності. Перший GmP-сертифікат «Дарниця» отримала ще у 2003 році, а «Фармак» – у 2005-му. Українські фармвиробники здатні конкурувати на глобальному рівні. Наша продукція успішно представлена у країнах ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу, Азії та інших регіонах світу.
Глобальні ланцюги постачання ліків сьогодні вразливі. Вони складні, залежать від обмеженої кількості виробників, і це створює ризики перебоїв. Європа значною мірою залежить від постачання активних фармацевтичних інгредієнтів з Азії. Це сталося через те, що багато років виробництво ліків переносили до цих країн для зниження витрат. Але зараз залежність стає проблемою: перебої в постачанні означають, що життєво важливі ліки можуть бути недоступними, коли вони найбільш потрібні.
Потрібно розвивати виробництво ліків ближче до споживачів, зокрема в Європі. Україна має все, щоб стати ключовим партнером у цьому процесі. У нас є розвинена хімічна промисловість, промислові майданчики з готовою інфраструктурою, а також висококваліфіковані фахівці. Ми можемо стати надійним виробником АФІ для Європи, забезпечити стабільність постачання й доступність ліків для пацієнтів.
Для фармацевтичних компаній локалізація виробництва в Україні посилить партнерство з іноземними фармкомпаніями. Нині вже запущено понад 100 партнерств. Для іноземних партнерів це шанс швидко налагодити виробництво, скоротити витрати та забезпечити стабільність постачання. А для українських заводів – це нові замовлення й доступ до глобального ринку.
Окрім цього, в Україні активно розвиваються індустріальні парки – території з повністю підготовленою інфраструктурою. У таких парках уже є все: дороги, електромережі, водопостачання. Компаніям залишається лише почати працювати. Тож локалізація поліпшить виробництво, залучить інвестиції, розширить український експорт. Водночас зменшення логістичних витрат і ризиків підвищить конкурентоспроможність продукції.
Для громадян це означає доступ до якісних ліків за доступними цінами. Розвиток фармацевтичного сектору створює нові робочі місця, поліпшує якість медичного обслуговування та стимулює економічне зростання. Наприклад, розвиток медичного туризму – стоматологія, кардіологія, офтальмологія, допоміжні репродуктивні технології вже привертають іноземців до українських клінік.
Ми бачимо зацікавленість із боку ЄС. Єврокомісія мапує території України, досліджує потенціал локалізації виробництва та диверсифікації логістики. Це підтверджує, що наш фармацевтичний ринок стає все більш привабливим для партнерів із-за кордону.
Я спостерігаю цікавий стратегічний момент: якщо ЄС дійсно хоче зменшити залежність від далеких постачальників ліків, наприклад Індії, то будуватиме фармкомпанії ближче. Вочевидь для індійських фармацевтичних виробників інвестиційно привабливо розглядати Україну для локалізації власного виробництва.
Україна своєю чергою має сильну освітню базу в галузі фармацевтики: університети та спеціалізовані факультети готують фахівців, які дійсно знають свою справу. Тож Україна – приваблива країна для фармацевтичної локалізації, адже інвестор отримує комбо – завод і команду, яка готова працювати за високими стандартами. А для студентів з інших країн це шанс здобути освіту, яка поєднує знання й доступ до технологій.
Так, звісно, існують. Один із найбільших – відповідність Європейському зеленому курсу, який прагне зробити Європу кліматично нейтральною до 2050 року. Промисловість, особливо хімічна, залишається «брудною» і вимагає перезавантаження.
Для України це виклик, але й величезна можливість. Ми можемо впроваджувати «зелені» технології, робити виробництво екологічно чистішим, і це стане нашою перевагою. Інвестори, які шукають стійкі рішення, знайдуть в Україні те, що їм потрібно: інновації, відповідальність та економічний сенс.
Інвестиції в модернізацію інфраструктури, підвищення стандартів, адаптація до вимог ЄС – це непрості завдання. Але ми вже на правильному шляху. Українські фармкомпанії активно поліпшують обладнання. Законодавство адаптується до європейських норм. Пілотні проєкти, як-от впровадження eCTD, закладають основу для подальшого розвитку.
Розвинена хімічна промисловість, низькі експлуатаційні витрати, інноваційні компанії, які довели свою конкурентоспроможність – це все робить Україну ідеальним партнером для локалізації виробництва АФІ та ліків. Ми вже показали, що можемо забезпечити Європу якісними ліками. Наступний крок – стати її фармацевтичним хабом.