Чи готова Україна до повноцінного регулювання ШІ?

Штучний інтелект (ШІ) давно вийшов за межі наукової фантастики й міцно закріпився в повсякденному житті та бізнес-процесах по всьому світу. Україна – не виняток. У країні вже сформувалася стратегічна база для регулювання ШІ на відміну від законодавчої. Водночас наша держава демонструє наполегливість у формуванні підходів до штучного інтелекту – з урахуванням як європейських стандартів, так і національних особливостей. На чому будується український підхід, у колонці для Mind розповіла Аліна Січкар, старша юристка KPMG в Україні

Україна поки що не має єдиного закону, який би регулював використання ШІ. Проте є стратегічні документи: Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, План заходів щодо її реалізації, Дорожня карта з регулювання ШІ (опублікована в жовтні 2023 року), а також Біла книга з регулювання ШІ (оприлюднена в червні 2024 року). Деякі з передбачених у цих документах ініціатив уже почали діяти.

Один із показників прогресу – індекс готовності урядів до використання ШІ – Government AI Readiness Index, у якому 2024 року Україна піднялася на шість позицій, посівши 54-те місце зі 188 країн. Експерти зазначили позитивну динаміку в напрямках «бачення, управління та етика», а також «доступність даних» – критично важливих аспектах для ефективного регулювання.

Концепція: наміри до 2030 року

Ухвалена ще наприкінці 2020 року Концепція розвитку ШІ окреслює дев’ять ключових сфер застосування технології – від освіти й науки до оборони та юстиції. Завдання сформульовані амбітно, а реалізація запланована до 2030 року. Важливо, що пріоритети документа залишаються актуальними й сьогодні – це свідчить про продуманість підходу.

Дорожня карта: знизу вгору, а не згори вниз

Українська модель регулювання базується на принципі bottom-up, тобто залучає спершу низовий рівень: громадян і бізнес. Це дозволяє адаптувати майбутнє законодавство до реальних потреб і викликів. У рамках першого етапу планується накопичення практики, оцінка ризиків і підвищення обізнаності населення. Другий етап – розробка та впровадження нормативно-правової бази, зокрема інтеграція Регламенту ЄС про ШІ (AI Act) з українським законодавством – очікується до 2027 року.

Біла книга: перехід від стратегії до інструментів

Біла книга, представлена в червні 2024 року, деталізує інструменти майбутнього регулювання. Серед ключових:

• Методологія оцінки впливу ШІ на права людини – у фокусі відповідність продуктів вимогам щодо захисту персональних даних.
• Регуляторна «пісочниця» – тестове середовище для інноваційних рішень. Уже діє як пілотний проєкт із жовтня 2024 року.
• Платформа юридичної підтримки – допоможе бізнесу підготуватися до майбутнього законодавства.
• Добровільне маркування систем ШІ – для підвищення прозорості алгоритмів і прийняття рішень.
• Кодекс етичного використання ШІ – уже підписаний низкою провідних ІТ-компаній України.
• Центр відповідального ШІ (WINWIN AI Center of Excellence) – онлайн-платформа, яка об’єднує інформаційні, технічні та консультаційні ресурси. Так, уже було анонсовано створення національної великої мовної моделі (LLM), що розробляється за участі центру.

Окремо варто зазначити, що оборонна сфера виведена за рамки цього регулювання – натомість її координація здійснюється за нормами міжнародного гуманітарного права.

Що далі?

Після прийняття EU AI Act Україна має перейти до другої фази – створення законодавчої бази з чіткими правилами гри. Йдеться не лише про закон, а й про створення спеціального наглядового органу, який координуватиме впровадження й контроль у сфері ШІ.

Попри війну, економічні виклики та політичну турбулентність, Україна закладає фундамент для системного, етичного та ефективного регулювання штучного інтелекту. Ставку зроблено на партнерство з бізнесом, прозорість і відповідність європейським практикам. Ключове зараз – не втратити динаміку та забезпечити сталість цього курсу. Україна не лише намагається наздогнати глобальні тренди – вона здатна стати їхнім творцем у регіоні.