Наприкінці березня 2025 року під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським президент США Дональд Трамп висловив ідею про передачу США контролю над окупованою російськими військами Запорізькою атомною електростанцією (ЗАЕС) – найбільшою АЕС в Європі, яка має шість реакторів потужністю 1000 МВт кожен. Вочевидь, Трамп вирішив, що управління станцією дасть США важливий енергетичний актив і сприятиме поверненню до стабільної роботи об'єкта. Про те, наскільки реалістичний цей сценарій, в чому інтерес Трампа і чому він суперечить сам собі, Mind розповів Пол Джозефсон, дослідник науки, техніки та історії срср.
Трампова угода «ядерні реактори в обмін на мир» є надзвичайно складною на кількох рівнях. По-перше, російські війська контролюють ЗАЕС, порушуючи міжнародне право. Трамп навряд чи розуміє складнощі мирної експлуатації електростанцій, не кажучи вже про вирішальне місце ядерної енергетики для енергетичної незалежності України та майбутнього країни в цілому.
Проте Трамп хибно вважає, що лише він розуміє небезпеку ядерної війни. Він заявив: «Величезні суми грошей витрачаються на ядерну зброю, і її руйнівний потенціал – це те, про що ми навіть не хочемо сьогодні говорити, бо ви не бажаєте цього чути. Це надто гнітюче. Отже, ми хочемо побачити, чи зможемо звільнитися від ядерної зброї, і думаю, що це дуже ймовірно. І можу сказати вам, що президент путін хотів цього. Він і я хотіли цього. У нас була хороша розмова з Китаєм. Вони могли б долучитися, і це було б щось неймовірне для планети».
Цей погляд ігнорує 70 років праці та п'ять основних угод щодо ядерних озброєнь між великими ядерними державами, применшуючи при цьому величезні витрати на гонку озброєнь, які президентська політика Трампа збільшує розробкою нових ядерних озброєнь і систем їхньої доставки.
Нарешті, незрозуміло, як придбання української АЕС, розташованої в центрі зони бойових дій, піде на користь регіональній стабільності чи енергетичній політиці США. Судячи із закликів Трампа придбати сектор Газа, вигнавши звідти палестинців, або відмовитися Канаді та Гренландії від своїх ресурсів і стати територіями США, він не міркував над тим, що означатиме повісити вивіску «Трамп» на ЗАЕС.
По-перше, Трамп дотримується поглядів на енергетику та владу ХІХ століття. Він вважає, що викопне паливо зберігає вирішальне значення для «великої Америки, Америки-гегемона». Він бачить потребу в збільшенні виробництва електроенергії на атомних електростанціях, оскільки мільярдери індустрії послуг зв'язку переконали його, що їхні комп'ютери та сервери потребують більше електроенергії.
На початку 2025 року з метою збільшення виробництва енергії кількома президентськими указами Трамп оголосив надзвичайний стан в енергетиці та створення Національної ради з домінування в енергетиці для досягнення цих цілей.
Ці заяви свідчили про прагнення нарощувати розвідку й видобуток викопного палива, збільшувати видобуток цінних корисних копалин, відмовитися від відновлюваних джерел енергії та пом'якшення наслідків зміни клімату, а також послабити настирливі вимоги Управління з охорони навколишнього середовища США (EPA).
У 2017 році він робив такі ж самі заяви і стверджував, що його енергетична політика «започаткує нову американську енергетичну політику – таку, яка розблокує мільйони робочих місць і трильйони доларів багатства».
Що стосується ядерної енергетики, то в указі Трампа від 7 лютого 2025 року про «Усунення першкод для американської енергетики» Міністерству енергетики доручено вжити заходів для «усунення перешкод для комерційної ядерної енергетики в США» і «спрощення видачі дозволів».
Це одна з півдесятка подібних спроб відновити ядерну енергетику в США за останні десятиліття. Включно з нещодавно ухваленим у червні 2024 року Законом про прискорення впровадження універсальних, передових ядерних технологій для чистої енергії (ADVANCE) для забезпечення «чистої енергії без викидів протягом наступних 60-80 років».
ADVANCE доручає Комісії ядерного регулювання США (NRC) прискорити ліцензування атомних електростанцій і сприяти експорту американських ядерних технологій, щоб повернути перевагу на світових ринках, зокрема завдяки величезним державним субсидіям.
Після часткового розплавлення реактора на АЕС «Трі-Майл-Айленд» (штат Пенсильванія) в березні 1979 року атомна галузь переживає не найкращі часи. В 1979–1988 роках було згорнуто 67 проектів будівництва ядерних реакторів. На сьогоднішній день в США працює 93 реактори зі 113, які виробляють 20% електроенергії.
Що дасть володіння українськими реакторами, адже жодна енергосистема не поєднує США з Європою, не кажучи вже про Україну? Трамп, очевидно, розглядає США як конкурента на світових ринках у боротьбі з корейським, російським та китайським цивільним ядерним експортом.
З одного боку, Трамп добре розуміє ядерний світ: його турбує розповсюдження ядерної зброї та її величезний світовий арсенал. Але, нехтуючи 70 роками заходів з контролю над озброєннями, він вважає, що самотній у цих побоюваннях. Трамп каже: «Ніхто не говорить про ядерну зброю... найбільшу проблему, яку ми маємо в усьому світі. Це не глобальне – це ядерне потепління».
Часом здається, що Трамп усвідомлює ядерну загрозу, яку становить росія. Він продовжує: «Перш за все, Україну знищують, але давайте навіть не згадувати про ядерну зброю. Припустимо, що її не було. Припустимо, що вони справлялися краще, ніж очікувалося. Якби він (президент росії володимир путін) вирішив використати другу форму знищення – ядерну, то це був би кінець».
Проте, якби Трамп справді був зацікавлений у контролі над озброєннями та роззброєнні, він би не відмовився в односторонньому порядку від Спільного всеосяжного плану дій (СВПД, 2015 рік) з Іраном, щоб забезпечити дотримання Іраном Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
З усіх цих причин президент Володимир Зеленський наполягав на тому, щоб Україна зберегла право власності на ЗАЕС. Законодавство вимагає, щоб такі стратегічні технології залишалися під контролем держави. Але він погодився обговорити шляхи інвестування, модернізації та формальної присутності США на станції.
Американська присутність може запобігти російським атакам у майбутньому, але як будуть вирішуватися питання експлуатації, кадрової політики, навчання, поводження з відпрацьованим паливом і всі інші проблеми – залишається абсолютно незрозумілим. Експлуатація радянського реактора типу ВВЕР у зоні бойових дій з передачею відповідальності за експлуатацію, паливний цикл і безпеку відпрацьованого ядерного палива від російських окупантів до США вимагає чогось більшого, ніж припущення Трампа про те, що це буде гарною ідеєю.
Якщо Трамп захоче придбати ЗАЕС, США доведеться перебудувати лінії електропередач і підстанції. Витрати на допомогу США в гарантуванні безпеки ЗАЕС були б астрономічними – і це прямий наслідок російських атак.