В українських реаліях слово «підприємництво» давно означає більше, ніж просто створення компанії. Це про сміливість, інтуїцію, стійкість і готовність будувати серед нескінчених криз. Попри четвертий рік війни, 40% керівників оцінює стан справ у бізнесі позитивно, 46% – задовільно, 32% сподівається на поліпшення протягом 2025 року. Про це свідчить опитування Європейської Бізнес Асоціації.
Водночас період повномасштабної війни та хронічної нестабільності багато кому здається абсолютно невдалим для старту нової справи. Але в самій невизначеності є унікальне вікно можливостей. Докладніше про це Mind розповів Віктор Андрухів, співзасновник Fibermix і Savex Minerals.
1. Низька конкуренція і деформований попит. На сьогодні бізнес-середовище в Україні характеризується низьким рівнем конкуренції в більшості ніш. Причини очевидні – інвестиційна пасивність, втрата територій, внутрішня та зовнішня міграція, високий рівень непередбачуваності. Це призводить до тимчасового вакууму на ринку. Можна зайти з невеликими витратами, протестувати продукт і швидко закріпитися.
2. Кризовий старт = міцний фундамент. Бізнес, народжений у кризу, із самого початку вчиться адаптуватися, працювати з обмеженими ресурсами, покладатися не на зовнішні умови, а на якість продукту й згуртованість команди. Такі проєкти частіше виживають у довгостроковій перспективі. На додаток зменшення обсягів споживання змушує підприємців ставити на сервіс, ефективність і гнучкість. Відповідно це період, коли компанії можуть прокачати високу якість продукту.
3. Переваги швидкості й регуляторної гнучкості. Україна сьогодні – одна з найбільш deregulatory-friendly юрисдикцій у Європі для малого бізнесу. Реєстрація ФОП, запуск виробництва, погодження документації – у десятки разів швидше, ніж у країнах ЄС.
Це створює унікальну ситуацію, коли українські підприємці можуть фактично будувати бізнес шляхом гнучкості державної системи, що, попри кризу, трансформувалася в бік спрощення. Держава пропонує найсприятливіші умови для старту за останні 20 років. Зокрема:
4. Ментальна перевага – культурний код. Причина, чому варто не їхати, а робити бізнес саме в Україні – інтеграція в соціальний, емоційний і споживчий контекст та глибоке розуміння локального споживача. Ми інтуїтивно відчуваємо, чого хочуть українці, реагуємо на зміни швидше за імпортні бренди. І, нарешті, у нас є те, чого не має жоден закордонний бізнес: українське ДНК, закладене в кожен логотип, кожен продукт, кожен меседж. Це емоційний зв’язок, який формує стійку довіру.
Але ризики – надвисокі. І це потрібно визнати. 75% підприємців вважає найбільш негативним фактором, що впливає на бізнес – нестачу кваліфікованих працівників, 63% – окупацію територій і 54% – нестабільність економіки. Варто також пам’ятати про перебої з логістикою та енергетичні виклики. Але саме завдяки підвищеному ризику – можлива й вища дохідність.
Раджу планувати проєкти з окупністю не більше ніж за один-два роки. Адже планувати далі – напрочуд складно.
Почати бізнес під час війни – відважний стратегічний крок. Це інвестиція в економіку, а значить, і в незалежність країни. Пам’ятаємо про високі ризики, але, якщо все вийде, – попереду перспектива стати першим на ринку, коли настане мир.
Бізнес у кризу – не лише про виживання. Це про справжнє лідерство. А справжнє лідерство завжди починається не тоді, коли легко, а тоді, коли темно. Тож, якщо чек-лист зійшовся, виклики не лякають і хочеться ризикнути – саме час!