Акселератор чи кластер? Чому не треба обирати одне замість іншого

Часто молоді компанії, які шукають підтримку, одразу думають: «Окей, нам треба акселератор – щоб швидко вирости, знайти менторів і вийти на інвесторів». Це логічно, але якщо дивитися на картину ширше, то акселератор – це лише один інструмент, і він не замінює собою кластер. Докладніше про те, у чому між ними різниця, чому не треба обирати одне замість іншого, Mind розповів Максим Катаржук, маркетинг-експерт і ментор із просування IT-сервісів, AdTech і B2B-компаній.

Акселератор – це як спринт: короткий, інтенсивний забіг. У тебе вже має бути команда, ідея, хоч якась траєкторія. Програма дає тобі менторів, знайомства, іноді – трохи грошей, але, головне, пришвидшення. Через кілька місяців ти маєш вийти з чітким планом і готовністю масштабуватися. Це точкове втручання.

Кластер – це марафонська інфраструктура. Це коли компанії, університети, локальні органи влади й інші гравці домовляються будувати галузь разом. Вони об’єднуються, щоб в ідеалі створити умови, де бізнесу буде легше народжуватись і виживати: з доступом до кадрів, міжнародних зв’язків, ринку. Кластер не обіцяє, що твій стартап злетить за пів року. Але він формує середовище, де злетіти – реально.

Ідеально – коли працюєш у кластері, а потім, у потрібний момент, ідеш в акселератор. Це не конкуренти, а елементи однієї екосистеми. Просто кожен відіграє свою роль.

Кластерна карта України: хто є хто?

1. Lviv IT Cluster – найсильніший за кількістю учасників і проєктів. Освіта, аналітика, smart city, величезна кількість подій, головна з яких – IT Arena. Адже це не просто конференція. Це фестиваль зі змістом: три дні, сотні спікерів. Тут студент може зустріти CTO стартапу, урядовець – CEO продуктової компанії.
2. Kharkiv IT Cluster – драйвить інновації на сході, фокусується на бізнес-розвитку, освіті й міжнародних проєктах. Ба більше, наразі Харків є одним із лідерів в освітніх ініціативах. Вони просувають зміни в освітніх програмах на рівні держави, вийшли за межі Харкова та залучилися партнерством понад 200 університетів.
3. Odesa IT family – це середовище, де IT, бізнес і влада мають  працювати разом як одна команда. Це відкрита мережа, де всі знайомляться, спілкуються й тим самим створюють нові можливості для бізнесу. Потенційні партнери, нові проєкти – все це створюється через рукостискання.
4. Chernivtsi IT community – це спільнота людей і компаній, які працюють над розвитком IT-сфери в Чернівцях. Займаються по суті класичними речами для галузі: створенням умов для комфортного бізнесу, підтримкою освіти, популяризацією IT серед молоді та організацією різних подій, навчальних програм і партнерських проєктів.
5. IT Ukraine Association – це вже всеукраїнський рівень спільноти. Вони більше про адвокацію – представляють IT-бізнес перед державою, допомагають відстоювати інтереси компаній на міжнародному рівні. Тут ведеться аналітика, зароджуються законодавчі ініціативи, меморандуми з міністерствами. 

А звідки гроші?

Невеликий рісерч і декілька ітерацій особистого спілкування з членами допомогли мені зрозуміти, що більшість кластерів в Україні фінансуються через:

• членські внески компаній;
• гранти (USAID, GIZ, ЄС);
• партнерства з містом або міжнародними фондами.

Це чесна система: нецікавий – не фінансують. Корисний – працюєш далі. Дуже схоже на стартап, тільки замість продукту – екосистема.

Як це працює в інших країнах?

• Silicon Valley (США) – її ніхто формально не оголошував кластером, але вона ним стала – і ще яким. Там усе тримається не на угодах чи меморандумах, а на щільному сплетінні людей, грошей, ідей і… ще раз людей.

Все починається з того, що поруч – Stanford, Berkeley, купа розумних голів. Далі – акселератори, фонди, ангели, які вкладають у стартапи ще до того, як ті знайдуть назву. Уряд – не заважає, а, навпаки, створює умови. Культура – про те, щоб ділитися контактами та швидко пробувати. Якщо коротко: хочеш зростати – зростай. Все для цього є.

• Station F (Франція) – ціле стартап-місто в Парижі та найбільший стартап-хаб у Європі. Колишній залізничний ангар перетворили на справжнє «місто стартапів». 

Там можна прийти з ідеєю, знайти ментора, бухгалтера, дизайнера, юриста й одразу спробувати щось запустити. Навіть каву варять прямо всередині – щоб не відриватися від процесів. А ще – підтримка від держави, відомих брендів, програм ЄС. І все це – під одним дахом в одному з найбільш відвідуваних міст світу.

• Clusterland Upper Austria (Австрія) – сім кластерів на одній платформі. Приватні й державні бюджети. Дуже організовано. 

Якщо Долина – це хіпстери й стартапи, а Париж – про стиль і структуру, то Австрія – це порядок. Сім різних кластерів на одній платформі. Приватні компанії й держава працюють разом. Є гроші, є процеси, є чіткий план. Ніхто не розповідає, як усе буде чудово «якось само». Тут усе по-європейськи: з таблицями, дедлайнами й відповідальними. Зате й результати відчутні.

Які плюси IT-кластерів?

1. Контакти, які дійсно працюють. Нетворкінг – це перше, що згадують, коли говорять про кластери. Тут не просто знайомства на конференціях. Це середовище, де всі більш-менш свої. Потрібен партнер, підрядник або фахівець із рідкісною експертизою? У кластері легко знайти експертну людину, і, ймовірно, вона буде перевірена кимось із колег.
2. Доступ до можливостей. Кластери беруть участь у державних і міжнародних ініціативах. Тут можна швидше дізнатися про нові гранти, отримати консультації щодо інвестицій або знайти партнерів для виходу на нові ринки.
3. Спільні проєкти та розвиток бізнесу. Для малих і середніх компаній це дуже важливо. У кластері простіше знайти партнерів для масштабних проєктів.
4. Вплив на ринок і законодавство. Об'єднання десятків компаній створює голос, який важко ігнорувати.

Які мінуси IT-кластерів?

1. Не всі готові ділитися. На словах усі відкриті до колаборації, але на практиці багато компаній не хочуть ділитися своїми ідеями через конкуренцію.
2. Іноді це просто формальність. Не всі кластери ефективні. Є й ті (переважно маленькі), що існують лише на папері.
3. Витрати на членство. Деяким стартапам внески можуть здатися непомірними.