Ми живемо в епоху постправди, коли емоційний відгук на новинне повідомлення стає важливішим за критичне мисленні, і здатен впливати на поведінку населення цілих країн і регіонів. Цей тренд активно шириться світом і призводить як до кризи довіри до традиційних ЗМІ (нерідко незаслуженої), так і до зміни у споживацькій поведінці, що вже впливає на бізнес. Попри, здавалося б, постійне погіршення ситуації, стверджує Катерина Іванус, засновниця агенції Kateryna Ivanus PR&Media Conulting, є приклади якісного й відповідального використання технологій, на які існує великий попит із боку читачів / споживачів та які дають надію на правильний шлях прогресу.
Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного у грудні 2024 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), в Україні спостерігається падіння довіри до традиційних медіа. Лише 27% респондентів висловили довіру до інформаційних джерел, тоді як 42% опитаних українців вказали на відсутність довіри. Не визначилися 32% учасників.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати, зазначив, що більшість українців сьогодні споживають інформацію з телеграм-каналів і ютубу, завдяки чому можна побачити суттєву фрагментацію медіапростору з формуванням «інформаційних бульбашок».
Такі «бульбашки» створюються за допомогою алгоритмів соціальних сервісів, які формують новинну стрічку, ґрунтуючись на уподобаннях і попередніх діях. Користувач просто не бачить альтернативні точки зору, оскільки сервіс вважає, що вони можуть йому не сподобатися.
Люди менше вірять традиційним ЗМІ, проте вірять новим медіа та «експертам», які часто спекулюють на емоціях заради хайпу. Така ситуація призводить до збільшення кількості дезінформації.
Зростання поляризації в політичній і соціальній сферах спонукає людей шукати інформацію, що підтверджує їхні переконання, та ігнорувати факти, що суперечать їм. Термін «постправда» описує саме ситуацію, у якій факти мають менший вплив на формування громадської думки, ніж емоції та особисті переконання. Люди можуть вірити в те, що хочуть, якщо вважають це правильним.
У грудні 2016 року Оксфордський словник обрав «постправду» (англ, post-truth) словом року. Термін став популярним завдяки політичним подіям, зокрема президентській кампанії Дональда Трампа. Washington Post Fact Checker підрахував, що за 1170 днів на посаді той зробив 18 тис. явно неправдивих або оманливих заяв.
Найпоширенішими критеріями для визначення постправди є ігнорування фактів, звернення до цінностей і використання емоційного тиску. Епоха постправди відзначається створенням альтернативної реальності, що пов'язано з фейковими новинами, акцентним фреймінгом, клікбейтом, інформаційним хайпом і журналістикою думок.
Від самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми спостерігаємо приклади таких «альтернативних фактів», які ворог об’єктивно будує на брехні: війну називають спецоперацією, вибух – хлопком, економічний спад розвитком із негативною динамікою, а цензуру фільтрацією інформації.
Звичайно, немає нічого нового у відмові від правди – наприклад, «підтримання порядку», яке використовувалося для приховування війни в Алжирі, брехня, яку президент Міттеран розповів про своє здоров'я, або міф про зброю масового знищення в Іраку. Але відмінність у тому, що тепер «брехня окупається» і стає гарантією політичного успіху.
Символічно, що 2024 року словом року стало brain rot, що дослівно перекладається як «гниття мозку». Термін описує негативний вплив споживання неякісного контенту на свідомість людей. Цей вибір засвідчує важливість критичного мислення в епоху інформаційного перевантаження.
В умовах інформаційного суспільства щодня генерується величезний обсяг даних, що само по собі стало суттєвим викликом. Стежити за новинами, бути в курсі подій та адекватно реагувати на сучасні виклики стало значно важче. Складна правда виводить із зони комфорту, змушує непокоїтися та підвищує і без того високий тривожний фон.
Наприклад, під час пандемії COVID-19 з'явилося безліч дезінформаційних повідомлень, що вірус був створений у лабораторії, а також інформації про «чудодійні» ліки. Окремі міфи стосувалися вакцин, які нібито змінюють ДНК або викликають безпліддя. Постійна критика карантинних обмежень і маскового режиму часто супроводжувалася емоційними аргументами, що підривало довіру до офіційних рекомендацій. Такі повідомлення спричинили хвилі паніки або ж зневагу до реальних загроз.
З одного боку, сьогодні існує тренд на емоційний зв'язок з аудиторією, для чого використовуються історії, які не завжди базуються на фактах. З іншого – це призводить до спотворення інформації та маніпуляцій, що негативно впливає на довіру. Соціальні мережі фактично стали платформами для розповсюдження неперевіреної інформації.
Недавні дослідження глобальних аналітичних організацій декларують тотальну кризу довіри у світі. Люди все більше прагнуть прозорості та чесності у взаємодії.
Дослідження Edelman Trust Barometer показують, що 81% споживачів потребу' довіри до бренду перед тим, як здійснити покупку. Це свідчить про те, що без достатнього рівня довіри більшість людей не готові інвестувати у продукт чи послугу.
Опитування Nielsen виявило, що 66% споживачів готові платити більше за продукцію від компаній, яким вони довіряють. Це свідчить про важливість довіри не лише для залучення клієнтів, а й для підвищення прибутковості.
Дослідження Accenture показали, що 54% споживачів не здійснять покупку в компанії, якщо вони вважають її ненадійною або неетичною. А отже, недовіра може не лише знизити обсяги продажів, а й завдати шкоди репутації бренду.
Медіасередовище стає все більш технологічним. Наукові досягнення у психології та нейромаркетингу дозволяють управляти інформацією на найвищому рівні. Хоча спочатку може здаватися, що це буде використано для маніпуляцій, у світі є приклади, коли технології служать на благо.
Сучасні технології, як-от блокчейн, відкривають нові горизонти для забезпечення прозорості. Наприклад, компанія Everledger використовує блокчейн для відстеження походження діамантів, що дозволяє споживачам бути впевненими в етичності їх придбання. Завдяки цій технології покупці можуть перевірити історію кожного каменя, що значно підвищує довіру до бренду.
Ще один приклад – Walmart, яка запровадила блокчейн для відстеження продуктів харчування. Це дозволяє швидко виявляти джерела забруднень і гарантувати безпеку продуктів. Споживачі можуть бути впевнені, що продукти, які вони купують, проходять суворий контроль якості.
Світ прискорився і змінився, постправда є результатом цього інформаційного прискорення. Зниження інтересу до фактів слід розглядати як частину більш глибоких змін у суспільстві.
Епоха «постправди» – це симптом інформаційного перенасичення. Насправді люди вбивають час, цілодобово перевіряючи соцмережі, щоб зануритися в політичну драму або гуманітарну катастрофу. Коли інформації так багато, просто немає сенсу її перевіряти.
Феномен постправди пов'язаний з історичними коливаннями, і такі кардинальні зміни неможливо повернути назад. Натомість суспільству доведеться знайти новий баланс: визнати важливість сприйняття й емоцій, але водночас використовувати раціональність для розв'язання складних питань.