Прощавай, анонімність: чи стануть Uber, Glovo, OnlyFans та Binance податковими агентами держави

Міністерство фінансів підготувало новий законопроєкт щодо оподаткування доходів українців. Якщо його ухвалять, популярні інтернет-сервіси – наприклад, ті, де замовляють таксі, доставку їжі чи знаходять майстрів – самі автоматично зніматимуть 10% податку з доходів своїх користувачів.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, зараз усі водії, кур'єри, ремонтники самі мають подавати декларації та платити податки – 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Однак майже ніхто цього не робить, а податкова служба має обмежені інструменти контролю. Про те, на які зміни очікувати і що варто робити вже зараз, Mind розповіла Олександра Нікітіна, адвокат, експертка з міжнародного оподаткування та регулювання криптовалюти, партнерка міжнародної юридичної компанії Ecovis Bondar & Bondar Law Bureau.

Що змінить нове законодавство?

Законопроєкт передбачає, що платформи на кшталт Uber чи Glovo самі утримуватимуть податок – 5% ПДФО і 5% військового збору – і перераховуватимуть ці кошти до бюджету. Фрілансерам, таксистам чи кур'єрам уже не потрібно буде самостійно розраховувати та сплачувати податки – все зробить цифрова платформа, через яку вони працюють.

Цифрові сервіси отримають статус «податкових агентів». Вимога стосуватиметься як українських, так і закордонних платформ, що працюють в Україні. За оцінками Мінфіну, це може забезпечити до 10 млрд грн додаткових надходжень щороку. А за словами Гетманцева, бізнес наразі не висловлює суттєвих заперечень щодо цієї ініціативи, тож закон можуть ухвалити вже протягом найближчих місяців.

Український закон – частина глобального тренду?

З 2026 року міжнародна податкова реальність зміниться докорінно. У цифрових фінансах зникає головна ілюзія останнього десятиліття – анонімність доходів. У гру вступають три масштабні механізми звітності – CARF (Crypto-Asset Reporting Framework від OECD), DAC 8 (оновлена Директива ЄС щодо криптоактивів) і DAC 7 (регулювання цифрових платформ).

Український законопроєкт фактично впроваджує аналог європейської директиви DAC 7, яка діє з 1 січня 2023 року. Вона зобов'язує цифрові платформи (Uber, Fiverr, OnlyFans, Airbnb тощо) передавати інформацію про доходи користувачів до податкових органів. Перший обмін даними відбувся 31 січня 2024 року.

Варто зазначити, що платформа OnlyFans уже у 2024 році добровільно передала Державній податковій службі України інформацію про доходи українських користувачів за 2021-2022 роки.

Не лише цифрові платформи: глобальна прозорість для криптовалют

Паралельно з DAC 7 з 2026 року запрацюють ще два масштабні механізми звітності – CARF (Crypto-Asset Reporting Framework від OECD) і DAC 8 (оновлена Директива ЄС щодо криптоактивів).

CARF – глобальний стандарт звітності щодо операцій з криптовалютами, затверджений OECD у 2022 році. До нього приєдналися 48 країн, зокрема держави G20, ЄС, Велика Британія, Японія, Швейцарія, Канада, Австралія.

DAC 8 – нова директива ЄС, яка впроваджує обов'язкову звітність для всіх криптобірж та інших постачальників послуг, що діють у Євросоюзі. Вона набрала чинності в листопаді 2023 року і застосовуватиметься з 1 січня 2026 року.

Чому це стосується українців?

Хоч Україна поки не є учасником CARF чи членом ЄС, вплив цих нововведень на українців буде відчутним:

1. Податкова резиденція в ЄС – українці, які виїхали з початком війни та проживають у країнах ЄС понад 183 дні, стають податковими резидентами цих країн. Їхні доходи через криптобіржі та цифрові платформи вже підлягають звітуванню.
2. Користування європейськими біржами та сервісами – навіть якщо українець живе в Україні, але користується Binance France, Kraken Ireland або іншими європейськими сервісами, його дані потрапляють під звітність DAC 8 та CARF.
3. Цифрові платформи під дією DAC 7 – українські фрілансери, кур'єри, блогери та моделі OnlyFans, які працюють через міжнародні сервіси, автоматично потрапляють у податкові реєстри ЄС.

Що саме передається до податкових органів?

Платформи і біржі звітують про:

• Персональні дані користувача (ім'я, дата народження, адреса, податкова резиденція);
• Податковий номер (ІПН/Tax ID);
• Транзакції з криптоактивами: купівля, продаж, обмін, перекази;
• Баланси на кінець року;
• Доходи від продажу товарів або послуг через онлайн-платформи.

Чи можна уникнути звітності?

Навіть нерегульовані біржі типу Bybit (ОАЕ), KuCoin (Сейшели) чи Gate.io (Каймани/Литва) під тиском глобальних ринків будуть змушені впроваджувати звітність. Щоб не втратити доступ до платіжних систем розвинених країн, вони добровільно приєднуються до нових стандартів прозорості.

Що робити вже зараз?

1. Визначте свою податкову резиденцію – особливо якщо перебуваєте в ЄС понад 183 дні.
2. Оцініть, чи підпадають ваші платформи і біржі під CARF/DAC 8/DAC 7.
3. Зафіксуйте джерело походження криптоактивів для коректного декларування.
4. Розгляньте можливість реєстрації ФОП або статусу самозайнятої особи.
5. Проконсультуйтеся з податковим спеціалістом, щоб уникнути подвійного оподаткування.

Які висновки?

Податкова прозорість у цифровій економіці – вже не майбутнє, а реальність. Нові правила змінюють глобальну інфраструктуру обміну інформацією – від криптобірж до платформ фрилансу. Україна невідворотно наближається до цієї системи – і краще увійти в неї підготовленим.

Якщо ви працюєте через платформи або оперуєте криптовалютами – 2025 рік має стати роком аудиту, легалізації та підготовки до змін. Бо час, коли «ніхто не дізнається», добігає кінця.