Публічний страх як корпоративна хвороба: чому мовчання працівників шкодить бізнесу

Які перевірені практики можуть допомогти

Найдорожчі помилки в бізнесі часто приховуються не в тому, що було сказано, а в тому, що залишилося невисловленим. Пригадайте, коли ви востаннє мовчали на мітингу, хоча точно знали, що проєкт рухається в неправильному напрямку? Це «корпоративне мовчання» поширене в усіх формах комунікації – від офісних нарад до Zoom-зустрічей і поступово перетворюється на системну проблему, яка гальмує розвиток компаній. За цією тишею криється страх висловити «неправильну» думку, здатися некомпетентним, втратити шанс на підвищення або набути репутацію «незручного співробітника». Таке мовчання стає справжньою корпоративною хворобою.

Дослідження доводять: 70% інновацій народжуються саме з відкритих дискусій. За даними McKinsey & Company (2018), компанії з культурою відкритого діалогу демонструють на 26% вищу ефективність у впровадженні інновацій і на 21% кращі фінансові показники. Чому працівники мовчать, навіть коли знають про критичні ризики? Що спільного між катастрофами в авіаційній індустрії та тишею на звичайному командному мітингу? І головне – як страх висловлюватися поступово стає однією з найбільш недооцінених загроз для сучасного бізнесу?

Про природу публічного страху в колективах Mind розповіла Анна Гончар, експертка з публічного мовлення, членкиня National Communication Association, експрезидентка ораторського клубу Friends Toastmasters.

Ціна тиші: урок Boeing

На початку 2024 року компанія Boeing опинилася в центрі масштабного скандалу. Під час польоту в літака Alaska Airlines у повітрі відірвалися двері. На щастя, цього разу обійшлося без жертв. Проте цей випадок доповнив тривожну історію компанії. У 2018–2019 роках два літаки Boeing 737 MAX зазнали авіакатастрофи, унаслідок яких загинули 346 пасажирів. Після тривалого розслідування стало відомо, що деякі інженери знали про технічні недоліки, але не наважувалися відкрито говорити про них. Їх або не чули, або прямо попереджали про можливі наслідки.

У фокусі керівництва залишався прибуток, звітність і дотримання графіків. Тиша в команді обійшлася компанії мільярдними збитками, втраченою довірою й трагічними втратами людських життів. Цей кейс – гучне нагадування про небезпеку корпоративного мовчання.

Київський кейс: коли тиша шкодить бізнесу

Під час роботи з командою київського ресторану я зіткнулася із ситуацією, знайомою багатьом компаніям. Керівництво прагнуло поліпшити внутрішню комунікацію. Проте на командному мітингу – абсолютна тиша. Співробітники уважно слухали, чемно кивали, але не ставили запитань, не коментували, не виступали з пропозиціями.

У неформальних бесідах працівники зізналися: вони бояться висловлювати думки. Страх здатися «незручними», натрапити на осуд або стати об'єктом критики з боку керівництва переважує бажання бути ініціативними. У більшості вже був досвід, коли ідеї ігнорували або на них реагували з недовірою. Цей страх став системною проблемою, яка паралізує розвиток команди.

Чому працівники мовчать

Причини такого мовчання часто комплексні. Я поділяю їх на три основні групи.

Група перша. Особисті бар'єри

Група друга. Корпоративне середовище

Група третя. Організаційні чинники

Що втрачає бізнес, коли мовчить команда

Якщо ваші працівники мовчать, не сприймайте це за втому чи нейтральну поведінку. Бо тиша від таких людей створює серйозні стратегічні ризики:

Які перевірені практики можуть допомогти заговорити працівникам?

Налагодити відкриту комунікацію можливо, якщо діяти системно та впроваджувати наведені техніки в робочі процеси:

П’ять запитань, які варто задати собі як керівнику

  1. Хто завжди мовчить у команді під час мітингу і чому?
  2. Коли ми востаннє щиро дякували за нестандартну думку?
  3. Чи справді ми створюємо простір для вільних, щирих і прямих дискусій?
  4. Чи дійсно ми запитуємо про думку, погляд на поточну ситуацію? Чи лише інформуємо про проблеми?
  5. Що ми робимо, щоб працівники не боялися говорити?

Підсумок: мовчання – це не відсутність комунікації, а її сигнал

Мовчання в команді – це не ознака згоди чи байдужості. Це сигнал про відсутність довіри, безпечного середовища або впевненості. Завдання керівника не змушувати говорити, а створити сприятливі умови, за яких мовчати буде просто незручно.

Там, де звучать голоси кожного працівника, народжуються рішення. І навіть одна почута думка здатна змінити хід подій у бізнесі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS