Україна – досить популярна країна для криптотрансакцій. Але в нас ця сфера досі законодавчо не врегульована, що додатково створює сприятливі умови для появи тіньових, сірих криптообмінників, сервісів. Про те, як в нинішньому нормативному полі держава бореться з криптозлочинністю, на International Invest Summit 2025 розповів Олександр Плахотнюк, начальник управління протидії злочинам, пов’язаними з віртуальними активами, департаменту Кіберполіції.
International Invest Summit 2025 (4–5 липня 2025 року, Львів) – захід для інвесторів, організований Українським центром аналітики та досліджень (UCAI) спільно з International Investment Office за підтримки Mind. Мета саміту – створити дієву платформу для спілкування та пошуку можливостей інвестування в Україну.
Є механізми відстежування криптовалюти, є аналітичні інструменти й відповідні спеціалісти, які розслідують злочини, пов’язані з віртуальними активами. Звичайно, є механізми, як здійснювати анонімні трансакції, проте, залежно від навичок спеціаліста, який здійснює трейсинг, ці трансакції можна відстежувати. Звичайно, це напряму залежить від якості відповідей криптобірж, до яких ми звертаємося.
Через те, що в Україні не врегульоване питання віртуальних активів, криптобіржі на території країни не працюють офіційно, а зареєстровані в різноманітних офшорних зонах, в інших країнах. Звичайно, це створює деяку проблематику, і ми налагоджуємо співпрацю з криптобіржами, їздимо на різноманітні конференції, де намагаємося забезпечити сталий контакт, допомагаємо також у виявленні злочинних схем, обмінюємося досвідом, інформацією. У зв'язку з цим вони з нами співпрацюють, проте це залежить від бажання біржі – відповідати чи ні. Регуляції ж, яку інформацію кожна з бірж зберігає, немає: якась зберігає більше, якась – менше.
Немає лейбла, який покаже, що той чи інший гаманець належить рф, проте ми проводимо аналітику, аналіз віртуальних активів, сервісів, якими користуються юзери цих гаманців для виводу крипти в реальні гроші. Відстежуючи характер і поведінку цих трансакцій, ми можемо ідентифікувати – російський це гаманець чи ні. Звичайно, ми перевіряємо, чи беруть участь ці гаманці у фінансуванні тероризму, замовних акціях тощо. Крім того, є публічні медіа, соцмережі, у яких публікуються гаманці для донатів, фінансування різних акцій, тому ці гаманці потрапляють у поле зору, і ми з ними працюємо.
Біржі, які працюють на території росії, перебувають під санкціями в нас. З цими біржами, звичайно, не варто співпрацювати. Проте людина, яка зацікавлена бути анонімною, зробить так, щоб дані були конфіденційними, навіть користуючись біржами. Мабуть, варто переживати лише за збереженість активів, а персональні дані, які ви використовуєте при реєстрації, можуть бути залишені й у іншому місці – це кібергігієна.
Україна посідає 6-те місце серед 150 країн за проникненням криптовалюти серед населення. Кожен десятий українець здійснює криптотрансакції, і цим користуються злочинці. Таких злочинів досить багато, вони постійно трансформуються, особливо у сфері шахрайства. Сьогодні найпоширенішими криптозлочинами є псевдоінвестиції, псевдотрейдинг, фейкові обмінні сервіси, де злочинець – посередник між клієнтом і верифікованим обмінним сервісом.
Не варто забувати про кваліфіковані злочини з використанням шкідливого ПЗ – такі, як clipper, stealer, ransomware.
Крім того, не слід забувати про різноманітні злами, кейси, де втрутилися в адмінпанелі сервісів, зламали смартконтракти тощо.
Кібер- і криптозлочини зазвичай транскордонні, не обмежені територією України. Ми тісно співпрацюємо з міжнародними партнерами. Відсоток розкриття злочинів визначити досить важко, бо ці злочини латентні й довготривалі, а міжнародна кооперація забирає час. Важко сказати, чи розкриємо за рік 8 злочинів із 10. Це та ситуація, коли ми напрацьовуємо нові контакти з біржами, формуємо нові зв’язки й потім допрацьовуємо навіть ті матеріали, які до цього не були відкриті.
Відсутність регуляції сприятливо впливає на появу тіньових, сірих криптообмінників, сервісів. Ухвалення закону про віртуальні активи врегулювало б низку питань, як-от впровадження AML-перевірок. Це потрібно не для стеження, а щоб перевірити, чи причетна трансакція до відмивання коштів, чи ні.
Це дало б можливість:
Якщо людина має доступ до рахунку, вона може показати це на мобільному або комп’ютері. Якщо доступ було вкрадено – трансакції підтверджуються переписками, верифікацією акаунту, скриншотами тощо. У випадку централізованої біржі – документами, що підтверджують реєстрацію. Ми можемо звернутися до біржі із запитом для перевірки інформації.
Люди справді почали частіше звертатися до поліції щодо криптозлочинів, і ми їх розслідуємо. Є багато звернень через тікет-систему на сайті кіберполіції, через яку можна подати заяву. Після цього заява реєструється у відділенні поліції, відкривається кримінальне провадження за наявності складу злочину. В першу чергу ми проводимо криптоаналітику й звертаємося до сервісів самостійно. Якщо нам не відповідають, ми комунікуємо через міжнародні канали для отримання допомоги.