У 2025 році Верховна Рада винесла на розгляд оновлену редакцію законопроєкту про віртуальні активи (№10225-д). Документ пропонує цілісну систему регулювання обігу віртуальних активів (ВА): від класифікації активів та авторизації учасників – до правил оподаткування та нагляду. Він орієнтується на європейську модель MiCA й може відкрити ринок для інвестицій і глобальних гравців. Водночас перед бізнесом постають нові виклики: ризики для резидентів Дія.City та розширені повноваження регуляторів. Докладніше про них Mind розповів Даниїл Волощук, старший юрист в Juscutum.
Законопроєкт фіксує такі основні категорії:
Окремо в доповненнях до Податкового кодексу визначені ВА з індивідуальними ознаками (аналог NFT), які є унікальними, неподільними цифровими об’єктами, що можуть зберігатися / передаватися з використанням систем розподіленого реєстру.
Передбачено дворівневу систему: базовим регулятором визначено НБУ, а також може бути призначений інший орган рішенням КМУ за погодженням НБУ. Регулятор отримує право застосовувати професійне судження, що розширює його дискрецію у нагляді за ринком.
Після набрання чинності закону низка видів діяльності потребуватиме обов’язкової авторизації. Серед них:
Фізичні особи:
Базове оподаткування становитиме 18% ПДФО (дохід мінус підтверджені витрати) плюс 5% військового збору. Протягом першого року діятиме пільгова ставка 5%.
Не оподатковуються: обмін одного ВА на інший (наприклад, BTC на USDT), дохід менший за 1 мінімальну заробітну плату, а також емісія чи безоплатне отримання токенів від емітента.
Юридичні особи:
Податок на прибуток становитиме 18% за загальними правилами оподаткування. Спрощена система (єдиний податок) не застосовується до операцій із ВА. Фінансовий результат за операціями з ВА рахується окремо від іншої діяльності.
Резиденти Дія.City:
Вводиться окрема звітність щодо ВА. У разі купівлі/продажу або інших операцій із ВА накладатимуться санкції у вигляді переходу на загальну систему оподаткування.
Постачальники послуг, пов’язаних із ВА, щороку до 31 січня подають звіт про діяльність в електронному вигляді за спеціальною процедурою. Усі учасники ринку мають обов’язково стати на податковий облік, що підсилює прозорість обігу ВА.
У 2026 році діятиме знижений коефіцієнт штрафів, які передбачені за порушення закону, а саме 10% від базових сум штрафів. У 2027–2029 роках коефіцієнт підніметься до 25%. Такий поетапний підхід має дати ринку час на адаптацію до нових умов.
Враховуючи, що до моменту остаточного прийняття законопроєкту як закону в комітетах ВРУ є можливість вносити зміни та доповнення до тексту проєкту, надамо своє бачення – що потребує правок у першу чергу.
1. Дія.City та податки. Автоматичний перехід резидентів Дія.City на загальну систему після будь-якої операції з ВА підриває обіцяні принципи стабільності на 25 років, за поточним законодавством. Потрібна більша гнучкість, що дозволяє працювати з ВА без втрати статусу та пільг.
2. Архітектура нагляду. Потенційна концентрація всього регулювання ринку віртуальних активів в НБУ може не покривати запити всіх сегментів ринку ВА, зокрема тих, діяльність яких ніяк не пов’язана з фінансовою активністю. Логічно залишити НБУ ключовим фінансовим регулятором, але додати спеціалізовані органи, щоб підтримати розвиток цифрової економіки.
3. Обсяг повноважень зі збору даних. Надмірно широко прописані повноваження в законопроєкті, вони створюють ризики для бізнесу. Варто обмежити їх рамками конкретних перевірок.
Загалом законопроєкт є важливим кроком до інтеграції України у глобальний ринок цифрових активів, але містить положення, що потребують суттєвого доопрацювання. Розраховуємо, що до другого читання профільні комітети врахують позицію учасників ринку й відкоригують спірні норми так, щоб нові правила стали реальним драйвером інновацій, а не бар’єром для них.