Не tech, а touch: сила культури в бізнесі

Чотири правила командної роботи, які допомагають перетворювати потенціал на результат

Фото: depositphotos.com

У бізнесі сьогодні немає дефіциту інструментів. Штучний інтелект, цифрові платформи, аналітика даних, безмежна кількість інформації – усе це доступне кожному. Здавалося б, стартові умови вирівняні, але чому тоді одні компанії прориваються вперед, а інші залишаються на місці?

Відповідь проста: технології без культури взаємодії команди не працюють. Команда – це не лише набір фахівців, а середовище, де народжуються ідеї, приймаються рішення та вибудовуються відносини. Дослідження ZipDo показує: організації з високим рівнем взаємодії в 5 разів частіше є високопродуктивними. Це підтверджує, що саме культура визначає здатність бізнесу адаптуватися, масштабуватися та утримувати конкурентну перевагу. Про головні правила командної роботи, які допомагають перетворювати потенціал на результат, Mind розповів Сергій Шевчук, Client Service Director в Havas media. 

№1: Синергія як система

Досвід показує: коли внутрішня структура команди побудована гармонійно, кожен співробітник розуміє свою роль і зону відповідальності. При цьому кожен співробітник відчуває себе важливою частиною більшого – єдиного процесу. У нас працюють аналітики, стратеги, баєри, юристи – фахівці у своїх нішах. Але їхня сила саме у взаємодії. 

Щоб ця взаємодія не залишалася лише красивим словом, ми використовуємо простий прийом: кожен під час обговорення проєкту відповідає собі на запитання: «Що я роблю, на кого це впливає і що можу зробити, щоб полегшити роботу наступному в ланцюгу процесів?» Це дисциплінує та допомагає команді мислити не тільки своїм відділом, а й системно, думаючи про загальний результат. 

Це і є синергія: команда як єдиний механізм, що дозволяє оперативно реагувати на зміни ринкових трендів і втілювати нові підходи.

№2: Взаємоповага та емпатія як фактор довіри

У бізнесі довіра – це валюта, а її першоджерело завжди всередині команди. Вміння чути одне одного дозволяє уникати більшості типових помилок: від дрібних непорозумінь у завданнях до стратегічних промахів у комунікації з клієнтами. Проблеми починаються тоді, коли людина залишається з ними сам на сам. 

У команді ми практикуємо відкритість: на загальних зустрічах збираємо спеціалістів різних профілів. Завдяки цьому достатньо одного-двох зідзвонів, щоб подивитися на виклик із різних кутів і знайти робоче рішення. Це не просто економить час – це створює відчуття, що твій голос почутий, а отже, у команді формується довіра. А ще значно прискорює терміни виконання завдань. 

Це підтверджує й дослідження Forbes: емпатичні компанії мають вищий рівень інноваційності та утримання талантів.

Практика, яку можна взяти одразу: введіть у команді «правило першого питання». Коли хтось озвучує проблему, першою реакцією має бути: «Що ми можемо зробити зараз?» і далі – «Як зробити так, щоб подібна ситуація не повторилася?». Такий підхід переводить увагу з пошуку винних на спільне розв'язання проблеми та формування системних рішень на майбутнє. Це просте правило знімає напруженість, відкриває чесний діалог і запускає довіру.

№3: Баланс hard і soft skills

Технічна експертиза важлива, але наш досвід показує, що в динамічному середовищі soft skills інколи стають вирішальними. 

Уявіть ситуацію: клієнт приходить із брифом, де половина пунктів розмита, а цілі сформульовані надто загально. Замість того щоб «зависнути» в технічних деталях, виручають інші навички – вміння ставити правильні запитання, чути підтекст, відчувати настрій співрозмовника. Саме так народжується не просто виконаний проєкт, а партнерство, яке тримається на довірі.

За даними LinkedIn Global Talent Trends, 92% рекрутерів вважають soft skills ключовими для довгострокового успіху співробітників. А в найближчі 5 років критичними для комунікаційних фахівців стануть адаптивність, здатність працювати з великими даними та емоційна стійкість.

Практичний інсайт: проведіть у своїй команді міні-«soft skills stress test». Наприклад, дайте колезі невизначене завдання: «зробити кампанію для продукту, який ще навіть не вийшов на ринок». Подивіться, як людина реагує – чи починає панікувати, чи уточнювати, чи структурувати хаос. Це простий спосіб перевірити, наскільки команда готова до реальних викликів, де чіткого брифу не буде.

У підсумку: hard skills запускають процес, але саме soft skills дозволяють втримати його на рейках і довести до результату.

№4: Клієнт як частина екосистеми

Клієнти сьогодні вже не шукають агентство-«підрядника», вони шукають партнерів-однодумців. І досвід показує: що раніше клієнт включений у роботу команди, то ефективніша кампанія та кращий результат.

Треба з першого дня співпраці будувати прозорість процесів: всі дедлайни, очікування й ролі чітко проговорювати, щоб кожен відчував відповідальність за результат. Навіть при віддаленому форматі роботи активно практикувати офлайн-зустрічі: один-два дні спільної роботи, мозкових штурмів і навіть невеликих неформальних активностей створюють відчуття єдиної екосистеми. 

Тому ось практичний лайфхак: введіть у процес «живі чекпойнти» – короткі 20–30 хвилинні сесії раз на тиждень, де клієнт не просто отримує звіт, а безпосередньо включається у хід проєкту, пропонує ідеї, коментує сценарії.

Це не лише згладжує «клієнт – підрядник», а й допомагає команді та клієнту діяти синхронно на енергетичному рівні.

І на завершення. Культура командної роботи сьогодні – це не лише кліше про «приємну атмосферу», це про важливий стратегічний ресурс бізнесу. Якщо компанії хочуть залишатися конкурентними в новій медіареальності, синергія команди, емпатія та розвиток не лише hard, а й soft skills стає must have фактором, а не «додатковим бонусом». У результаті так формується справжня екосистема, де кожен співробітник відчуває свій вплив на бізнес і діє проактивно. 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS