Україна запускає власні «дзеркала» європейських правил для хімічної продукції. Дві опори цієї системи – CLP (класифікація, маркування, пакування) і REACH (безпечний обіг речовин і комунікація в ланцюгу постачання).
Запуск в уряді пропонують відстрочити до 15 травня 2026 року для CLP і 26 липня 2026 року для REACH. Це не відміна, а фора, щоб довести операційні процеси до рівня «пройшли перевірку – спокійно продаємо».
Про те, як бізнесу вчасно підготуватися до нових умов, Mind розповіла Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW та гендиректорка «Офісу сталих рішень».
Буде корисним одразу розібратись.
• REACH – регламент ЄС №1907/2006 про реєстрацію, оцінку, авторизацію та обмеження хімікатів (управляє речовинами в сумішах / виробах по всьому ланцюгу постачання).
• CLP – регламент ЄС №1272/2008 щодо класифікації, маркування та пакування хімічних речовин / сумішей (узгоджений із GHS).
• SDS (eSDS) – паспорт безпеки хімічної продукції; eSDS – «розширений» SDS із сценаріями впливу й умовами безпечного використання за REACH.
• SVHC – речовини, що викликають серйозну стурбованість (канцерогенні, токсичні для репродукції, стійкі / біоакумулятивні тощо) зі Списку кандидатів REACH.
• SLA – угода про рівень сервісу: контрактні метрики якості / строків (наприклад, час відповіді, % виконання, штрафи / бонуси) між постачальником послуг і клієнтом.
• Контроль на рампі – перевірка на прийманні: огляд товару на док-рампі складу / митниці на відповідність документам (маркування CLP, SDS, сертифікати, кількість, тара) перед допуском у склад / обіг.
• H/P-фрази. H-фрази описують небезпечні властивості речовини (що може відбутись, якщо речовина / суміш використовується неправильно). P-фрази надають рекомендації щодо безпечного поводження з речовиною (що потрібно зробити або чого уникати, аби зменшити ризик).
• SKU – унікальний код, або одиниця складського обліку, яка ідентифікує товар для ефективного управління запасами та статистичного відстеження продажів
1) Етикетка = документ. CLP упорядковує те, що бачить покупець і працівник складу: піктограми небезпеки, сигнальне слово («Увага» / «Небезпека»), H- та P-фрази.
Етикетка перестає бути декоративним стікером і стає відбитком документа. Те, що записано в паспорті безпеки, має слово в слово збігатися з тим, що бачить людина на банці чи коробі: піктограми небезпеки, сигнальне слово, H- та P-фрази, ідентифікатор продукту, контакти постачальника.
Будь-яка розбіжність – і партію зупиняють на рампі. У реальності це просто: у вас у SDS вказано «легкозаймиста рідина, кат. 2» і «подразнення очей, кат. 2» – отже, на стікері має бути полум’я, знак оклику, «Небезпека», H225 і H319 із потрібними P-фразами.
Увага! Якщо на залишках лежать старі етикетки, ви фактично в зоні ризику навіть до початку перевірок.
2) Паспорт безпеки в сучасному форматі. REACH вимагає SDS (паспорт безпеки) із 16 розділів в оновленому шаблоні. У багатьох постачальників з’являється розширений SDS (eSDS) – додаток зі «сценаріями експозиції», де зафіксовано, за яких умов продукт безпечний: концентрації, вентиляція, ЗІЗ, температури.
Паспорт безпеки – це вже не випадковий PDF «із минулих років». До нього дедалі частіше додають розширення – сценарії експозиції. Там чорним по білому написано, за яких умов продукт безпечний: яка вентиляція вам потрібна, який клас респіраторів, які концентрації, температури, тривалість операцій.
Якщо фарбуєте металоконструкції, а у вас дві кратності повітрообміну замість п’яти й маски не того класу, ваші реальні умови не покриті документами.
Вибір короткий: підтягнути виробництво під вимоги, офіційно попросити постачальника розширити сценарій або провести власну оцінку користувача й зафіксувати її так, щоб не червоніти на аудиті.
3) «Право знати» для виробів. Якщо ваш виріб (не суміш) містить речовини зі списку SVHC понад 0,1% маси, ви зобов’язані безоплатно повідомити клієнтові цю інформацію. На відповідь споживачу – до 45 днів. Це не «опція піару», а нормальна частина обслуговування.
Тут працює просте «право знати»: якщо у будь-якому компоненті виробу є речовина зі списку SVHC понад 0,1% маси, клієнт і споживач мають отримати цю інформацію безоплатно та вчасно.
Саме «вчасно» найчастіше ламається – 45 днів на відповідь пролітають, коли декларації постачальників «десь у листуванні», а відповідальний не призначений. Як тільки зібрана тека з деклараціями, є короткий шаблон відповіді та зрозуміла адреса для запитів, тема перестає бути кризою і стає рутиною.
4) Договори стають інструментом безпеки. Договори з постачальниками з цього моменту – не про «взаєморозуміння», а про швидкість і відповідальність.
У текстах треба закріпити, що SDS оновлюється в сучасному форматі за конкретний строк, eSDS надається на вимогу й покриває ваші умови використання, про зміну класифікації постачальник повідомляє негайно, а для виробів щороку надаються декларації щодо SVHC.
Такі «рейки» перетворюють хаотичні прохання «скиньте новий паспорт» на зрозумілий сервіс із термінами, а значить, на менше простоїв і менше нервів.
Перевірити, де ви є сьогодні, можна за одну годину. Візьміть десяток найходовіших позицій, покладіть поруч їхні актуальні SDS і зразки етикеток, подивіться, чи збігаються класи небезпеки, сигнальні слова та H/P-фрази, і пройдіться очима по залишках: чи не пройшли у відвантаження старі стікери.
Якщо маєте виробничі процеси – відкрийте eSDS і звірте свої умови з прописаними сценаріями; різниця відразу покаже, що доведеться підтягнути або узгодити.
Якщо продаєте вироби – перевірте, чи є свіжі декларації SVHC від ключових постачальників і хто в компанії відповідає на запити клієнтів.
Усе це не про «більше паперу», а про менше сюрпризів. Коли етикетка відповідає документу, документ відповідає реальності, а постачальник зобов’язаний оновлювати дані в строки, зникають ситуації «партію не прийняли через дрібницю».
Саме так із регламентів виходить нормальна операційна дисципліна, яка економить час, підтримує довіру мереж і партнерів та дає можливість працювати без зупинок у пікові сезони. І якщо нові дати здаються далекими, то найкращий момент перевірити свій перший десяток позицій – сьогодні, поки годинник ще не перетворив підготовку на пожежу.
Перше – інвентаризація. Зберіть список усіх речовин, сумішей і виробів: постачальник, обсяги, клас небезпеки, статус SDS, статус етикетки, чи є SVHC-декларації. Наведіть лад у «папці з PDF»: хто відповідає за оновлення, де лежить актуальна версія, як швидко її знайти.
Друге – звірка «SDS ↔ етикетка». Виберіть ключові SKU і пройдіться по них як інспектор: чи збігаються класи небезпеки, чи є всі обов’язкові елементи, чи не «гуляють» старі стікери на залишках.
Третє – реальні умови використання. Якщо у вас виробництво або сервісне застосування (фарбування, миття, обробка), звірте свої умови з eSDS. Там часто «засадні камені»: потрібен респіратор певного класу, витяжка на конкретну продуктивність, обмеження температур чи часу операцій.
Четверте – процес відповіді на запити щодо виробів. Призначте відповідального(их), підготуйте шаблон відповіді, зберіть у постачальників декларації щодо SVHC. Коли лист «прилітає» від клієнта чи контролера, уже пізно збирати довідки.
П’яте – договірні «рейки». Додайте до контрактів чіткі строки оновлень, формат документів, вимогу надавати eSDS і повідомляти про зміни. Це переводить хаос у передбачувані SLA.
Імпортер лакофарбових матеріалів втрачає тижні через старі стікери: мережа не приймає партію, поки стікер не відповідає SDS.
Виробник меблів отримує eSDS з вимогою вентиляції, якої немає в цеху, – або модернізує робоче місце, або погоджує інший сценарій, або фіксує власну оцінку.
Маркетплейс ховає безпекову інформацію внизу картки товару – і отримує потік скарг і перевірок: виправляють розмітку, вводять правило «без SDS – без публікації». У кожному кейсі рішення рутинні, але критично своєчасні.
Ігнорування закінчується практично: відмови в прийманні, повернення партій, зупинка відвантажень, штрафи, публічні історії.
Підготовка – це інвестиція в безперервність: швидке проходження приймання, менше інцидентів на складі, прозора відповідь клієнту протягом кількох днів, а не панічні пошуки довідок. І головне – збережені нерви менеджерів і передбачуваний cash flow у сезон пікових продажів.
Нові правила – це не про «більше паперу», а про менше сюрпризів у ланцюгу постачання. Етикетка, яка збігається з паспортом; паспорт, який збігається з реальністю на виробництві; відповідь клієнту, яка приходить вчасно; постачальник, який зобов’язаний оновлювати документи – з цього й складається конкурентоспроможність.
Дати вже на табло. Якщо використати вікно зараз, 2026-й пройде як планова процедура. Якщо ні – як серія криз, яких можна було уникнути.