Агентські договори: як діяти бізнесу після скасування Господарського кодексу?

Та як уникнути проблем із контролюючими органами

Фото: freepik.com

Господарський кодекс України (ГКУ) більше не діє. Агентський договір був передбачений лише ним, а нові норми, які б регулювали цей інститут, відсутні. Ситуація викликає хвилювання та нерозуміння в бізнеса – що робити далі.

Про те, як бізнесу уникнути проблем із контролюючими органами та які юридичні конструкції обирати при укладанні договорів, Mind розказала юристка практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Юлія Літвінчук.

Довідково. Агентський договір – це договір, за яким одна сторона (агент) бере на себе зобов'язання за дорученням і за винагороду іншої сторони (принципала) на вчинення різноманітних юридичних дій. Умови договору диктують те, яким чином ці дії можуть вчинятися – від імені принципала або ж від свого.

Яким законодавством керуватися для збереження агентських відносин?

Раніше в Господарському кодексі агентський договір виділявся як окремий вид договору з окремими нормами, які детально його регулювали. Зокрема, окрім підстав і предмету, були чітко встановлені питання схвалення угоди (укладеної комерційним агентом без повноважень на її укладення або з перевищенням повноважень), передачі прав комерційного агента, взаєморозрахунків, обов’язків щодо нерозголошення та відповідальності за порушення договору тощо.

Однак залишається Цивільний кодекс України (ЦКУ). Він передбачає право сторін укладати договір, який прямо не передбачений законодавством, а також свободу договору як загальну засаду цивільного законодавства.

Глава 17 ЦКУ регулює відносини представництва, а книга 5 ЦКУ – зобов’язальне право. Ці норми дозволяють функціонально замінити агентську модель на альтернативні інститути, зокрема доручення чи комісію.

Що робити з укладеними агентськими договорами та як діяти надалі?

Зміни стосуються тільки правовідносин, які виникли після скасування ГКУ – з 28 серпня 2025 року, коли набув чинності відповідний закон №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб».

Тому чинні договори залишаються дійсними. Новий закон регулює діяльність юросіб у перехідний трирічний період і не вимагає переукладати договори через скасування ГКУ. Окрім того, цей закон не забороняє таку форму правовідносин, як агентські договори.

Але тепер в чинних агентських договорах не можна застосовувати посилання на ГКУ, а в частинах, які не врегульовані цим договором, треба керуватися нормами ЦКУ або ж спеціального законодавства. Тут і може виникнути потенційна проблема: які саме норми застосовуватимуться в разі спорів.

У зв’язку із цим ми рекомендуємо перевірити предмет і модель взаємодії по укладених агентських договорах. Якщо в їх умовах зафіксовано представництво (здійснення певних юридичних дій від імені та за рахунок іншої сторони), то можна застосовувати норми щодо договору доручення, передбачені в ЦКУ.

У разі потреби можна змінити формат договору. Якщо за бізнес-моделлю надаються послуги (без необхідності виконання функцій представництва), то розумним буде переукласти договір про надання послуг за ЦКУ. Також можна розглянути підписання договору комісії – комісія про представництво від свого імені, але коштом комітента.

Тобто передбачені ЦКУ договори закривають різні сценарії можливої діяльності. На підставі цього додатковою угодою можна зафіксувати, які норми ЦКУ підлягатимуть застосуванню надалі, та уточнити назви сторін.

Внесення змін додатковою угодою не є обов’язковим. Однак це допоможе зменшити ризики спорів, які спричиняє невизначеність, та надати ясність кожній зі сторін. Адже можливі ситуації, коли контрагент буде стверджувати, що застосовуватимуться не ті норми, на які ви розраховували. Окрім того, податкова також може мати запитання щодо природи винагороди агента.

А як укладати нові агентські договори? Чи можливо це?

Так, нові договори можливі. Лише адаптуйте шаблони. Видаліть посилання на ГКУ й обирайте назви із ЦКУ для ясності: «доручення» замість «агентський договір». При цьому сама назва «агентський договір» не заборонена.

Враховуючи звичність до регулювання агентських договорів, яке було встановлено ГКУ, чинні положення можна залишити як у договорах, що вже діють, так і прописувати в нових, однак, звісно, без посилань на ГКУ. Тепер це буде зумовлено свободою договору, як передбачено в ЦКУ, і може змінюватися залежно від домовленостей сторін, навіть якщо раніше певні аспекти не могли варіюватися.

По цій же причині важливо чітко прописувати порядок взаєморозрахунків, передачу прав агента, пункти щодо конфіденційності, відповідальності та інші важливі для сторін деталі, які раніше були врегульовані в ГКУ, однак відсутні або суперечили ЦКУ, і можуть бути змінені щодо інших подібних за суттю договорів.

Також варто пам’ятати, що спеціальні закони залишаються чинними й також «підхоплюють», доповнюють агентські функції в певних нішах.

Зокрема, законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено існування договору транспортного експедирування. За ним одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату й за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу.

Закон України «Про туризм» усе ще передбачає агентування як вид діяльності й особливості укладення договорів. Це стосується і законодавства про страхування, яким передбачена діяльність страхових агентів.

Чи зміниться оподаткування?

Закон №4196-ІХ не вніс змін до податкового законодавства й окремо не передбачив, як надалі податково кваліфікувати агентську діяльність. Тобто Податковий кодекс (ПКУ) не змінився в цьому аспекті. У ньому досі згадуються агентські договори в контексті і визначення бази оподаткування, і визначення видів господарської діяльності через посередників (за договорами комісії, доручення та агентськими договорами).

Та основне: згідно з ПКУ, базою оподаткування податком на прибуток у випадках застосування комісії / доручення / експедирування (як і для агентських договорів) є власна винагорода, а не кошти, які проходять транзитом. Тобто до схожих з агентським договором відносин застосовуються однакові норми.

Окрім того, чинним залишається принцип бухгалтерського обліку та фінансової звітності – «перевага сутності над формою». Якщо за сутністю ви маєте агентський договір, то незалежно від його форми застосовуватимуться відповідні норми ПКУ.

Можливо норми про агентські договори в Податковому кодексі залишили у зв’язку з перехідним періодом і наявністю чинних таких договорів, а можливо – і через наявність іншої агентської діяльності, передбаченої спеціальним законодавством. Однак для уникнення податкових спорів щодо природи відносин краще замінити агентські договори на договори доручення та почуватися впевнено.

Що в «сухому залишку»?

Тобто скасування Господарського кодексу України не призвело до автоматичного припинення агентських відносин, але вимагає від бізнесу стратегічного перегляду договірної практики для мінімізації ризиків у правозастосуванні.

Чинні агентські договори, укладені до 28 серпня 2025 року, зберігають дійсність і продовжують регулюватися нормами ЦКУ як загальним законодавчим базисом, з акцентом на свободу договору та інститути представництва, доручення, комісії.

Водночас перехідний період, передбачений законом №4196-IX, хоч і не зобов'язує до переукладення договорів, але створює потенціал для спорів через невизначеність кваліфікації норм.

Тому для чинних договорів рекомендуємо провести аудит: перевірте предмет, обсяг повноважень і моделі взаємодії. Фіксуйте адаптацію додатковою угодою, де чітко вкажіть застосовні норми ЦКУ, перейменуйте сторони (довіритель/повірений, комітент/комісіонер) залежно від природи бізнес-відносин й уточніть ключові умови (винагороду, звітність, санкції та розірвання).

Це не лише зменшить судові ризики, а й уніфікує підхід для податкових органів, де базою оподаткування лишається винагорода, а не транзитні кошти.

Щодо наявних шаблонів договорів: видаліть посилання на ГКУ, адаптуйте наповнення до вимог ЦКУ та спеціального законодавства, залишивши за потреби звичні положення, але вже з розширеною свободою конкретизації. Ці зміни дали шанс бізнесу стати гнучкішим і замість чітких правил персоналізувати угоди.

Для нових відносин уникайте «агентської» назви на користь точних конструкцій ЦКУ, аби забезпечити передбачуваність:

Загалом оподаткування лишається стабільним: ПКУ зберігає згадки про агентські моделі, але для уникнення перекваліфікації обирайте доручення як найбезпечніший аналог.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS