Фармацевти зникають як фах: чому так сталось і як це змінити?
Голова профільної асоціації поділилась думкою про те, як можна врегулювати кадрову кризу
Українська фармація переживає серйозний кадровий дефіцит. Якщо нічого не робити, за п'ять-шість років спеціалісти, які виробляють ліки або відпускають їх в аптеках, стануть рідкістю.
Про те, чому професія стає все менш популярною серед молоді та що із цим можна вдіяти, Mind розповіла Олена Омельчук, голова ГО «Асоціація фармацевтів України» (АФУ), членкиня Ради громадського контролю при Національній службі здоров’я України.
Як виник кадровий дефіцит у фармі?
Якщо ви спитаєте фармацевтичні компанії або представників аптек, чи вистачає їм спеціалістів-фармацевтів, відповіддю буде однозначне «ні».
Російське повномасштабне вторгнення відіграло тут свою роль. Чимало таких фахівців покинули домівки та виїхали з окупованих або прифронтових територій, зокрема закордон. І повертатися їм, навіть якщо є бажання, немає куди. Багато з них вже знайшли роботу в Європі чи США.
Європейські країни, у яких самих дефіцит медиків і фармацевтів, активно інтегрують українських спеціалістів у своє середовище, визнають їхню професійну кваліфікацію. Інакше кажучи, для прифронтових регіонів України вони як спеціалісти та кадровий потенціал «втрачені».
І це величезна проблема. Адже українське законодавство визначає, що аптека – це заклад охорони здоров’я, у якому здійснюється роздрібна торгівля лікарськими засобами та надається фармацевтичне обслуговування населення.
Фармацевт – це високопрофесійний фахівець, який навчався протягом шести років у спеціалізованому закладі вищої освіти (ЗВО). Відпустити ліки – це найпростіше, що він може зробити. За його рекомендацією стоїть комплекс ґрунтовних фармацевтичних знань, розуміння технологічного процесу виробництва препаратів, правил їх застосування, можливих побічних ефектів, (не)сумісності під час одночасного прийому та ризиків самолікування.
На Work.ua зараз можна побачити близько 1100 вакансій на посаду фармацевта. Сама ж галузь заявляє про нестачу приблизно 3000 спеціалістів – саме стільки фахівців не проконсультують пацієнтів, які ліки їм підійдуть для терапії. Фармацевти гинуть, переїжджають, вигорають, звільняються.
Авіатор, хімік, але не фармацевт: чому фах став непривабливим?
За класичною теорією, нестачу таких спеціалістів, особливо на прифронтових або деокупованих територіях, мають компенсувати профільні виші. Але із цілого комплексу причин молодь не хоче ставати фармацевтами. Цей фах для них непривабливий.
В Україні працюють 35 вишів, які мають право готувати таких фахівців. Торік для здобуття рівня магістра фармації розпочали навчання 438 вступників, лише 163 (37%) з яких – це випускники шкіл, які подолали вступний поріг у 150 балів. У 2024-му таких вступників було 479.
Аналогічний регрес спостерігається й у сегменті «Технологія фармацевтичних препаратів» і «Промислова фармація»: якщо у 2024 році було 77 абітурієнтів, то у 2025-му – вже 58. Чому українці не хочуть ставати фармацевтами?
Нині, щоб вступити на спеціальність І8 (226) «Фармація. Промислова фармація», абітурієнт (вступник) – після фрагментарної шкільної підготовки під звуки сирен і вибухів – має продемонструвати непересічну завзятість. Він повинен мати щонайменше 150 балів НМТ та протягом навчання скласти єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), що складається аж із трьох інтегрованих ліцензійних іспитів – Крок 1, Крок 2 і Крок 3.
Можливо, 150 балів НМТ є стандартною вимогою? Зовсім ні. Наприклад, щоб вступити на спеціальності J6 («Авіаційний транспорт»), E7 («Математика»), E3 («Хімія») та G1 («Хімічні технологія та інженерія»), потрібно подолати планку в 100–130 балів. Ні для відповідного бакалавра, ні для магістра складати іспити Крок 1 – Крок 3 не потрібно.
Констатую, що, коли 2024 року Міносвіти запровадило для вступників-фармацевтів рубіж у 150 балів НМТ, виник абсолютно нелогічний бар’єр для абітурієнтів.
Скажу ще гостріше: кадрову катастрофу спричинить у найближчому майбутньому не стільки повномасштабне вторгнення, скільки високий конкурсний бал для потенційних вступників. З таким вступним бар’єром фармація не може конкурувати з іншими суміжними та подекуди престижнішими медичними спеціальностями, у яких до того ж ще й легші вступні умови.
Щоб зрозуміти масштаб падіння, варто порівняти статистику вступників до введення «150 балів». За даними Національного фармацевтичного університету, на спеціальність магістра «Фармація, промислова фармація» (226) та «Фармація» (І8) у 2022-му зараховано 2425 абітурієнтів, у 2023-му – 2231, у 2024-му – лише 692, а у 2025-му – взагалі 496. Тобто в рік запровадження високого балу НМТ регрес становив 61%.
І ще один нюанс: попри те що фармацевтика була й залишається переважно жіночою професією, ці фахівці є військовозобов’язаними й відповідно їх ставлять на військовий облік. Звісно, усі знають, що перебувати на обліку та бути мобілізованою – дві великі різниці. Але де-факто жінки неохоче це роблять.
Які рішення допоможуть збільшити число фармацевтів?
Міністерство освіти і науки України знає про проблему нестачі фахівців-фармацевтів, але категорично проти зниження порогу для вступу. Причому контраргументи з боку відомства відсутні. Представники МОН лише наголошують, що «фармація є однією з регульованих спеціальностей у ЄС, тому зниження вхідного балу не може бути універсальним рішенням без системних змін».
Якщо динаміка вступу та випуску фахівців-фармацевтів не поліпшиться і МОН не піде назустріч галузі, то за п'ять-шість років ця сфера дійде до термінальної стадії.
Що можна зробити вже зараз, щоб стабілізувати ситуацію та врегулювати кадрову кризу?
ЗВО, які готують фармацевтів, і представники фармринку за результатами профільного круглого столу «Кадровий дефіцит у фармацевтичній галузі: виклики, регуляторні рішення та роль державної політики» запропонували органам влади такі кроки:
- Знизити прохідний бал НМТ до 100 (для контрактників) та 130 (для бюджетників).
- Скасувати ліцензійний іспит Крок 1, адже він не визначає професійну компетентність майбутнього спеціаліста та є лише проміжним тестом.
- Знизити вимоги іспитів Крок 2 і Крок 3 та забезпечити гласність тестових питань для належної підготовки до ліцензійних іспитів. Зараз ці бази є закритими й підготовка забезпечується, зокрема, з використанням тестових запитань минулих років.
- Поступово полегшити навчальні програми для фармацевтів, в обов’язки яких не входитиме самостійне виготовлення ліків і робота з екстрактами.
Не помічати проблеми у сфері фармації вже не можна. Заплющимо очі зараз – післязавтра за першим столом аптеки нікого не буде.