На початку 2026 року Державна податкова служба України та Рада бізнес-омбудсмена успішно завершили перший офіційний кейс досудового врегулювання податкового спору. ДПС провела перевірку великого платника податків щодо від’ємного значення ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування. Спірним питанням стали знижки, надані після постачання товарів. Завдяки медіації правомірність операцій було підтверджено, а компанія спрямувала заявлені суми на погашення майбутніх податкових зобов’язань.
Без використання медіаційного підходу на сторони очікували б роки судових розглядів, ескалація конфлікту та втрата довіри. Натомість вдалося не лише зекономити значні ресурси, а й продемонструвати принципово нову взаємодію бізнесу з державою.
Як цей прецедент демонструє готовність держави до діалогу та стає важливим елементом поступового переходу до сервісної моделі податкового адміністрування, а також як на практиці побудувати якісний медіаційний процес, Mind розповіла Тетяна Лисенко, експертка-практик з українського та міжнародного оподаткування, співвласниця компанії UCBI.
У своїй практиці я визначаю медіацію як інструмент, що допомагає сторонам знайти не «того, хто правий», а «те, що потрібно, щоб рухатися далі». Її головна цінність полягає у відкритому, структурованому діалозі, який дозволяє уникнути тривалих судових витрат, зберегти робочі відносини та досягти взаємовигідного рішення.
Зазначений вище кейс ілюструє, як держава може виконувати норми закону, одночасно змінюючи спосіб їхнього застосування з репресивного на партнерський. Тут у медіації подвійна роль: з одного боку, вона є швидким антикризовим інструментом, з іншого – механізмом стабілізації в довгостроковій перспективі.
Під час економічної нестабільності швидкість ухвалення фінальних рішень стає критичною. У таких кризових ситуаціях якраз медіація допомагає швидко розв’язати конфлікт, зменшуючи обсяг витрат. Як системний механізм, вона змінює саму культуру адміністрування. Це сприяє підвищенню рівня добровільної сплати податків, що є головною метою будь-якої сучасної податкової системи зараз.
У зрілих економіках медіація інтегрована у взаємодію бізнесу з державою як профілактична практика. В Україні, згідно із законом «Про медіацію», ухваленим 2021 року, вона може застосовуватись у будь-яких конфліктах.
Дослідження Edelman Trust Barometer 2026 показує, що рівень довіри до державних інституцій у світі становить 53% і є одним із найнижчих. В Україні ситуація критична: за результатами 13-ї хвилі дослідження «Градус суспільства під час війни» від Gradus, лише 3% опитаних довіряють уряду. Це безпосередньо гальмує формування нової податкової культури.
Медіація є ознакою держави, яка орієнтується на ефективність права. Такі правові системи використовують жорсткий примус в окремих випадках, розвантажуючи суди. Директива 2008/52/ЄС про медіацію майже за 20 років уже зробила такий підхід стандартом у європейських країнах.
Наприклад, в Іспанії функціонує система actas con acuerdo (актів про узгодження), закріплена в Загальному податковому законі. Цей механізм дозволяє бізнесу та податковій швидше досягати згоди щодо суперечливих питань під час перевірок. У 2024 році значна частка міжнародних податкових спорів, розглянутих через медіаційні програми, завершилася успішним усуненням подвійного оподаткування. Це дало розуміння прозорості процесів і підкреслило правову визначеність для інвесторів.
В Україні ж впровадження медіації збігається з реалізацією Національної стратегії доходів до 2030 року, яка передбачає реформу податкової і митної служб. Задля реалізації цієї дорожньої карти в лютому 2026 року ДПС України підписала Меморандум з Українською академією медіації, що передбачає системне навчання податківців навичкам фасилітації.
Бізнес має сприймати це як сигнал – держава інвестує у розвиток актуальних навичок своїх службовців, зміщуючи фокус із простого знання кодексу на культуру діалогу.
Ініціювати медіаційний процес можна на будь-якому етапі спору, навіть уже під час судового розгляду. Одна зі сторін або її юридичний представник має запропонувати такий формат опоненту. Це можна зробити усно, але раджу фіксувати всі домовленості письмово.
У разі згоди сторони спільно обирають незалежного медіатора й укладають письмовий договір про співпрацю. Бізнес може спростити цей процес для себе, звернувшись до Медіаційного центру при Раді бізнес-омбудсмена. Спільно з медіатором сторони визначають формат і теми зустрічей.
Протягом усього процесу важливо дотримуватися принципу добровільності: кожна зі сторін має право вийти з перемовин у будь-який момент. У разі успішного завершення, сторони підписують медіаційну угоду, виконання якої є обов’язковим.
Зазначу, що медіація не проводиться, якщо конфлікт впливає або може вплинути на третіх осіб, які не є учасниками медіації.
З власного досвіду маю кілька рекомендацій, які часто залишаються поза увагою, але суттєво впливають на якість ухвалених рішень:
1. Організуйте для медіатора хронологічний огляд документації – зберіть усі релевантні документи. Так ви зможете чітко вибудувати аргументацію.
2. Оцініть вашу юридичну позицію. Тут важливо визначити ваші сильні та слабкі сторони, потенційні ризики, а також прийнятну «нижню межу» компромісу, тобто мінімально можливе рішення, яке вас задовольнить.
3. Проведіть з медіатором попереднє інтерв'ю для розуміння, чи є у вас професійний «метч». Важливо перевірити наявність сертифіката: в Україні медіатором може бути фізична особа, яка пройшла освітню програму підготовки тривалістю від 90 годин в Україні або за кордоном. За потреби ви можете висувати додаткові вимоги до переліку компетенцій або інших характеристик, зважаючи на особливості спору. Наявність у медіатора досвіду в схожих питаннях також буде перевагою.
4. Сфокусуйтеся на спільних інтересах. Наприклад, у комунікації з державою можна акцентувати на важливості стабільності бізнесу для економіки.
5. Забезпечте присутність тих, хто приймає рішення з обох сторін. Зазвичай це керівники бізнесу й уповноважені представники держави.
Упевнена, що успіх першого кейсу податкової медіації – лише початок. Подальша інтеграція медіації в державні процеси, її стандартизація та популяризація серед підприємців дозволять Україні сформувати більш відкриту та гнучку податкову систему для бізнесу й забезпечать її сталий розвиток.