Світовий корпоративний сектор остаточно перейшов від етапу тестування відновлюваної енергетики до її масового впровадження як ключового елемента фінансової стабільності. За даними Ember, червень 2025 року був історичним: вперше сонячна генерація стала найбільшим джерелом електроенергії в ЄС, забезпечивши понад 22% загального енергоміксу. А наприкінці минулого року Євросоюз достроково отримав 400 ГВт сумарної сонячної потужності.
У глобальному вимірі переломним став 2024 рік: тоді світ подолав поріг у 2 теравати (ТВт) встановлених сонячних потужностей. Гіганти на кшталт Amazon забезпечили 100% своїх операційних потреб за рахунок відновлюваної енергії, а IKEA довела частку «зеленої» електрики у своєму виробництві до 77%. Для цих компаній власна генерація є інструментом контролю собівартості в умовах світової турбулентності.
В Україні ж мотивація бізнесу ще гостріша. Війна змусила бізнес пройти шлях від закупівлі дизельних генераторів до розробки комплексних стратегій енергонезалежності. Про те, як розподілена генерація стала новою нормою для українських підприємців, та як на практиці поєднати екологічні цінності з жорсткою прагматикою воєнного часу, Mind розповів Володимир Лук’янов, директор департаменту водних ресурсів та розвитку виробництва IDS Ukraine.
Після системних атак на енергосистему вітчизняні підприємці опинилися перед вибором: бути енергетичними заручниками або будувати автономну систему. Ми почали з дизельних генераторів, але це було лише тимчасовим рішенням.
Для бізнесу цифри кажуть самі за себе: вартість енергії з дизельного генератора може сягати від 17 до 20 грн за кіловат, мережева енергія коштує близько 10-11 грн, а от власна сонячна генерація обходиться приблизно в 1 грн за кіловат.
Саме тому ми змінили логіку: замість простого реагування на дефіцит створюємо власну незалежну інфраструктуру.
У 2025 році на базі Миргородського заводу мінеральних вод ми ввели в експлуатацію промислову сонячну електростанцію (СЕС) потужністю 1,4 МВт. Разом із резервними потужностями загальна генерація майданчика досягла 1,6 МВт.
Впровадження власної сонячної станції дозволяє скоротити споживання енергії з загальної мережі в межах від 35% до 40%. Цієї потужності цілком достатньо для забезпечення роботи високошвидкісних ліній розливу. Навіть у періоди хмарної погоди технічні можливості об’єкта дозволяють стабільно видавати до 600 кВт⋅год.
Фінансовий аспект проєкту відіграє важливу роль в ухваленні рішень щодо енергонезалежності, оскільки будівництво СЕС у Миргороді коштувало 530 тис. євро без урахування ПДВ, а сумарний обсяг інвестицій компанії в енергетичну безпеку за період 2024 та 2025 років склав 990 тис. євро. За попередніми розрахунками, термін повернення вкладеного капіталу становить близько трьох років.
Власна генерація стала для нас не просто способом економії, а ключовим інструментом формування передбачуваного прогнозу собівартості продукції на роки вперед незалежно від динаміки державних тарифів чи дефіциту ресурсів у системі.
Наступний етап нашої стратегії реалізуватиметься на Моршинському заводі «Оскар» цього року. Тут ми плануємо станцію номінальною потужністю 1,6 МВт, проте завдяки великій площі дахів бачимо потенціал до 2–2,5 МВт. Це дозволить реалізувати модель гібридної автономності: поєднання сонця, традиційної мережі та потужних резервних рішень.
Хочу підкреслити, що стабільність великого виробництва під час війни є не лише внутрішнім питанням компанії. Це тисячі робочих місць, які зберігаються завдяки безперервності роботи. Це податки, які стабільно надходять до держбюджету та бюджетів громад Миргорода та Моршина. Зрештою, кожна мегават-година, яку бізнес генерує сам, розвантажує об’єднану енергосистему країни та робить внесок у загальну стійкість держави.
Паралельно з чинними проєктами компанія почала тендер на вибір підрядника для розробки комплексної стратегії розвитку енергозабезпечення обох заводів. Ця стратегія до 2031 року має визначити, яким чином підприємства зможуть знизити витрати на енергоносії та, як наслідок, зменшити собівартість продукції.
Також ми розглядаємо можливість перетворення наших виробничих майданчиків на прибуткові енергогенеруючі обʼєкти, які під час профіциту будуть реалізовувати свої накопичені кіловати на вільному ринку енергоносіїв.
Для компаній, які розглядають шлях децентралізації, варто виділити три принципові моменти.
Стійкість великого бізнесу міцно пов’язана з добробутом регіону його присутності, адже підприємство та громада є єдиною екосистемою.
Дбаючи про власну енергонезалежність, ми опікуємося і соціальною сферою місцевих громад: забезпечили дев’ять шкіл і дитячих садочків Миргорода гібридними інверторами й акумуляторними батареями. Ці сучасні системи автономного живлення гарантують безперервний навчальний процес у разі блекаутів.
Енергонезалежність залишається складним, проте єдиним правильним шляхом для українського виробництва, якщо ми прагнемо зберігати конкурентність і стійкість у довгостроковій перспективі.