Чи варто отримувати юридичні консультації від штучного інтелекту?
Розбір можливостей чат-бота на прикладі конкретного питання щодо «податкових» штрафів
На початку 2026 року мережу облетіло відео з роботом Optimus від Tesla, який демонстрував свої побутові навички. На перший погляд, видовище вражає: досконалий механізм старанно миє посуд, демонструючи неймовірну точність рухів. Проте уважні глядачі миттєво помітили «фатальний» дефект: чисту, щойно вимиту тарілку робот кладе прямо на купу брудного посуду.
На думку Світлани Мороз, адвоката і керуючого партнера юридичної компанії Dictum, ця сцена з Optimus є ідеальною метафорою спроб отримати правильні відповіді від великих мовних моделей (LLM), на кшталт GPT, Claude чи Gemini; особливо, якщо це стосується правової сфери. Експертка поділилася з Mind актуальним кейсом зі своєї практики та міркуваннями щодо того, чи варто довіряти юридичним консультаціям від ШІ.
Використання ШІ в юридичних питаннях стає масовим і, на жаль, безконтрольним. Підприємці, намагаючись оптимізувати витрати, стають заручниками алгоритмів, які не несуть відповідальності за результат.
Попри те що ми живемо в еру технологічного тріумфу, системи часто позбавлені контекстуального розуміння. Вони бачать процес, але не завжди бачать логіку.
Кейс, з якого все почалося
До нас звернувся клієнт із критичною ситуацією: він намагався самостійно підготувати позовну заяву до суду, повністю покладаючись на допомогу ChatGPT. Результат виявився невтішним – суд було програно. Коли наша команда почала аналізувати причини поразки та «поради», якими керувався клієнт, ми жахнулися, наскільки переконливо ШІ може видавати юридичні вигадки за істину.
Після цього випадку ми вирішили провести глибший аудит можливостей чат-бота на прикладі конкретного, практичного питання: штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних при експорті. Мета – наочно показати, де саме ШІ «ламається» і чому його відповіді не просто неточні, а юридично шкідливі.
Нижче я детально розберу три відповіді ChatGPT щодо експортних накладних, які наочно демонструють, чому «податковий Optimus» поки що не пройшов випробування українським законодавством.
Щодо відповіді №1
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, дійсно вказуються в п. 120-1.1. ст. 120-1 ПКУ.
Загальні розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК (податковаої накладної та/або розрахунку коригування) визначені п. 120-1.1 Податкового кодексу України (ПКУ) становлять:
- 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Але до закінчення воєнного стану та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано, встановлені зменшені розміри штрафу. Вони передбачені п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та становлять:
- 2% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 5% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 15% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 25% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, перша відповідь ChatGPT неправильна. Вона не враховує контекст введення воєнного стану в Україні та зменшені розміри штрафів. Ба більше, у п. п. 120-1.1. ст. 120-1 ПКУ взагалі немає розміру штрафу 5%, про який згадує ChatGPT.
Ці штрафи застосовуються, якщо платник ПДВ реєструє ПН/РК з простроченням до того моменту, коли факт нереєстрації виявили податківці. Тобто цей штраф може застосовуватися тільки щодо вже зареєстрованих із «простроченням» ПН/РК.
Щодо відповіді №2
Є певні ПН/РК, штраф за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) яких не залежить від строку прострочення реєстрації. Під такими маються на увазі ті, які:
- складені на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ. Тобто це ПН/РК, складені за умовною ставкою ПДВ (кодом) 903;
- складені на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою – наприклад, операції з експорту. Тобто це ті, які складені з умовною ПДВ-ставкою (кодом) 901 або 902;
- складені відповідно до п. 198.5 ПКУ. Це так звані компенсуючі ПН/РК;
- складені відповідно до ст. 199 ПКУ. Тобто, це ПН/РК, які складені для розподілу податкового кредиту між оподатковуваним і звільненими від ПДВ операціями;
- складені відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ПКУ. Це ПН/РК, які складені на перевищення бази оподаткування над договірною ціною. Тобто ПН/РК із типом причини невидачі покупцю 15.
Так от у разі порушення строку реєстрації таких ПН/РК штраф становить 2% від обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 грн. Тобто, який би не був строк прострочки реєстрації таких ПН/РК розмір штрафу не зміниться.
За нереєстрацію «особливих» ПН/РК штраф становить 5% від обсягу постачання, але не більше 3400 грн (абзац 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України).
Тобто ChatGPT визначив суму штрафу неправильно, вказавши, що 5% штрафу застосовується до суми ПДВ (податку на додану вартість), а не до обсягу постачання. Яким чином чат-бот порахує 5% штрафу від ПДВ, який не вказується в податковій накладній і дорівнює нулю, – загадка.
Щодо відповіді №3
На практиці встановлені такі постійні строки реєстрації:
- ПН, складені з 1-го по 15-й календарний день (включно) календарного місяця, реєструються до останнього календарного дня (включно) календарного місяця їх складання;
- ПН, складені з 16-го по останній календарний день (включно) календарного місяця, реєструються до 15-го календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені.
Тимчасові строки реєстрації (діють на період воєнного стану):
- ПН, складені з 1-го по 15-й календарний день (включно) календарного місяця, реєструються до 5-го числа (включно) наступного місяця.
- ПН, складені з 16-го по останній календарний день (включно) календарного місяця, реєструються до 18-го числа (включно) наступного місяця.
Крім того, податкова накладна складається від дати складання митної декларації, а не за правилом першої події. Для експортних операцій строки реєстрації аналогічні. І немає строку реєстрації податкової накладної 180 днів для експорту.
Третя відповідь ChatGPT неправильна по суті (плутає строк реєстрації зі строком для підтвердження експорту – валютний контроль протягом 180 днів, коли мають бути завершені розрахунки та здійснене постачання).
То який вердикт?
Використання ШІ в юридичних питаннях стає масовим і безконтрольним. Підприємці, намагаючись оптимізувати витрати, стають заручниками алгоритмів, які не несуть відповідальності за результат.
На жаль, цей кейс – не поодинока помилка. Я спостерігаю ці «галюцинації» вже системно.
Щоразу, коли запитання потребує врахування специфічного українського контексту – наприклад, особливостей оподаткування під час воєнного стану – ШІ впевнено генерує вигадані норми. Він не просто помиляється, він робить це з безапеляційною точністю, яка вводить в оману навіть досвідчених підприємців.
Від колег по ринку я також чую подібні історії все частіше.
Юристи стикаються з тим, що клієнти приходять з «аргументами» від ChatGPT, які не мають нічого спільного з ПКУ чи судовою практикою. ШІ плутає терміни, ігнорує перехідні положення та змішує норми валютного контролю з правилами реєстрації податкових накладних.
Спільний вердикт професійної спільноти однозначний: довіряти ШІ підготовку правових документів без тотальної перевірки – це величезний ризик для бізнесу.