Власник 20 років будує компанію. Веде переговори, підписує контракти, тісно взаємодіє з кожним ключовим клієнтом. Усе «зав’язано» на ньому. А ще він упевнений: якщо завтра з ним щось станеться, бізнес перейде його дітям.
Дійсно, перейде. Але не одразу і, можливо, не зовсім так, як він собі уявляє. Про те, як успадковується бізнес, які ризики виникають та які питання власнику варто врегулювати заздалегідь, щоб компанія спокійно пережила цей процес, Mind розповів Юрій Бабенко, СЕО, адвокат, керівник практики приватних клієнтів Mitrax.
Законодавство не розглядає бізнес як окремий об’єкт, який можна успадкувати. Натомість до спадкоємців переходять усі права й обов’язки, що належали людині на момент смерті та не припинилися разом із нею. Тому на практиці бізнес у контексті спадкування розкладається на декілька об’єктів.
Що саме переходить спадкоємцям? Залежить від організаційно-правової форми вашого бізнесу:
Водночас у ФОП немає окремого бізнес-майна. Підприємець відповідає за зобов'язаннями всім своїм майном. Тому все, що він заробив і купив для роботи, спадкується за загальними правилами, як майно звичайної фізособи.
З ТОВ також є важливий нюанс. Спадкоємці отримують право на частку у статутному капіталі товариства, тобто майнове право. А от право участі в товаристві не успадковується, бо воно належить до прав, нерозривно пов'язаних з особою спадкодавця. Тому впливати на рішення компанії спадкоємець зможе лише тоді, коли стане учасником товариства.
Верховний Суд пояснює це так: до спадкоємця переходить право на частку, а власні корпоративні права він набуває з моменту набуття прав учасника (постанова КГС ВС від 08.11.2022 у справі №908/2352/21).
Уявімо, що донька власника успадковує його частку в ТОВ або ТДВ. Вона отримує свідоцтво про право на спадщину і хоче брати участь у справах компанії. Для цього їй не потрібна згода інших учасників. Вона самостійно подає до державного реєстратора такі документи:
Щойно зміни внесуть до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, спадкоємиця стає повноправним учасником товариства. Вона впливатиме на рішення компанії нарівні з іншими партнерами.
Але так було не завжди. Раніше статут товариства міг прямо передбачати, що спадкоємець може вступити до компанії лише за згодою інших учасників. Це питання вирішували загальні збори. І вони мали право відмовити. Тобто донька власника могла успадкувати частку компанії, але так і не стати учасником, якщо партнери батька були проти.
Усе змінив Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». За ч. 1 ст. 23 цього закону частка померлого учасника переходить до спадкоємця без згоди інших учасників товариства.
Водночас свідоцтво про право на спадщину на частку дає спадкоємцю право вимагати, щоб його прийняли до учасників товариства, і інші учасники не можуть йому відмовити (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі №906/262/20). Тож із 17 червня 2018 року спадкоємець вступає до товариства без згоди інших учасників, навіть якщо у статуті написано протилежне (постанова КГС ВС від 17.11.2021 у справі №910/15764/19).
Але що як спадкоємець не хоче йти в бізнес? Наприклад, донька власника живе за кордоном і керувати компанією не планує. Вона може просто не подавати заяву про вступ до товариства. Подальший сценарій залежить від розміру її частки:
Тобто «не вступати в ТОВ або ТДВ» не завжди означає «отримати гроші». Якщо частка становить 50% і більше, мовчання спадкоємців може обернутися ліквідацією компанії. Тоді вони отримають свою частину майна товариства, що залишиться після розрахунків із кредиторами. Звісно, якщо буде, що ділити.
Але й партнерам поспішати з ліквідацією не варто. У справі №909/1178/21 учасники ухвалили рішення виключити померлого партнера з часткою 70% і ліквідувати товариство. Хоча в цей час його син оформлював спадщину. І Верховний Суд визнав, що такі рішення порушують законний інтерес спадкоємця. Адже він мав право на вступ до товариства, але не зміг зареєструватися учасником саме через рішення загальних зборів про ліквідацію компанії (постанова КГС ВС від 11.07.2023).
Після смерті власника є шість місяців, щоб прийняти спадщину. Свідоцтво про право на спадщину нотаріус видає після того, як цей строк мине.
Тобто щонайменше пів року спадкоємці не можуть ні вступити до товариства, ні вплинути на його рішення. А компанія тим часом має платити зарплати й податки, розраховуватися з постачальниками та загалом якось триматися на плаву.
Найгірше, якщо власнику належало 100% частки, а директором був він сам. Зі смертю директора його повноваження припиняються. У компанії може не лишитися нікого, хто має право діяти від її імені. Обрати нового керівника теж нікому: це рішення ухвалюють загальні збори, а їх єдиного учасника вже немає. Робота компанії паралізована.
Щоб бізнес не зупинився, закон передбачає управителя спадщини. Нотаріус за місцем відкриття спадщини призначає управителя з-поміж спадкоємців або виконавців заповіту.
Управитель голосує замість померлого учасника, тому він може призначити нового керівника й відновити нормальну роботу компанії.
Якщо спадкоємців немає, спадкову справу ніхто не відкриє. Адже вона відкривається лише за заявою спадкоємця. Але іншим учасникам товариства все одно доведеться зачекати шість місяців, які даються на прийняття спадщини.
Діяти можна лише після спливу цього строку. Які є варіанти в учасників? Це знову залежить від розміру частки померлого:
Тож навіть за найпростішого сценарію мінімум пів року компанія не зможе вести повноцінну діяльність.
Щоб компанія спокійно пережила процес спадкування, коли її власника не стане, йому заздалегідь варто врегулювати такі питання:
Передати частку компанії спадкоємцям нескладно. Зберегти при цьому бізнес, що працює, – інша справа. Про це варто подбати вже сьогодні, поки ключові рішення ухвалюєте саме ви.