Євроінтеграція українського агросектору: основні перешкоди, оптимальний підхід та роль інновацій
Що є принципово важливим у переговорному процесі і які ризики та перспективи існують
Україна беззаперечно демонструє суттєвий прогрес у євроінтеграції, особливо з огляду на умови повномасштабної війни. Завершення скринінгу законодавства у 2025 році та подальше відкриття переговорних кластерів у 2026-му є важливими результатами. Ключовий для українського АПК кластер під номером 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості», нагадаємо, планують відкрити вже у грудні цього року.
Водночас основний виклик на сьогодні, це не лише швидкість ухвалення законодавства, а якість і технічна можливість його практичної імплементації. Необхідно забезпечити належну лабораторну інфраструктуру, ефективний державний контроль, наукову експертизу та конструктивний діалог із бізнесом.
У межах проєкту «Незламний аграрний» Mind уже розповідав як український АПК в умовах війни перебудовується під вимоги Євросоюзу. А на продовження теми експертною думкою з приводу того, що є принципово важливим у переговорному процесі щодо інтеграції українського агросектору до ЄС, які ризики та перспективи існують у контексті впливу на вітчизняну галузь євроінтеграційних процесів, а також яка стратегія ефективна на цьому шляху, в авторській колонці з редакцією поділилася Тетяна Смовж, керівниця відділу сталого розвитку бізнесу по Україні та інноваційних проєктах регіону Європа компанії Syngenta.
Який перехідний період адаптації є оптимальним
Ми не вважаємо доцільним визначати єдиний перехідний період для всіх напрямів аграрного законодавства – кожна регуляторна сфера потребує окремої оцінки з урахуванням складності змін, наявності технологічних альтернатив і готовності державних інституцій.
Особливо це стосується регулювання засобів захисту рослин, де необхідні наукові дослідження, інфраструктура лабораторій, гармонізація процедур реєстрації та забезпечення доступності ефективних рішень для аграріїв.
Пріоритетом для України має бути не максимально тривалий перехідний період, а реалістичний, науково обґрунтований графік адаптації.
Що є принципово важливим у переговорах
У переговорному процесі щодо інтеграції українського агросектору до ЄС для нас як для глобальної компанії принциповим є зважений, послідовний і науково обґрунтований підхід. Ми підтримуємо гармонізацію українського законодавства з європейськими стандартами насамперед у питаннях безпечного застосування засобів захисту рослин, охорони довкілля, біорізноманіття і якості аграрної продукції.
Водночас важливо, щоб адаптація враховувала агрокліматичні особливості України, структуру виробництва та доступність інноваційних технологій.
Регуляторні рішення мають спиратися на наукові дані, оцінку ризиків і практичний досвід, а перехідні періоди – забезпечувати можливість адаптації без втрати конкурентоспроможності українських аграріїв.
Ми переконані, що євроінтеграція має не обмежувати потенціал українського агросектору, а створювати умови для його подальшої модернізації та розвитку.
У яких секторах АПК найбільше перспектив, а де існують ризики
Україна вже сьогодні є одним із ключових учасників світового аграрного ринку з потужним потенціалом подальшого зростання. Її перевага полягає не лише в масштабах виробництва, а й у здатності аграріїв швидко впроваджувати інноваційні рішення, навчатися та перебудовувати модель бізнесу під нові виклики, які постають перед ними щороку.
У контексті впливу на галузь євроінтеграційних процесів ми бачимо значні перспективи у такому:
- точне землеробство;
- цифровізація;
- сучасна селекція;
- технології захисту рослин;
- стале управління ґрунтами;
- розвиток продукції з доданою вартістю.
Водночас ризики виникають там, де регуляторні зміни можуть випереджати технологічну готовність виробників або обмежувати доступ до ефективних інструментів виробництва.
Саме тому важливо зберегти баланс між екологічними цілями, продовольчою безпекою та економічною стійкістю аграрного сектору.
У чому особливість української моделі агросектору
За масштабами сільськогосподарського виробництва та роллю у світовій продовольчій безпеці Україну можна порівнювати з провідними аграрними країнами світу, такими, як країни Латинської Америки, а щодо Європи – то наша країна має багато спільного з Францією.
Проте українська модель має власні особливості, як-от:
- значні площі виробництва;
- високий рівень технологічної адаптивності;
- розвинений експортний потенціал;
- поєднання великих агропідприємств із малими та середніми виробниками.
Тож Україну доцільно розглядати не просто як майбутню частину європейського аграрного ринку, а як потужного партнера, здатного посилити конкурентоспроможність, інноваційність і продовольчу безпеку всього ЄС.
Чому поетапна модель інтеграції до ЄС ефективна для вітчизняного АПК
Ми розглядаємо поетапну інтеграцію як потенційну можливість забезпечити якісну адаптацію українського агросектору. Європейська комісія передбачає можливості поступового доступу країн-кандидатів до окремих напрямків внутрішнього ринку, а також розглядає спеціальні механізми інтеграції українського сільського господарства. Конкретні умови ще потребують погодження.
Для України важливо використати цей процес для модернізації виробництва, залучення інвестицій і розвитку інновацій.
Ми послідовно відстоюємо підхід, за якого європейська інтеграція відбувається на основі наукових доказів, відкритого діалогу між державою, бізнесом та експертним середовищем і взаємного врахування інтересів.
Україна має інтегруватися до ЄС не лише як великий аграрний виробник, а і як сучасний, інноваційний та конкурентоспроможний партнер, здатний зробити вагомий внесок у майбутнє європейського сільського господарства.