Перший тур президентських виборів у Франції, який відбувся вчора, 23 квітня, називають політичним землетрусом: вперше за 60 років кандидати від традиційних лівої і правої правлячих партій не пройшли до другого туру. Боротьбу за президентське крісло продовжать два політичних аутсайдери: 39-річний центрист Еммануель Макрон, затятий захисник ліберальних європейських цінностей, та 48-річна ультраправа націоналістка Марін Ле Пен, яка виступає проти «сил глобалізації» і за перекриття кордонів заради збереження французької ідентичності.
Підсумки першого туру такі: явка склала 77%, засновник руху «Вперед!» Еммануель Макрон набрав 23,7% голосів виборців, лідер націоналістичної партії «Національний фронт» Марін Ле Пен – 21,5%. Кандидат від партії «Республіканці» екс-прем'єр Франсуа Фійон залишив президентські перегони з 19,9% голосів, а очільник руху «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон вибув з 19,6%.
Жалюгідний п'ятий результат кандидата від правлячої «Соціалістичної партії» Бенуа Амона, який набрав лише 6,4%, недвозначно демонструє невдоволення французьких виборців нинішньою елітою і прагнення змін. Загалом у президентських перегонах брали участь 11 кандидатів, серед яких колишній вівчар, два троцькісти і чоловік, який бажає колонізувати Марс.
Перший тур, в якому фігурували п'ять основних претендентів з п'ятьма різними політичними курсами, був не надто цікавим. Те, що незадоволені стагнуючою економікою і терактами французи проголосують проти нинішнього істеблішменту і виведуть до другого туру, призначеного на 7 травня, ультраправу націоналістку Ле Пен і політичного новачка Макрона, передбачили всі основні соціологічні служби.
Тепер, коли двоє переможців з діаметрально протилежними політичними платформами навели свої приціли один на одного, передвиборні баталії загостряться. «Нарешті великі дебати почалися», – заявила в ніч на понеділок Ле Пен, назвавши свою подальшу боротьбу проти колишнього інвестиційного банкіра будинку Ротшильдів Макрона «вирішальною битвою патріотів проти глобалістів», що загрожують французькій цивілізації.
Макрон відповів на її висловлювання тим, що хоче «бути президентом патріотів, які зіштовхнулися із загрозою націоналізму». «Я чую сумніви, страхи і побоювання французького народу, і його бажання змін – також», – заявив Макрон, висловивши впевненість, що електорат Фійона і Меланшона надасть йому підтримку і забезпечить перемогу в другому турі.
Подальші дебати Макрона і Ле Пен ризикують розколоти націю на глобалістів і антиглобалістів. Традиційний поділ на лівих і правих відійде на другий план. Однак серед 40% виборців, які віддали голоси за тих, хто програв у першому турі кандидатів від традиційних партій, ймовірно, буде зростати невдоволення тим, що їм доведеться вибирати, яке лихо – менше.
Французька газета Le Figaro, коментуючи останні події, пише, що виборці у Франції змушені робити вибір «між лихоманкою і холерою». Поки що чаша терезів схиляється на користь «лихоманки» – Макрона.
На думку аналітиків, шанси Ле Пен на перемогу близькі до нуля – суперник-глобаліст у даний момент випереджає її з великим відривом. Голосувати за Макрона своїх виборців вже закликали переможені учасники першого туру виборів – Франсуа Фійон і Бенуа Амон, який назвав ультраправу націоналістку «ворогом Республіки».
Відповідно до проведеного 23 квітня соцопитування Harris Interactive, у другому турі Макрон набере 64% голосів, залишивши Ле Пен далеко позаду з 36%.
Перемога на виборах зробить 39-річного Макрона наймолодшим лідером Франції після імператора Наполеона. Однак першою леді Франції стане далеко не молода 64-річна Брижитт Тронье. Дружина Еммануеля Макрона на 25 років старша за нього. Подружжя познайомилося, коли Макронові було 15 років, а 40-річна Тронье викладала в його школі французьку мову. У той час вона була заміжня і мала трьох дітей. Вчительці довелося розлучитися зі своїм чоловіком, аби в 2007 році взяти шлюб з Макроном. Відтоді, за словами кандидата в президенти, вона справляє фундаментальний вплив на його життя і політичну діяльність.
Дивина нинішнього фаворита президентських перегонів полягає у тому, що він не має жодного політичного досвіду, нікуди раніше не обирався і за його плечима немає традиційної політичної партії.
Активісти створеного Макроном руху «Вперед!» ходили від будинку до будинку й опитували виборців щодо їхніх проблем, дізнавалися, як вони хочуть змінити країну. До команди кандидата долучилися тисячі молодих людей, які зібрали понад 100 000 анкет і провели безліч семінарів, круглих столів та масових заходів.
Багато з європейських політиків поквапилися привітати супротивника Ле Пен з перемогою і висловити свою підтримку. Зокрема, очільник дипломатичного відомства Євросоюзу Федеріка Могеріні привітала вихід Макрона до другого туру президентських виборів, назвавши його успіх «надією і майбутнім нашого покоління». А глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель висловив переконання, що Макрон – єдиний «дійсно проєвропейський кандидат», який в підсумку стане президентом Франції.
«Французькі виборці проголосували за протилежний Ле Пен полюс, який говорить ясне «так» Європі. Наразі важливо мобілізувати всі демократичні і проєвропейські сили у Франції та Європі, щоб запобігти популістській, ксенофобській і антиєвропейській політиці Національного Фронту», – цитує німецьке інформагентство Deutsche Welle лідерів Партії зелених Симону Петер і Джема Оздеміра.
Підтримку Макрону висловлюють і уряди країн, що не входять до Євросоюзу. Глава МЗС Норвегії Борг Бренді написав у своєму Twitter: «Нам потрібно більше, а не менше співпраці в Європі. Добре, що Еммануель Макрон виграв перший раунд французьких виборів».
Британська газета The Guardian назвала другий тур французьких президентських виборів «Найважливішими виборами для Британії», що почала процедуру виходу з Євросоюзу. Видання підкреслило, що своєю внутрішньою і зовнішньою політикою відкритості Франція має великий вплив на решту Європи. І якщо батьківщина Наполеона ізолюється від світу бар'єрами, як того хоче Ле Пен, інші європейські нації можуть запанікувати, і континент охопить така криза, порівняно з яким Brexit виглядатиме блідою тінню.
У свою чергу американське політичне видання The Hill написало, що перевага проєвропейського центриста Макрона над ультраправою націоналісткою Ле Пен представляє «екстраординарну важливість для США і усього цивілізованого світу». Його перемога принесе наступні результати: Франція не вийде з Євросоюзу, не піде на зближення з Росією, послабить ультраправі настрої та підтримку популістів у Європі.
Нарешті, як пише The Hill, якщо «антисистемному» Макронові вдасться стати успішним президентом, то в США і в усьому світі зросте ймовірність приходу до влади таких людей, як він – тих, що приносять бажані політичні зміни під гаслами «єдності та примирення», а не шляхом пропаганди поляризації й ізоляції, з якою прийшов до влади Дональд Трамп.