Компанія «ДТЕК» розширила поставки російського вугілля зі своїх ростовських шахт на українські теплоелектростанції. Якщо у квітні вугілля із шахти «Обухівська» отримувала Луганська ТЕС, то у травні вугілля з Росії повезли іще на два інші об’єкти компанії Ріната Ахметова – Придніпровську і Криворізьку ТЕС. Водночас питання поставок вугілля з Росії тісно переплетено із кредитним боргом ДТЕК перед російським Сбербанком та відмовою російських клієнтів купувати цей енергоносій у компанії Ахметова.
Чому саме російське вугілля? «Шахтоуправління «Обухівське» належить компанії ДТЕК і включає у себе виробничі об’єднання ВАТ «Шахтоуправління «Обухівська», ВАТ «Донський антрацит» і ТОВ «Сулінантрацит». У 2012 році ДТЕК купив згадані шахти у компанії «Ростовський антрацит» за $39 млн. Нині промислові запаси вугілля придбаних активів оцінюються в 136 млн тонн.
Рішення направити на Придніпровську і Криворізьку ТЕС вугілля з «Шахтоуправління Обухівська» було ухвалено ДТЕК під впливом низки об’єктивних факторів. До цього моменту російські шахти холдингу забезпечували потребу Луганської ТЕС, яка може отримувати вугілля залізницею лише з Росії.
«Завчасне поповнення складів Придніпровської та Криворізької ТЕС, які будуть включатися в роботу при істотному зростанні навантаження на енергосистему України, дасть можливість станціям довше виробляти електроенергію в необхідному для енергосистеми країни режимі», – такою є офіційна позиція ДТЕК щодо збільшення поставок вугілля з РФ.
Дійсно, однією з головних причин збільшення «імпорту» російського вугілля є блокада поставок із шахт ДТЕК, які знаходяться на неконтрольованих територіях Донбасу. Відповідно, різко скоротилися запаси антрациту на складах ТЕС – і фактично усі станції, що працюють на антрацитовому вугіллі, призупинили свою роботу. Проте, робота енергосистеми може вимагати включення у роботу ТЕС на антрациті, а саме тому ДТЕК Ахметова забезпечує поставки такого вугілля із ПАР та почав нарощувати поставки із Росії.
Ще однією причиною появи офіційного російського вугілля ДТЕК в Україні стала відмова Новочеркаської ГРЕС купувати вугілля у «Шахтоуправління «Обухівське». Новочеркаська ГРЕС є найбільшим виробником електроенергії в Ростовській області, що забезпечує електроенергією промислово розвинену південно-західну частину регіону. Її встановлена потужність – 2229 МВт. Компанія працює у складі ПАТ «ОГК-2», яке контролює «Газпром енергохолдинг».
ДТЕК підтверджував плани «Газпром енергохолдингу» розірвати контракт на поставку вугілля з «Шахтоуправління «Обухівське» на Новочеркаську ГРЕС. «Газпром енергохолдинг» раніше заявляв про плани припинити співпрацю, оскільки ДТЕК, на думку російської сторони, не виконував плани поставок палива. «ДТЕК дійсно отримав повідомлення про розірвання контракту. Це не виключає відвантаження в майбутньому», – заявили у компанії Ріната Ахметова.
Як виник конфлікт між ДТЕК і «Газпром енергохолдинг»? Він став помітним на початку 2017 року, коли компанія Ахметова попередила Новочеркаську ГРЕС про незаконність придбання вугілля в об’єднань компанії на неконтрольованій території Донбасу.
«Аналогічний набір дій ми робимо на адресу Новочеркаської ГРЕС, яка є другим об’єктом потенційних поставок вугілля. Станція належить «Газпрому», чиї цінні папери торгуються більш ніж на 10 біржах. ГРЕС найближчим часом отримає аналогічний лист-повідомлення. Ми також плануємо направити листи-попередження на всі біржі», – заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.
«Газпром енергохолдинг» із 2015 року скорочує використання вугілля тепловими електростанціями та переводить їх на природний газ. А у 2016 році компанія не змогла провести тендер та визначити постачальника вугілля обсягом 6,5 млн тонн. Відповідно до прогнозів на поточний рік, Новочеркаська ГРЕС має спожити 4 млн тонн вугілля. Отже фактично весь обсяг вугілля, видобутого компанією ДТЕК у Росії (2,5 млн тонн), піде на потреби російських ТЕС.
У квітні 2017 року «Газпром енергохолдинг» почав розробляти проект будівництва газопроводу до Новочеркаської ГРЕС, щоб замінити вугілля – основне паливо для станції – на газ. «Ми розглядаємо варіант будівництва другої нитки газопроводу до Новочеркаської ГРЕС і вже звернулися до проектного інституту для того, щоб вони порахували, скільки це коштуватиме. З новою ниткою ми зможемо повністю забезпечити станцію газом і можемо забути про необхідність використовувати вугілля на електростанції», – зазначив генеральний директор «Газпром енергохолдингу» Денис Федоров.
У російській компанії констатували зниження обсягу поставок вугілля взимку 2016–2017 років, угледівши причину цього в необхідності експортних відвантажень в Україну. «Мені доводилося розмовляти з акціонерами компаній, що поставляють нам вугілля (ДТЕК), говорити про необхідність виконувати власні зобов’язання. Ця компанія (шахта «Обухівська») в один із зимових місяців привезла нам менше 10% від запланованого обсягу», – заявив Федоров.
Як кредитний взаємозалік перетворився на борговий зашморг? ДТЕК конче потребує, аби шахти Ростовської області працювали. І немає значення, куди постачатиметься вугілля – на українські чи російські ТЕС. У вересні 2016 року компанія Ахметова у рамках реструктуризації кредитного портфеля передала «Шахтоуправління «Обухівське» – разом із боргом у розмірі $436 млн – у пряме володіння материнської компанії DTEK B.V.
«У нас була домовленість із Сбербанком, що ми переводимо значну частину кредиту, а це на початку було $436 млн, на баланс шахти «Обухівська». Так для всіх кредиторів ДТЕК було зменшено кредитне навантаження... а Сбербанк виграв на тому, що після виведення шахти «Обухівська» вона виявилася у заставі лише в банку. Зараз «Обухівська» працює на обслуговування цього кредиту – весь грошовий потік, який вона заробляє, йде на виплату кредиту», – заявив Максим Тимченко.
Восени 2016-го Тимченко оптимістично прогнозував погашення боргу перед Сбербанком за рахунок 5–10 років роботи ростовських шахт: «Багато в чому термін погашення залежить від цін на вугілля і курсу рубля. Думаю, від 5 до 10 років, починаючи відлік з жовтня 2016 року».
Тепер, коли Новочеркаська ГРЕС відмовляється брати вугілля, компанії ДТЕК буде складніше тримати рівень видобутку на рівні 2–3 млн тонн та забезпечити власне повернення кредиту. Як результат, «Шахтоуправління «Обухівське» може відійти російському Сбербанку. При цьому і для самих росіян такий сценарій виявиться песимістичним, оскільки робота вугільних шахт зазвичай є також і соціальним питанням.
Можливе закриття або скорочення роботи ростовських шахт ДТЕК Рината Ахметова очільник «Газпром енергохолдингу» Денис Федоров сприймає без ентузіазму: «Що робити з нашими шахтарями? Волатильність на ринку вугілля дуже висока, і, можливо, вже найближчим часом вугільники згадають про наявність... Новочеркаської ГРЕС як фактичного моноспоживача вугілля в регіоні. Якщо ми перебудуємося під роботу на газ, то ми фізично не зможемо працювати на вугіллі, і що далі? Куди буде постачатися вугілля, що видобувається? Закривати шахти?»
Отже поставки вугілля на українські ТЕС із ростовських шахт ДТЕК не є «перемогою» в організації поставок альтернативного антрациту, а лише прискорять падіння ДТЕК у боргову яму в Росії. Компанія Ахметова шукає вихід із ситуації, який дозволить і зберегти шахти, і постачати антрацит на свої ТЕС в Україні. У нинішній ситуації ймовірнішим виглядає сценарій поступового скорочення видобутку вугілля у Росії, закриття ростовських шахт ДТЕК, перехід їх під контроль російського Сбербанку. І схоже, що ДТЕК готується і до такого варіанту розвитку подій, оскільки розглядає можливість прискореного переведення своїх антрацитових ТЕС на використання газової групи вугілля.